АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1237-Ф/08                                                                              

Головуючий суду першої інстанції                                                                   Бердієва Б.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                                                    Мудрова В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

24 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого,  судді                               Ломанової Л.О.,

суддів                                                      Соболюка М. М. ,  Мудрової В. В.

при секретарі                                          Петриченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення ОСОБА_4ентів,  за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 28 березня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення ОСОБА_4ентів на утримання неповнолітніх дітей -ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження в розмірі 500 грн.

Вимоги позову мотивовані тим,  що ОСОБА_115 вересня 2001 року з відповідачем зареєструвала шлюб. Від шлюбу мають вказаних неповнолітніх синів. У даний час сторони спільно не проживають. Відповідач не надає допомоги на утримання своїх неповнолітніх синів та на її утримання,  хоча має можливість надавати таку допомогу. Оскільки,  ОСОБА_2. не має постійного місця роботи,  то вважає,  що енти на її користь з відповідача повинні утримуватися у твердій грошовій сумі.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 28 березня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволений -стягнуто з відповідача на користь позивача ОСОБА_4енти на утримання неповнолітніх синів -ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн.,  щомісячно на обох дітей,  але не менш 30 % прожиткового мінімуму,  починаючи з 25 лютого 2008 року до їх повноліття.

На вказане судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  просить скасувати рішення.

ОСОБА_2. вказує,  що не має можливість надавати матеріальну допомогу визначену судом у розмірі 500 грн.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  вислухавши пояснення відповідача та його представника,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України

під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і

обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,        

заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір,  суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1.

Судом у безспірному порядку встановлено,  що сторони зареєстрували шлюб 15 вересня 2001 року. Неповнолітні ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження є синами позивача,  проживають з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1  ст.  205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі,  якщо набрали законної сили рішення суду,  ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з тих самих підстав.

2

Судом апеляційної інстанції встановлено,  що рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 13 квітня 2004 року,  яке набрало законної сили,  копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.  20),  стягнуто з ОСОБА_2на користь позивача нти у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку відповідача щомісяця на утримання неповнолітнього ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  до повноліття дитини.

Між тим,  наведеному суд першої інстанції не дав належної оцінки,  у зв'язку з чим неповно з'ясував обставини,  що мають значення для справи,  що є безумовною підставою відповідно до положень п. 1 ч. 1  ст.  309 ЦПК України для скасування рішення.

За таких обставин,  провадження у цій цивільній справі в частині стягнення ОСОБА_4ентів на утримання сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження підлягає закриттю.

Відповідно до  ст.  180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1  ст.  182 цього Кодексу при визначенні розміру ентів суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника ентів; наявність у платника ОСОБА_4ентів інших дітей,  непрацездатних чоловіка,  дружини,  батьків,  дочки,  сина; інші обставини,  що мають істотне значення.

Вирішуючи спір,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення ОСОБА_4ентів на утримання сина ОСОБА_4,  4 березня 2006 року,  однак недостатньо врахував матеріальне становище відповідача у якого середній розмір заробітної плати на місяць складає 768 грн.,  що вбачається з довідки № 118 від 7 квітня 2008 року про заробітну плату (а.с.  21,  25). Даних про наявність іншого доходу відповідача матеріали справи не містять.

Вказаним обставинам суд першої інстанції не дав належної оцінки.

На підставі наведеного та з урахуванням того,  що рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 13 квітня 2004 року стягнено з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3енти у розмірі 1/4 частки від щомісячних видів доходу та того,  що відповідач має постійний заробіток,  вважає за необхідне визначити розмір ОСОБА_4ентів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження в розмірі '/б частки від щомісячних видів доходу,  але не меншим,  ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з моменту подання позовної заяви та до повноліття дитини.

На підставі наведеного статей 180,  181 та 182 Сімейного кодексу України,  керуючись статтею 303,  пунктом 2 та 4 частини 1 статті 307,  статтями 309,  313,  314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 28 березня 2008 року скасувати.

Ухвалите нове рішення,  яким позов ОСОБА_1задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,  (уродженця м.  Фергана,  Республіки Узбекистан),  на користь ОСОБА_1на утримання неповнолітньої дитини -сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження,  енти в розмірі 1/6 частки щомісячної заробітної плати (доходу),  але не меншим,  ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 25 лютого 2008 року до його повноліття.

В решті позову відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення ОСОБА_4ентів на утримання сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  - закрити.

Стягнути з ОСОБА_2в дохід держави судовий збір в розмірі

51 грн.,  а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі

30 грн.                                                                                                                          

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  однак

може бути оскаржене до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом

двох місяців з дня набрання законної сили.