Справа № 2-22/2010.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2010 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської областї, в складі:

головуючо - судді Іванченка Я.М.,

при секретарі – Худорбі Р.Г.,

позивача- Кузьміної Н.А.,

відповідача- Кузьміна О.А.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - органу опіки і піклування- Голови Грем'яцької сільської ради Новгород- Сіверського району Чернігівської області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою в якій просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею матір’ю за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 2003 по жовтень 2009 року вона проживала з відповідачем ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі. В даному шлюбі 12.01.2004 року в них народилась дочка ОСОБА_5. З квітня 2009 року сторони проживали окремо, дочка ОСОБА_6 проживала разом з матір’ю в м. Мелітополі за адресою АДРЕСА_2. На початку серпня 2009 року відповідач ОСОБА_4 приїхав провідати доньку та відвезти її на відпочинок до с. Гремяч Чернігівської області, проте назад дитину не привіз та перешкоджає її зустрічам із матір’ю. Досягти порозуміння про місце проживання дитини з відповідачем вони не можуть.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, з посиланням на обґрунтування викладене в позовній заяві, також доповнила, що вона працює, має на праві власності постійне житло, зможе забезпечити дитині належні умови для розвитку та виховання дитини. Батько дитини створює штучні перепони у її спілкуванні з дочкою, під час приїздів, з приводу чого вона неодноразово зверталась у міліцію.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що ним створено всі умови для виховання дочки ОСОБА_6 та він зможе утримувати її належним чином оскільки являється приватним підприємцем. Також зазначив, що позивачка не могла зустрітись з дочкою під час приїздів оскільки не мала наміру цього робити, а намагалась створити конфліктні ситуації, дочка не сама не бажає спілкуватись з матір’ю. Просив визначити місце проживання дитини з батьком.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, зазначив, що позивачка працює не тривалий час, та не зможе матеріально забезпечити дитину.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області в судове засідання не з’явився надав суду письмовий висновок в якому позов підтримав висловився про можливість залишення малолітньої ОСОБА_5 для проживання з матір'ю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника органу опіки та піклування І ремяцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області ОСОБА_7ІІ. пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання, що позивачкою створено належні умови для виховання та розвитку малолітньої ОСОБА_5, а відповідач з серпня 2009 року чинить перешкоди матері в зустрічах з дитиною.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні, дала показання, що з моменту переїзду дитини до батька у серпні 2009 року вона декілька разів бачила дитину, яка була доглянута батьком та утримується належним чином.

Свідок ОСОБА_5 II.О. в судовому засіданні дала показання, що під час спільного проживання позивачки з відповідачем між ними конфліктів не було, про те на її думку матір дитини ОСОБА_3 не докладала достатніх зусиль для зустрічі з дочкою.

Судом встановлено, з 18 липня 2003 року по 12.10.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі, який було розірвано за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (а.с. 8, 10). В даному шлюбі 12.01.2004 року народилась дитина ОСОБА_5 (а.с. 9). Ще до розірвання шлюбу, з весни 2009 року, подружжя ОСОБА_5 проживало окремо. Дитина ОСОБА_5 проживала разом з матір’ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3. В серпні 2009 року відповідач забрав дочку погостювати до себе в с. Гремяч Новгород-Сіверського району Чернігівської області де вона й проживає на час розгляду справи. ОСОБА_10 відвідує дитячий дошкільний заклад. Сторони не можуть дійти згоди щодо місця проживання дитини.

Крім того, судом встановлено, що кожен із батьків позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 18, 36), матеріально забезпечений, має окреме житло і у кожного з батьків за місцем проживання створені всі необхідні умови для належного виховання дитини (а.с. 14-18, 29, 25), кожен з батьків приділяє належну увагу дочці.

Орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області висловився про залишення малолітньої ОСОБА_5 для проживання з матір’ю.

Матір ОСОБА_3 належним чином доглядала за дитиною, займалась її вихованням, й не перешкоджає батьку спілкуватися з дитиною.

Згідно ч.І ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійдуть згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них. вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають значення.

Враховуючи ці обставини, а також те. що дитина, якій виповнилось лише шість років не може бути позбавлена у цьому віці материнської турботи, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області про те, іцс визначення місця проживання дитини з матір'ю буде відповідати інтересам дитини.

Обговорюючи формулювання позовної вимоги про визначення місця проживання дитини із матір'ю за конкретною адресою у м. Мелітополі, суд зазначає, що законодавство передбачає визначення місця проживання дитини з одним із батьків без зазначення конкретної адреси, яка в подальшому може змінитись, а тому в резолютивній частині рішення адресу проживання дитини вказувати недоцільно.

Що стосується доводів відповідача та представника Гремяцької сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про його краще ніж у позивачки матеріальне становище та можливість з цих мотивів визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 батьком ОСОБА_4, суд не вважає їх достатньою підставою для відібрання дитини у матері ОСОБА_3 і встановлення місця проживання дитини з батьком. Позивачка ОСОБА_3 не чинить перешкод у спілкуванні ОСОБА_4 з дитиною, а тому відповідач не позбавлений права на особисте спілкування з дитиною та враховуючи його матеріальне становище, може приймати участь у вихованні дитини.

Питання про судові витрати вирішити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,88,209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 160, 161 СК України Суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_11.

Стягнути з ОСОБА_4 (с. Гремяч Новгород-Сіверського району Чернігівської обл.) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_4) 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи та 8 (вісім) гривен 50 копійок державного мита, які сплатила позивач при подачі позовної заяви.

Рішення може бути оскаржено до апеляційнного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляцйне оскарження.

Головуючий: Я.М. Іванченко