Справа № 761/3452/22

Провадження № 1-кс/761/2277/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, працює пакувальником (зі слів), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий

у кримінальному провадженні №12021100100005057, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100005057 від 27.12.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел спрямований на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, приблизно 20.12.2020, у вечірній час, проходячи повз будинок № 8 по вулиці Калинова в м. Києві, біля сміттєвого баку знайшов пістолет марки «Retay 17», № НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., виробництва фірми «Retay Arms» (Туреччина) та 12 патронів до нього, калібру 9 мм Р.А., після чого, вказану вогнепальну зброю та боєприпаси, зберігаючи при собі, незаконно переніс до місця свого проживання, а саме до квартири АДРЕСА_3 , де почав їх зберігати.

27.12.2021 приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_4 , зберігаючи при собі в сумці темно-зеленого кольору пістолет марки «Retay 17», № НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., виробництва фірми «Retay Arms» (Туреччина) та 12 патронів до нього, калібру 9 мм Р.А., без передбаченого законом дозволу, перевіз до будинку АДРЕСА_4 .

Як зазначає слідчий в своєму клопотанні, 27.12.2021 в період часу з 04 год. 43 хв. по 04 год. 50 хв., в ході проведення огляду місця події за адресою: місто Київ, вулиця Кирпоноса, 13, прибудинкова територія, в сумці темно-зеленого кольору, яка належить ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено пістолет марки «Retay 17», № НОМЕР_1 , калібр 9 мм Р.А.К., виробництва фірми «Retay Arms» (Туреччина) та 12 патронів до нього, калібру 9 мм Р.А., які він незаконно переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у перенесенні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, будучи раніше судимим за вчинення кримінального проступку, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 27.12.2021, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне, повторне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне, повторне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав вищевказану заборонену в обігу речовину, яка була поміщена у прозорий зіп-пакет, який ОСОБА_4 зберігав при собі, з метою особистого вживання.

27.12.2021 приблизно о 01 год. 30 хв., ОСОБА_4 , зберігаючи при собі в сумці темно-зеленого кольору особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, без мети збуту, перевіз до будинку АДРЕСА_4 .

27.12.2021 в період часу з 04 год. 43 хв. по 04 год. 50 хв. в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вулиця Кирпоноса, 13, прибудинкова територія, в сумці темно-зеленого кольору, яка належить ОСОБА_4 , виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,459 г, яку він незаконно, повторно придбав, зберігав та перевіз без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби слідчим зазначено, що ОСОБА_4 інкримінуються діяння, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт в нічний час доби, не достатній для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Так, слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100005057 від 27.12.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

30.12.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

28.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Так, 30.12.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

28.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом огляду місця події від 27.12.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_12 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; висновком експерта № СЕ-19/111-21/63066-БЛ; висновком експерта № СЕ-19/111-21/63054-НЗПРАП; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 , який є раніше судимим, одне з інкримінованих діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв`язку з чим усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Також, що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що підозрюваний міцних соціальних зв`язків не має, офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, що вказує на відсутність стримуючих факторів щодо ненастання даного ризику.

Ґрунтується на матеріалах клопотання також і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше вже засуджувався за вчинення кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки з метою зміни ними своїх показань або безпідставної відмови від них підозрюваний зможе впливати на них шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, що буде перешкоджати здійсненню об`єктивного досудового розслідування.

Відтак, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який раніше судимий, усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає доведеним і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є раніше судимим.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Слідчим суддею також враховано і наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання.

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного, а також той факт, що підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти застосування такого виду запобіжного заходу.

Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_4 до події інкримінованого правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також ті обставини, що більш м`який запобіжний захід, який би міг бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.02.2022 включно, з покладенням на нього визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100100005057, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 28.02.2022 включно.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1