ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5  м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                                   РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року                          м.Харків                                   Справа № 913/252/22

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Злепко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Чуєвої М.С,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-південь», м. Одеса

до відповідача Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганської області

про стягнення 55 381 886 грн 43 коп.,

в судовому засіданні брали участь:

від позивача: Гранкіна А.В., адвокат на підставі довіреності №2012/22-Юр.1 від 20.12.2022;

від відповідача: Савченко Е.О., адвокат на підставі довіреності №1-280/1 від 21.12.2021.

ВСТАНОВИВ:

21.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-південь» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Луганській області, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 55 381 886 грн 43 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір підряду №28-2020від 08.09.2020 та додатковими угодами №1від 29.10.2020, №2 від 17.03.2021, №3 від 23.03.2021, №4 від 02.07.2021, №5 від 28.08.2021, №6 від 06.09.2021, №7 від 14.09.2021, №8 від 29.07.2021, №9 від 13.10.2021, №10 від 20.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від.18.11.2021 до нього (далі договір №28-2020) та договір підряду №29-2020 (далі договір №29-2020) від 16.09.2020 з додатковими угодами №1 від 29.10.2020, №2 від 17.03.2021, №3 від 22.03.2021 №4 від 24.03.2021 №5 від 28.04.2021 №6 від 18.06.2021 №7 від 03.08.2021, №8 від 23.11.2021 за умовами яких позивач зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги (виконати роботи) з виконання поточного середнього ремонту за предметом закупівлі: ДК 021:2015:45233142-6 - ремонт доріг, а саме поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-26 Чугуїв–Мілове (через м. Старобільськ) на ділянці км 195+000-км 230+000 у Луганській області, та поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-02 Контрольно-пропускний пункт «Танюшівка» - Старобільськ – Бахмут на ділянці км 141+000-км 155+100 у Луганській області відповідно, а замовник зобов`язався прийняти належним чином послуги та сплатити їх.

Позивач зазначає, що надав послуги за договором №28-2020 на загальну суму 629 002 552 грн 71 коп., крім того було виконано роботи на суму 51 618 954 грн 30 коп., які відповідачем не було прийнято та сплачено. Також за договором №29-2020 позивач надав послуги на суму 221 299 338 грн 93 коп., крім того було виконано роботи на суму 3 762932 грн 13 коп., які відповідачем не було прийнято та сплачено, та у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.  

25.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено, що справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

19.12.2022 від позивача надійшла заява про надання згоди на розгляд справи та про участь представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

22.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, заява про надання згоди на розгляд справи та про участь представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що заперечує проти позову в повному обсязі.

Відповідач підтвердив, що між сторонами дійсно було укладено договори підряду №28-2020від 08.09.2020 та №29-2020 від 16.09.2020, відповідно до яких позивач виконав роботи на суми 51 618 954 грн 30 коп. та 3 762932 грн 13 коп., які відповідач не прийняв у зв`язку з тим, що на його рахунку були відсутні кошти для оплати таких робіт.

На думку відповідача, зазначений факт свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача.

29.12.2022 судом, з врахуванням заяв щодо надання згоди на розгляд справи, призначено судове засідання на 07.02.2023.

07.02.2023 в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду взяли участь представник позивача та представник відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання (ч. 6 ст. 183 ГПК України).

07.02.2023 в судовому засіданні судом були вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182ГПК України. Також судом були отримані заяви сторін про закриття підготовчого провадження у справі та перехід до розгляду справи по суті (заява позивача № 2701-2/23 від 27.01.2023; заява відповідача № 1-51/1 від 30.01.2023)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та відповідача, враховуючи, що представники сторін надали згоду розпочати розгляд справи по суті, суд вважав зібрані матеріали достатніми для закриття підготовчого провадження та розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 07.02.2023 при розгляді справи по суті представник відповідача в режимі відеоконференції поза межами суду надав усні пояснення по суті позовних вимог та проти позову заперечив, окремо зазначив суду, що відповідач є розпорядником, а не отримувачем бюджетних коштів. Представник позивача позов підтримав в повному обсязі та звернув увагу суду, що позивач сформував позовні вимоги виключно щодо стягнення вартості за виконані роботи і не реалізував своє право щодо вимог по стягненню штрафних санкцій.

У судовому засіданні 07.02.2023 суд, розглянувши справу по суті, заслухавши представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08.09.2020 та 16.09.2020 між Службою автомобільних доріг у Луганській області (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-південь» (Підрядник, позивач) було укладено договори підряду №28-2020 та 29-2020 відповідно, за умовами яких п.п.1.1.-1.2. позивач зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами, на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надати послуги (виконати роботи) з виконання поточного середнього ремонту за предметом закупівлі: ДК 021:2015:45233142-6 - ремонт доріг, а саме поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-26 Чугуїв–Мілове (через м. Старобільськ)на ділянці км 195+000-км 230+000 у Луганській області, та поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-02 Контрольно-пропускний пункт «Танюшівка» - Старобільськ – Бахмут на ділянці км 141+000-км 155+100 у Луганській області відповідно, згідно із технічним завданням, викладеним у тендерній документації та відповідно до проектно-кошторисної документації за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування.

В свою чергу, відповідач зобов`язався прийняти надані належним чином послуги (роботи), виконані/надані за цими договорами та чинним законодавством України, після перевірки фізичних та вартісних показників, при наявності передбачених на ці цілі коштів, та сплатити їх в межах плану фінансування робіт за відповідний рік.

Згідно з п. 1.3 договору місцезнаходження/місце надання послуг: автомобільна дорога загального користування державного значення Н-26 Чугуїв–Мілове (через м. Старобільськ) на ділянці км 195+000-км 230+000 у Луганській області (за договором №28-2020), та поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-02 Контрольно-пропускний пункт «Танюшівка» - Старобільськ – Бахмут на ділянці км 141+000-км 155+100 у Луганській області (за договором №29-2020).

Відповідно до п. 1.4 обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені на будь-якому етапі виконання, залежно від реального фінансування видатків Замовника.

Як визначено в п.п. 2.3.-2.4. договорів відповідальність за якість і термін наданих послуг, випробування матеріалів, устаткування несе Підрядник. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість послуг, не втручаючись у діяльність Підрядника.

Загальна договірна за договором №28-2020 ціна узгоджена сторонами складає733 999 998 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 122 333 333 грн 00 коп., а за договором №29-2020 – 244 667 000 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 40 777 833 грн 33 коп. Договірна ціна є динамічною. Ціна предмету договорів визначається, виходячи з фактичного фінансування видатків Замовника на підставі договірної ціни, та складає за договором №28-2020 на 2021 рік 528 555 368 грн 71 коп. в тому числі ПДВ 20% 88 092 561 грн 45коп., на 2022 рік 205 444 629 грн 29 коп., а за договором №29-2020 на 2021 рік – 205 300 000 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 34 216 666 грн 67 коп., на 2022 рік – 39 367 000 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 6 561 166 грн 66 коп.(п. 3.1. договорів).

За умовами п. 5.1. договорів розрахунки за надані послуги здійснюються при наявності коштів, передбачених на ці цілі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Замовник забезпечує фінансування робіт (послуг) у відповідності з планом фінансування робіт (послуг) (додаток 3), при умові своєчасного фінансування з бюджету. Розрахунки за виконані роботи здійснюються по мірі надходження передбачених на ці цілі коштів державного бюджету і інших джерел, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (пп. 5.1.1. договорів).

Пунктом 5.7. договорів передбачено, що Замовник здійснює розрахунки з Підрядником за надані послуги на підставі Актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за рахунок джерел фінансування Замовника.

При наявності бюджетного фінансування Замовник також може здійснювати проміжну прийомку та розрахунки за надані послуги згідно договору (п. 5.8. договорів).

Відповідно до п. 5.9. Акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) готує підрядник і разом із представником Змовника протягом 3 (трьох) днів звіряє інформацію, зазначену у актах з фактично наданими послугами.

Несвоєчасне підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів наданих послуг вирішується у встановленому чинним законодавством порядку (п. 5.10. договорів).

Обов`язку Підрядника надавати якісно послуги в обсягах і в строки, передбачені технічним завданням, проектно-кошторисною документацією, затвердженим Графіком надання послуг (додаток №2) та Календарним планом фінансування послуг (додаток №3) (пп. 8.3.1. договорів), кореспондується обов`язок Замовника прийняти надані підрядником послуги та підписати Акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за умови належного виконання послуг Підрядником та оплатити Підряднику за надані послуги, передбачені Договором, в розмірах і в строки встановлені Договором при наявності коштів передбачених на ці цілі (пп. 8.1.3 та п.п. 8.1.4 договорів).

Сторони визначили в п. 15.1., що договір №28-2020 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 17.03.2021) набирає чинності з 08.09.2020 та діє включно до 31.12.2022, а договір №29-2020 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 22.03.2021) діє з 16.09.2020 включно до 31.12.2022але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по договору.

Також сторони уклали ряд додаткових угод до договорів, зокрема до договору №28-2020 від 08.09.2020: №1 від 29.10.2020, №2 від 17.03.2021, №3 від 23.03.2021, №4 від 02.07.2021, №5 від 28.08.2021, №6 від 06.09.2021, №7 від 14.09.2021, №8 від 29.07.2021, №9 від 13.10.2021, №10 від 20.10.2021, №11 від 27.10.2021, №12 від.18.11.2021; до договору підряду №29-2020 від 16.09.2020: №1 від 29.10.2020, №2 від 17.03.2021, №3 від 22.03.2021 №4 від 24.03.2021 №5 від 28.04.2021 №6 від 18.06.2021 №7 від 03.08.2021, №8 від 23.11.2021, за якими змінювали загальну ціну, план надання послуг та календарний план фінансування, викладали в новій редакції договірну ціну.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору №28-2020 ним було виконано роботи вартістю 629 002 552 грн 71 коп., а на виконання умов договору №29-2020 -221 299 338 грн 93 коп., однак частину робіт на суму 51 618 954 грн 30 коп. з ПДВ (за договором №28-2020) та 3 762932 грн 13 коп. з ПДВ (за договором №29-2020) відповідач не прийняв та не оплатив хоча позивач неодноразово надавав відповідачу відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Зокрема, позивач супровідним листом №1258/1-КДВ від 23.12.2021 та листом 974/1-КДВвід 24.10.2022 звертався до відповідача з проханням щодо погодження та підписання вказаних Актів та Довідок на загальну суму 51 618 954 грн 30 коп. (за договором №28-2020), а також звертався супровідними листами №14/1-КДВ від 17.01.2022 та 975/1-КДВ від 24.10.2022 щодо погодження, підписання вказаних Актів та Довідок на загальну суму 3 762 932 грн 13 коп. (за договором №29-2020).

Листами №1-206/1, №1-205/1від 26.10.2022 відповідач надав відповідь на листи №974/1-КДВ та 975/1-КДВ від 24.10.2022 в якому вказав про отримання актів приймання виконання будівельних робіт (КБ-2), довідки про вартість будівельних робіт та витрат (КБ-3), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису, підсумкової відомості ресурсів на загальну суму 3762932,13 грн з ПДВ та 51618954,30 грн з ПДВ відповідно. Також відповідач вказав, що представником відділу технічного контролю та якості були погоджені фізичні об`єми та якість виконаних робіт. Крім зазначеного вище відповідач зазначив, що акти виконаних робіт не були прийняті та не було проведено розрахунків по причині відсутності фінансування.

Оскільки відповідачем обов`язок щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно з договорами підряду №28-2020 від 08.09.2020 та №29-2020 від 16.09.2020в повному обсязі не виконано, останній звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 55 381 886 грн 43 коп.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що частину робіт, виконаних позивачем він не прийняв та не оплатив, зв`язку із тим, що станом на 23.12.2021 щодо договору №28-2020 та 17.01.2022 щодо договору №29-2020 на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту тому роботи не були прийняті Замовником відповідно до Глави 2 п. 2.1 (абзац 2) Наказу №309 від 02.03.2012 Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України.

На думку відповідача, зазначений факт свідчить про безпідставність та необґрунтованість (бездіяльності) з його боку.

