АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м.  Феодосії

Справа № 22-ц-1268-Ф/08                                                                              

Головуючий суду першої інстанції                                                                  Латинін Ю.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                                                   Мудрова В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого,  судді                               Ломанової В.В.,

суддів                                                      Соболюка М. М. ,

Мудрової В.В.

при секретарі                                         Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів,  за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 березня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 року ОСОБА_1.  звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2про стягнення аліментів на своє утримання.

Вимоги позову мотивувала тим,  що з 10 травня 2003 року по 16 березня 2007 року вона знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.  У 2004 році вона захворіла,  а у 2005 році отримала 2 групу інвалідності та була визнана непрацездатною. Оскільки ОСОБА_1.  отримала інвалідність у період зареєстрованого шлюбу з відповідачем,  працювати не може,  потребує додаткових витрат на лікування та підтримання свого здоров'я,  просить суд стягнути з відповідача на своє утримання аліменти в сумі 1500 грн. щомісяця.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 25 березня 2008 року позов ОСОБА_1задоволений частково - стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно,  починаючи з 14 вересня 2007 року.

Вважаючи вказане судове рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права,  відповідач подав апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає,  що висновок суду першої інстанції щодо потрібності позивача у матеріальній допомозі є необгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду АР Крим,  перевіривши доводи

апеляційної скарги за матеріалами справи,  вислухавши пояснення позивача та його

представника,  відповідача,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає

частковому задоволенню виходячи з наступного.                     

2

Згідно із вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України встановлено,  що завданнями цивільного судочинства є справедливий,  неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб,  інтересів держави.

У частинах 8 та 9 статті 7 Сімейного кодексу України закріплено,  що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини,  непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості,  добросовісності та розумності,  відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно частини 2 статті 76 Сімейного кодексу України після^розірвання шлюбу особа має право на утримання,  якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік,  колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до положень частини 2 статті 75 цього Кодексу право на утримання (аліменти) має той із подружжя,  який є непрацездатним,  потребує матеріальної допомоги,  за умови,  що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. У частині 4 наведеної статті вказано,  що один із подружжя є таким,  що потребує матеріальної допомоги,  якщо заробітна плата,  пенсія,  доходи від використання його майна,  інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму,  встановленого законом.

За ознаками наведених норм підставами для стягнення аліментів є потрібність і непрацездатність,  де потрібність - це відсутність достатніх коштів для існування. Питання щодо потрібності вирішує суд при розгляді питання про стягнення аліментів.

Статтею 80 наведеного Кодексу передбачено,  що розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки,  сина,  батьків та з урахуванням інших обставин,  що мають істотне значення.

Судом встановлено,  що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 травня 2003 року до 16 березня 2007 року. ОСОБА_1.  стала непрацездатною у період шлюбу,  оскільки з 29 березня 2005 року має 2 групу інвалідності,  яка з 25 лютого 2008 року призначена їй безстроково. Позивач отримує пенсію в розмірі 491,  77 грн. Крім того,  її син проживає разом з позивачем,  він є працездатним і може надавати їй матеріальну допомогу.

ОСОБА_2 працює та має регулярний заробіток,  який у середньому складає 2500 грн. на місяць.

Вказане не заперечується сторонами.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» встановлено,  що прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на одну особу,  яка втратила працездатність складає з січня - 470 грн.,  з 1 квітня - 481 грн.,  з липня - 482 грн.,  з 1 жовтня - 498 грн.

Вирішуючи спір,  суд першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи,  стану здоров'я позивачки,  максимально враховуючи інтереси непрацездатної особи прийшов до правильного висновку про наявність права на ії утримання від відповідача.

Між тим,  при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції недостатньо враховані вимоги статті 80 вказаного Кодексу України,  тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду в частині визначення розміру аліментів на утримання позивачки від ОСОБА_2.,  визначивши його у 200 грн. щомісяця.

3

Таким чином,  судом першої інстанції були неповне з'ясуванні обставин,  що мають значення для справи,  що відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для зміни рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 березня 2008 року.

Враховуючи наведене,  на підставі статей 7,  75,  76 та 80 Сімейного кодексу України та керуючись статтею 303,  пунктом 3 частини 1 статті 307,  статтями 309,  313,  314 і 316 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 березня 2008 року змінити,  зменшивши розмір аліментів,  які підлягають стягненню на користь ОСОБА_1з ОСОБА_2до 200 грн. щомісяця.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили.