Справа № 2-А-275/2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

08 травня 2009 року

Центрально-Міський районний  суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді       - Бондарєвої О.І.

    при секретарі       - Гаврилюк В.О.

                 за участю позивача       - ОСОБА_1

      представників відповідача       - ОСОБА_2,  

                                        ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі, цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради, про визнання дій протиправними і виплати державної допомоги при народженні дитини, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради, про визнання дій протиправними та виплати державної допомоги при народженні дитини.

Позов, на задоволенні якого в судовому засіданні наполягала позивачка, обґрунтований тим, що в 1996 році вона народила дитину, яка невдовзі померла із-за тяжкої хвороби, а в 2008 році всиновила малолітню дитину. Позивачка наполягає, що вона є матір’ю двох дітей, які знаходились на її утриманні, і їй повинна бути призначена та виплачена державна допомога при народженні дитини в розмірі, як на другу дитину. Відповідачем ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради нараховувалась та здійснювалась виплата державної допомоги при народженні дитини, в розмірі, як на першу дитину.

Позивач вважає, що нарахована та виплачена їй сума державної допомоги при народженні дитини здійснена відповідачем невірно, з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим відповідач заборгував їй  12 760,00 гривень. Позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 1,10,12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п.4 ст.232 Сімейного Кодексу України, частину 2 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», яка передбачає, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога. Позивачка просить визнати дії ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради неправомірними та зобов’язати відповідача виплатити на її користь заборговану суму державної допомоги при народженні дитини у розмірі, як на другу дитину,  12 760,00 гривень, у строк визначений законодавством України.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмове заперечення проти позову.

Як вбачається із заперечення на позов, нарахування та виплата державної допомоги при народженні дитини, позивачу здійснювалося у відповідності до Законів України «Про державний бюджет України на 2008 рік», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п.10 та п.13 частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р., № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» які передбачають, що допомога при народженні дитини призначається усиновителю, опікуну на кожну усиновлену (взяту під опіку) дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.  

Відповідач свої дії вважає правомірними і просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі,  дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.01.1996 року позивачка народила дитину ОСОБА_6, який помер 31.01.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №200 від 01.02.1996 року.  

В липні 2008 року позивачка всиновила малолітню дитину – ОСОБА_7 (до всиновлення - ОСОБА_8), що підтверд-жується рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01.07.2008 року (справа №2-о-108/2008). На підставі вказаного рішення Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції видане свідоцтво про народження на ім’я ОСОБА_7, актовий запис №119 від 17.07.2008 року.

Оскільки позивач мешкає в Центрально-Міському районі, то всиновлена нею дівчинка 01.10.2008р. була знята з обліку управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті ОСОБА_5 ради, та переведено на облік до управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради. На момент зняття з обліку загальна сума державної допомоги при народженні дитини, яка була нарахована та виплачена позивачці, як усиновителю, Жовтневим управлінням за період часу з 31.01.2008р. по 31.09.209р. дорівнює 9 760,00 грн., що підтверджується довідкою про доходи №91 від 05.03.2009р.

Після всиновлення позивачка звернулася до відповідача з заявою про нарахування та виплати їй допомоги при народження дитини в розмірі, як на другу дитину. З жовтня Відповідачем була перераховано та продовжено виплату державної допомоги при народженні дитини в розмірі, як на другу дитину. Але з листопада 2009 року відповідач зробив перерахунок та почав сплачувати позивачу державну допомогу при народженні дитини в розмірі, як на першу дитину. Загальна сума виплати допомоги, яку отримала позивачка від відповідача за період з 01.10.2008 по 31.01.2009 року дорівнює 2 480,00 грн. Загальна сума державної допомоги, яку отримала позивач від управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті ОСОБА_5 ради та управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради складає 12 240.00 грн., що відповідає сумі державної допомоги при народженні однієї дитини.

Відповідно до частини 2 п.13 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 1751 «розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих),  які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога».

Згідно п.4 ст.232 Сімейного Кодексу України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку усиновлено, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України.

Стаття 22 Конституції України гарантує конституційні права і свободи, які не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження  змісту та обсягу прав і свобод.

Таким чином, дії відповідача, як суб’єкта владних повноважень, при вирішення питання про призначення позивачу розміру державної допомоги при народженні дитини, є неправомірними, оскільки після всиновлення позивач набув таких же самих прав та обов’язків, як і батьки щодо дитини.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд зобов’язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача, як особі, яка має право на державну соціальну підтримку, передбачену зазначеними вище законами. Перевірка правильності нарахування державної допомоги не є предметом судового розгляду в цій справі. За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині позивачу має бути відмовлено.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, п.4 ст.232 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,  п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», ст. ст. 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати  протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради щодо нарахування, призначення та виплати державної допомоги при народження дитини ОСОБА_7.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_5 ради здійснити нарахування державної допомоги при народженні дитини у розмірі, як на другу дитину, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму державної допомоги при народженні дитини у розмірі та в строки, визначені законодавством України, відповідно до п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 1751 «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми».

В задоволенні решти позову – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена у повному обсязі 12.05.2009 року.

Суддя             О.І.  Бондарєва