Справа № 192/1074/15-ц

Провадження № 2/192/395/15

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" вересня 2015 р.Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участі секретаря судового засідання Легенченко Р. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 16 жовтня 2014 року між ПАТ “Альфа-Банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №500962390, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 23 524 гривні 63 копійки, у строк з 16 жовтня 2015 року до 17 жовтня 2019 року та зобов’язався повернути його, сплатити проценти на користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього – Графіком погашення кредиту.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит в сумі 23 524 гривні 63 копійки, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, а відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 14 травня 2015 року має заборгованість у розмірі 32 077 гривень 21 копійка, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 23 524 гривні 63 копійки, заборгованості за відсотками в розмірі 1 848 гривень 75 копійок та заборгованості по комісії 5 503 гривні 83 копійки, нарахований штраф – 1 200 гривень 00 копійок, які в добровільному порядку не погашає, у зв’язку з чим позивач змушений звернутися з даним позовом до суду для примусового стягнення зазначеної заборгованості.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.32), у судове засідання не з’явився, згідно поданої заяви (а.с.35) позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав їх задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи в разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1, який про день та час розгляду справи повідомлений відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання – с.Микільське-на-Дніпрі, вул.Польова, 4 Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.38-40), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», а про зміну місця проживання ні позивача, ні суд не повідомив, в судове засідання 16 вересня 2015 року не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, як не подав і заперечень проти позову та доказів, що їх обґрунтовують.

У зв’язку з цим, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст. 224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який за змістом та формою відповідає вимогам ст. 1054-1055 ЦК України та відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ПАТ “Альфа-Банк» та ОСОБА_1 16 жовтня 2014 року був укладений кредитний договір № 500962390 (а.с.4-8), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 23 524 гривні 63 копійки строком до 17 жовтня 2019 року для погашення заборгованості за кредитним договором № 500419685 від 09 жовтня 2013 року в розмірі 23 524 гривні 63 копійки, та зобов’язався погашати його відповідно до умов договору шляхом щомісячного платежу згідно Графіку платежів (додаток № 1 до кредитного договору) (а.с.9).

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 14 травня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 32 077 гривень 21 копійка, яка згідно розрахунку позивача (а.с.15) складається з заборгованості за кредитом 23524 гривні 63 копійки, заборгованості по відсотках – 1 848 гривень 75 копійок, заборгованості по комісії – 5 503 гривні 83 копійки, а також позивачем нарахований штраф – 1 200 гривень 00 копійок відповідно до умов кредитного договору, а позивач має право вимагати від відповідача оплати боргового зобов'язання в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.

Позивач повідомляв відповідача про існуючу заборгованість за кредитним договором шляхом направлення на його адресу вимоги про дострокове повернення кредиту від 19 травня 2015 року (а.с.17-20) яка відповідачем залишилася без задоволення.

Оскільки, в порушення умов кредитного договору, позичальник не виконав взяті на себе грошові зобов’язання та не виплатила в повному обсязі та у встановлені кредитним договором та графіком строки суму кредиту та відсотки, що свідчить про істотне порушення ним в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди, то суд приходить до висновку, що з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 32 077 гривень 21 копійка.

Крім того, у зв’язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена позивачем під час звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 536, 543, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 74, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” за кредитним договором № 500962390 від 16 жовтня 2014 року заборгованість за кредитом в сумі 23 524 (двадцять три тисячі п’ятсот двадцять чотири) гривні 63 копійки, заборгованість по відсоткам в розмірі 1 848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) гривень 75 копійок, заборгованість по комісії в розмірі 5 503 (п’ять тисяч п’ятсот три) гривні 83 копійки, штраф в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок, а всього – 32 077 (тридцять дві тисячі сімдесят сім) гривень 21 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 77 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина