ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/129/23

Провадження №1-кс/477/75/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

04 лютого 2023 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000302, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, такої, що народилася в м. Одеса та зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючої, заміжньої, не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченому частиною третьою статті 332 КК України

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2023 року старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 (далі - слідчий) за погодженням з прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022150000000302 за частиною третьою статті 332 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області за фактом організації діяльності щодо незаконного переправляння осіб через державний кордон України 24 листопада 2022 року внесено відомості до ЄРДР за №12022150000000302 та розпочато досудове розслідування за частиною третьою статті 332 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні 02 лютого 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

На думку слідчого необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Наявність указаних ризиків слідчим обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та з метою уникнення покарання може виїхати до іншої країни чи непідконтрольної Україні території. Також, слідчий у поданому клопотанні вказує, що ОСОБА_7 , маючи широкі зв`язки, в тому числі й корупційні в державних органах міста Одеси, матиме можливість знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, так як на даному етапі досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії для встановлення та документування протиправних дій підозрюваної та інших причетних осіб, а в ході проведення обшуку у КНП «Міська клінічна лікарня №11» та ІНФОРМАЦІЯ_2 не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів та їх місцезнаходження на даний встановлюється органом досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України. Крім того, слідчий у поданому клопотанні посилається на наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, відповідно до якого ОСОБА_7 з метою перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, може незаконно впливати на свідків, потерпілих та схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, оскільки на даному етапі досудового розслідування не допитано службових осіб КНП «Міська клінічна лікарня №11» та ІНФОРМАЦІЯ_2 . В підтвердження наявності ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, слідчий у поданому клопотанні посилається на те, що оскільки ОСОБА_7 офіційно не працевлаштована та не має офіційного джерела доходу, а єдиним її доходом є протиправна діяльність, пов`язана з організацією незаконного переправляння осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, що вчинено за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, то вказані обставини свідчать про те, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Застосування до підозрюваної ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти зазначеним вище ризикам.

Крім того, в разі визначення судом застави, слідчий у поданому клопотанні просив суд вийти за межі розміру застави, встановленої статтею 183 КПК України, з урахуванням особи ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчинені тяжкого злочину, розміру неправомірної суми отриманих доходів від злочинної діяльності, а також враховуючи той факт, що вчинення злочину супроводжувалося негативним враженням від безладдя, безкарності та хабарництва у правоохоронних органах та визначити заставу у розмірі 5 000 000 грн з покладенням певних обов`язків на підозрювану ОСОБА_7 .

У судовому засіданні проголошено резолютивну частину ухвали.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив його задовольнити, указував про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вказавши, що до інкримінованого злочину вона не причетна.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на надуманість та необґрунтованість цього клопотання, а також не доведеність ризиків належними та достатніми доказами.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.

СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України за фактом організації діяльності щодо незаконного переправляння осіб через державний кордон України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2022 року, що підтверджується витягом з ЄРДР №12022150000000302.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими не встановленими на даний час особами, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, налагодили механізм виготовлення підроблених довідок військово-лікарських комісій та тимчасових посвідчень військовозобов`язаних, із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей про стан здоров`я військовозобов`язаних (тобто осіб замовників таких документів) в частині звільнення їх від призову до лав ЗСУ за станом здоров`я, на підставі яких такі особи безперешкодно перетинають державний кордон України.

Так, 23 листопада 2022 року, приблизно о 16.00 годині ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебуваючи на території смт. Казанка Баштанського району Миколаївської області, будучи моряками та бажаючи вийти в рейс, зателефонували по номеру мобільного телефону НОМЕР_1 ОСОБА_9 (який отримали раніше від знайомих) та повідомили щодо намірів вийти в рейс як моряки, на що ОСОБА_9 відповіла щодо можливості виготовлення пакету необхідних дозвільних документів, на підставі яких вони зможуть безперешкодно перетнути державний кордон України, за що кожен з них має передати їй грошові кошти в сумі по 7000 доларів США.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_9 , звернулися із відповідними заявами до правоохоронних органів.

18 січня 2023 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 , перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, діючи по заздалегідь розробленому плану, згідно розподілених функцій кожного з учасників злочину, передзвонила ОСОБА_10 та спитала щодо актуальності бажання останнього перетнути держаний кордон України, на що отримала стверджувальну відповідь. Після цього ОСОБА_9 обумовила місце та час зустрічі у місті Одесі на вулиці Французький бульвар, 32 на 9.30 годину ранку 19 січня 2023 року ОСОБА_10 , при цьому, акцентувала увагу про наявність у останнього при собі копій документів щодо особи та неправомірної вигоди в сумі 6 500 доларів США, які він має передати їй одразу при зустрічі, після чого отримає подальші інструкції та вказівки.

19 січня 2023 року приблизно о 10:00 годині ранку ОСОБА_9 на власному автомобілі, марки «AUDI A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 прибула на обумовлене місце та запросила ОСОБА_10 присісти в автомобіль, де в ході подальшої розмови в салоні автомобіля зазначила, що на 11:00 годину ОСОБА_10 має прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де його чекатиме ОСОБА_7 , яка супроводить ОСОБА_10 при проходженні військово-лікарської комісії та надасть подальші вказівки та поради щодо правильного спілкування з медичним персоналом та співробітниками військкомату з метою уникнення зайвих проблем. За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_9 зазначила про отримання кінцевих документів в яких буде зазначено недостовірні відомості стосовно неналежного стану здоров`я ОСОБА_10 , у зв`язку з чим його буде звільнено від проходження військової служби та на підставі яких останній матиме право перетнути державний кордон України у певних пунктах пропуску, розташованих на території Одеської області, які вона в подальшому зазначить.

В завершення роз`яснень та вказівок щодо подальших дій ОСОБА_10 , ОСОБА_9 перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , переслідуючи корисливий мотив, та продовжуючи діяти по заздалегідь розробленому плану, вказала ОСОБА_10 про необхідність передачі їй обумовленої нею раніше неправомірної вигоди в сумі 6500 доларів США, шляхом їх залишення в дверях пасажира, після чого направлятись до військкомату, де його очікує ОСОБА_7 .

ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, виконуючи неправомірну вимогу ОСОБА_9 , поклав у карту дверей обумовлену нею суму грошових коштів в розмірі 6 500 доларів США та вийшов з салону автомобіля.

У той же день, 19 січня 2023 року, діючи за вказівкою ОСОБА_9 , приблизно об 11.15 годині ОСОБА_10 прибув за місцем знаходження ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де його перед входом до адміністративної будівлі зустріла ОСОБА_7 та провела всередину установи.

Далі, ОСОБА_7 , знаходячись з ОСОБА_10 у приміщені військкомату, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , переслідуючи корисливий мотив та діючи по заздалегідь розробленому плану, провела ОСОБА_10 до службового кабінету під №8, де знаходячись у сусідньому приміщенні, представила його невстановленим в ході досудового розслідування службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 та обумовила їм про необхідність проходження ОСОБА_10 військово-лікарської комісії для отримання за її результатами документів, на підставі яких останній зможе перетнути державний кордон України.

За результатами розмови з невстановленими службовими особами військкомату, отримавши від них дозвіл та підписаний резолютивний аркуш у вигляді фрагменту аркушу паперу, ОСОБА_7 продовжуючи супроводжувати ОСОБА_10 , направились до наступного службового кабінету військкомату під №9, де від іншої невстановленої службової особи військкомату отримали вказівку прослідувати до службового кабінету під №7, та передати лікарю документи ОСОБА_10 з наявним резолютивним аркушем поверх них.

Так, діючи за вказівкою вказаної невстановленої на даний час особи військкомату, ОСОБА_7 прослідувала спільно з ОСОБА_10 до кабінету під №7, де інша невстановлена на теперішній час службова особа військкомату виписала направлення №78 на ім`я ОСОБА_10 до КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Воробйова Академіка, будинок 5-Г, для проходження медичного обстеження.

За результатами отриманого направлення під №78 до КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_10 має прибути туди орієнтовно на 9.00 годину ранку 20 січня 2023 року.

Наступного дня, а саме 20 січня 2023 року, приблизно о 09.45 годині ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 , прибув до КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Воробйова Академіка, будинок 5-Г, де в телефонному режимі отримав інструкції через ОСОБА_12 від ОСОБА_7 , стосовно звернення до реєстратури та подальшого очікування прийому лікаря в порядку черги.

Перебуваючи в кабінеті у невстановленої службової особи вказаного медичного закладу, відносно ОСОБА_10 такою службовою особою було заповнено медичні документи та відомості щодо фіктивного стаціонарного лікування у даній медичній установі, а також здійснено кілька рентгенівських знімків кінцівок, за результатами чого вищевказана службова особа КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради повідомила, що по готовності оформлених документів ОСОБА_10 буде додаткового проінформовано по телефону.

За результатами проходження медичного обстеження у вказаній медичній установі в ході спілкування ОСОБА_10 з ОСОБА_7 , остання зазначила про необхідність отримання Акту обстеження стану здоров`я, який необхідно буде передати в подальшому до військкомату.

25 січня 2023 року приблизно о 8.45 годині (у зв`язку із отриманням напередодні повідомлення з лікарні) ОСОБА_10 прибув до КНП «Міська клінічна лікарня №11», де отримав від невстановленого досудовим розслідуванням лікаря (того хто його оглядав) документи, серед яких:

- протокол рентгенологічного дослідження грудного та поперекового відділу ОСОБА_10 від 20 січня 2023 року;

- протокол рентгенологічного дослідження правої та лівої ступні з навантаженням в бічній проекції ОСОБА_10 від 20 січня 2023 року;

- протокол рентгенологічного дослідження правої кисті в двох проекціях ОСОБА_10 від 20 січня 2023 року;

- акт №1263 обстеження стану здоров`я ОСОБА_10 від 20 січня 2023 року.

Отримавши вищевказані медичні документи ОСОБА_10 в телефонному режимі поінформував про це ОСОБА_7 та отримав вказівку від останньої особисто передати їх до військкомату, а саме занести у службовий кабінет №9, що він і зробив у той же день приблизно о 12.00 годині.

В подальшому, а саме 28 січня 2023 року, ОСОБА_7 ,продовжуючи перебувати у злочинній змові з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , переслідуючи спільні корисливі мотиви та діючи по заздалегідь розробленому плану, приблизно о 10.30 годині зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила про необхідність прибуття 30 січня 2023 року на 08.10 годину ранку до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, що розташований за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д, де його чекатиме невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я ОСОБА_13 , який забезпечить безперешкодне отримання поза чергою довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи, за що ОСОБА_10 повинен передати вказаній особі на ім`я ОСОБА_13 неправомірну вигоду в сумі 1000 грн. При цьому, ОСОБА_7 вказала щодо необхідності озвучення своєї адреси реєстрації: АДРЕСА_4 до якої ОСОБА_10 не має жодного відношення.

30 січня 2023 року, близько 8.00 години, ОСОБА_10 прибув на обумовлене місце, де зустрівся з чоловіком на ім`я ОСОБА_13 , особа якого встановлюється досудовим розслідуванням, де останній провів ОСОБА_10 до внутрішнього приміщення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та забезпечив оформлення та видачу поза чергою ОСОБА_10 довідки від 30 січня 2023 року №5137-5002542109 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Після отримання вказаної довідки, на вимогу вказаної невстановленої особи на ім`я ОСОБА_13 , перебуваючи в салоні його автомобіля, марки «Subaru Outback», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав обумовлену раніше ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 1000 грн.

Далі, діючи за вказівкою ОСОБА_7 , приблизно о 15.00 годині 30 січня 2023 року, ОСОБА_10 прибув з наявною довідною про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , де передав її службовій особі військкомату в кабінеті №9 та отримав натомість оригінали документів, серед яких:

- довідка військово-лікарської комісії від 26 січня 2023 року №37/1189 на ім`я ОСОБА_10 з відомостями про непридатність до військової служби за станом здоров`я;

- тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_10 , у яких відображені відомості про непридатність до військової служби за станом здоров`я.

За результатами отриманих документів, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в ході спілкування з ОСОБА_10 , повідомили останнього, що перетин державного кордону України повинен бути здійснений через пункт пропуску «Паланка» на території Одеської області і в жодному разі не через пункти пропуску розташовані на території Західної України.

В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, відносно ОСОБА_10 були оформлені документи з внесеними до них недостовірними даними щодо стану його здоров`я, на підставі яких його звільнено від проходження військової служби в лавах ЗСУ та отримано право здійснення безперешкодного перетину державного кордону України, на підставі таких документів.

02 лютого 2023 в період часу приблизно з 08.00 по 10.00 годину ОСОБА_10 на підставі вищевказаних підроблених документів перетнув державний кордон України на пункті пропуску «Паланка» на території Одеської області.

Цього ж дня, в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля «Audi A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_9 та за місцем її проживання співробітниками поліції було виявлено та вилучено, в тому числі, купюру номіналом 100 доларів США, яку з поміж інших грошових коштів 19 січня 2023 року ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_9

02 лютого 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, яка цього ж дня з дотриманням положень статті 278 КПК України їй вручена.

Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого діяння, що може містити ознаки злочину, в якому вона підозрюється.

При цьому, слідчим суддею не оцінювалися докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, тобто на даному етапі провадження не вирішувалися ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 злочину, зазначеного у повідомленні про підозру, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:

- заявами про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 23листопада 2022 року;

- матеріалами оперативного підрозділу УСР в Миколаївській області від 25 листопада та 30 грудня 2022 року, 19 та 27 січня 2023 року, отриманими в ході виконання доручень слідчого;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_10 від 25 листопада 2022 року, 26 січня 2023 року, 30 січня 2023 року та протоколом огляду його мобільного телефону в частині фіксації переписки з ОСОБА_7 , протоколом допиту від 01 та 02 лютого 2023 року;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_11 від 29 листопада 2022 року, 01 березня 2023 року та протоколом огляду його мобільного телефону в частині переписки з ОСОБА_9 та допитом від 02 лютого 2023 року;

- протоколом огляду речей та документів від 26 січня 2023 року, в ході якого оглянуто переписку ОСОБА_10 з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19 січня 2023 року, в ході якого зафіксовано надання потерпілому ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 6500 доларів США, які він в подальшому передав на вимогу ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду документів від 25 січня 2023 року, в ході якого оглянуті документи які отримав ОСОБА_10 за результатами медичного обстеження у КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, а саме протоколи рентгенологічних досліджень та акт №1263 обстеження стану здоров`я;

- протоколом обшуку від 02 лютого 2023 року за місцем спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого, з-поміж іншого, було виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 42 538 доларів США, серед яких конверт з 53-ма купюрами номіналом 100 доларів США кожна, які 19 січня 2023 року ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_9 ;

- протоколом обшуку від 02 лютого 2023 року автомобіля, марки «Audi A3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від 02 лютого 2023 року та протоколом особистого обшуку затриманої в порядку статті 208 КПК, в ході яких, з-поміж іншого, виявлено та вилучено купюру номіналом 100 доларів США, яку серед інших грошових коштів 19 січня 2023 року ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронних органів, передав ОСОБА_9 ;

- протоколом затримання в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_7 , в ході проведення особистого обшуку якої було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2 980 доларів США та 1200 Євро;

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03 лютого 2023 року.

Згідно з частиною першою статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам статей 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Слідчим у поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьої статті 332 КК України.

Слідчий суддя також визнає доведеними обставинами те, що існують передбачені статтею 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрювана перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; учинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність існування ризику, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення та тяжкість покарання, передбаченого санкцією частини третьої статті 332 КК України, а також характер інкримінованого підозрюваній злочину, зокрема чіткий намір вчинення злочину, залучення до злочину широкого кола осіб, в тому числі й серед органів державної влади, корисливий мотив, наявність у паспорту громадянина України для виїзду за кордон та проживання її на незначній відстані від прикордонного пункту-пропуску «Паланка» (через який вона спільно з іншими особами організувала незаконне переправлення осіб та сприяння їм у цьому), перебування за кордоном перед незадовго затриманням, офіційно не працевлаштована, що підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

Також слідчим та прокурором доведено існування ризику, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як наразі проводиться ряд першочергових слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій ОСОБА_7 та інших причетних осіб, оскільки під час проведення обшуків у КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_2 не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів, та місцезнаходження яких на даний час встановлюється. Тому, перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 матиме можливість знищити, сховати або спотворити вказані документи, що мають значення для кримінального провадження безпосередньо або через інших осіб.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані потерпілих, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують її, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного. Крім того у кримінальному провадженні на даний час не допитані у якості свідків службові особи КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких ОСОБА_7 прямо та через третіх осіб може здійснювати вплив.

Крім того, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштована та не має офіційного прибутку, а єдине джерело доходу є протиправна діяльність пов`язана з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, що підтверджує існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.

З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м`які (особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи на даному етапі досудового розслідування не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної, а тому з урахуванням приписів пункту 4 частини другої статті 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_7 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З врахуванням обставин кримінального провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, суд вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваною процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.

Зокрема, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, остання може бути виправдана судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Частиною восьмою пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року у справі №14-рп/2003, установлено, що тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

Згідно пункту 36 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Адам`як проти Польщі» (Adamiak v. Poland), 20758/03, 19 грудня 2006 року) в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення.

Системний аналіз норм КПК України вказує на те, що факт скоєння підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення без наявності інших істотних підстав в сукупності, не може бути беззаперечною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Як убачається з позиції Європейського Суду з прав людини, висловленої в низці рішень, у тому числі в справах «В. проти Швейцарії» (W v. Switzerland), 14379/88 від 26 січня 1993 року, «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic), 31315/96 від 25 квітня 2000 року, «Луценко проти України», 6492/11 від 03 липня 2012 року, ймовірність переховування не може оцінюватися лише на основі покарання, що загрожує даній особі. Загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного чи обвинуваченого перетнути кордон держави. При цьому слід враховувати й інші обставини, зокрема, характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, та його міжнародні контакти. При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги, поряд з іншими обставинами, той факт, що особа уже ухилялася від правоохоронних органів; чи була можливість у обвинуваченого у зв`язку із здійсненням щодо нього процесуальних дій, із змісту яких він міг зрозуміти, що стосовно нього було розпочате кримінальне переслідування, втекти раніше.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваній ОСОБА_7 , тяжкістю покарання, яке їй загрожує, згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваної та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_7 своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, та відносно підозрюваної ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою

Слідчий суддя також установив, що підозрювана ОСОБА_7 не є особою, відносно якої, в силу частини другої статті 183 КПК України, не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 Рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Згідно частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України визначено розмір застави, щодо осіб підозрюваних у вчиненні злочину в залежності від тяжкості інкримінованого правопорушення.

Абзац 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже вихід за межі цих розмірів застави можливий лише як виключний випадок, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, які передбачено статтею 177 КПК України. При цьому суд, приймаючи рішення про розмір застави, суд зважує з однієї сторони достатню міру гарантування виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а з іншої неможливість завідомої непомірності застави для особи.

Так, у відповідності до положень статті 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану.

При визначенні розміру застави відносно підозрюваної ОСОБА_7 , з огляду на приписи статті 182 КПК України, слідчим суддею враховується спосіб життя ОСОБА_7 , зокрема наявність у неї на праві власності об`єктів нерухомості по місту Одеса. Також слідчий суддя враховує пояснення підозрюваної ОСОБА_7 , які надані нею в ході судового розгляду клопотання, де остання вказувала, що хоча й ніде не працює та не має офіційного джерела доходу, однак на проживання щомісячно витрачає до 6000 доларів США, з яких близько 2500 доларів США переказує за кордон дочці. Також, слідчий суддя враховує роль підозрюваної у кримінальному правопорушенні та, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було виявлено та вилучено значну кількість грошових коштів. Отже, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про можливість застосування до підозрюваної застави у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням положень частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя уважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, у межах, визначених частиною п`ятою статті 182 КПК України, в розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покласти на підозрювану обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, у разі внесення застави.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який діє з 04 лютого 2023 року до 02 квітня 2023 року.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 147 200 (два мільйони сто сорок сім тисяч двісті) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Після внесення застави підозрювана звільняється з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на строк до 02 квітня 2023 року на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , свідками, в тому числі, з числа співробітників КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_2 , експертами, за виключенням випадків участі у проведенні слідчих дій, у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрювану ОСОБА_7 про наслідки невиконання покладених обов`язків, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та внесена застава звернута у дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено

07 лютого 2023 року о 15 годині 40 хвилин.