В зв`язку з наведеним відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 7 ст. 193 ГК України передбачено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, щоє укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договори, які укладено сторонами, є договорами будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Матеріалами справи, у їх сукупності (зокрема Актами на закриття прихованих робіт, журналами з проведення робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт не підписаних відповідачем з причин відсутності фінансування, тощо), підтверджується факт виконання позивачем робіт, а також не заперечується відповідачем те, що позивач виконав роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-26Чугуїв–Мілове (через м. Старобільськ)на ділянці км 195+000-км 230+000 у Луганській області, та роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-02 Контрольно-пропускний пункт «Танюшівка» - Старобільськ – Бахмут на ділянці км 141+000-км 155+100 у Луганській області на загальні суми 51 618 954 грн 30 коп. та 3 762932 грн 13 коп. відповідно.

До того ж жодних зауважень щодо кількості, якості, порядку та строків проведення робіт від відповідача не надходило.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав лист позивача № 974/1- КДВ від 24.10.2022 (у формі досудової вимоги) щодо договору №28-2020 та лист № 975/1-КДВ від 24.10.2022 (у формі досудової вимоги) щодо договору №29-2020. Отже позивач повідомив відповідача про надання йому на погодження та підписання складених за результатом виконаних робіт згідно з Договорами підряду №28-2020 та №29-2020 Актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та просив здійснити розрахунки за договорами.

Тобто з моменту отримання відповідачем повідомлень позивача про готовність до передання робіт, останній мав у триденний строк від дня отримання такого повідомлення, звірити зазначену у актах інформацію з фактично виконаними роботами танегайно розпочати прийняття таких робіт.

Однак, відповідач, у встановлений законом строк, не приступив до прийняття робіт з ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення Н-26 Чугуїв–Мілове (через м. Старобільськ) на ділянці км 195+000-км 230+000 у Луганській області, таробіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-13-02 Контрольно-пропускний пункт «Танюшівка» - Старобільськ – Бахмут на ділянці км 141+000-км 155+100 у Луганській області, Акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 не підписав.

Відповідно до ч. 4 ст. 875 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник, який в порушення вимог статті 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи. (Постанова Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18).

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі, безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (в разі наявності таких), суд дійшов висновку, що останній зобов`язаний оплатити роботи на загальну суму 55 381 886 грн 43 коп. (за договором №28-2020від 08.09.2020 на суму 51 618 954 грн 30 коп. та за договором №29-2020 від 23.11.2021 на суму 3 762932 грн 13 коп.)

Натомість відповідач стверджував, що частину робіт, виконаних позивачем він не прийняв та не оплатив, зв`язку із тим, що станом на 23.12.2021 щодо договору №28-2020 та 18.01.2022 щодо договору 29-2020 на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту, а також на те, що у зв`язку з збройною агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями на території Луганської області, що розпочалися 24 лютого 2022 року у працівників/повноважних спеціалістів Служби, які здійснюють технічний нагляд за будівництвом на об`єкті, відсутня можливість для виїзду на місце проведення ремонтних робіт та огляду будівельного майданчика з метою повторного засвідчення станом на поточні дати наданих Позивачем фізичних обсягів послуг відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт. На думку відповідача, зазначений факт свідчить про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 ЦК України унормовано, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, положення вказаних актів прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у рішеннях від 18.10.2005 по справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30.11.2004 по справі «Бакалов проти України» ЄСПЛ зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вказане, посилання відповідача на те, що на його рахунку були відсутні бюджетні кошти для оплати робіт з поточного середнього ремонту, не приймаються судом до уваги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від необхідності сплатити позивачу за виконані ним роботи.

Щодо доводів відповідача про неможливість повторного засвідчення здійснених ремонтних робіт у зв`язку з активними бойовими діями на території Луганської області, які розпочалися 24 лютого 2022 року, суд зазначає, що зобов`язання з огляду будівельного майданчика та засвідчення відповідачем наданих позивачем фізичних обсягів робіт та послуг, або відмова у засвідченні такого з наданням власних  мало бути здійснено ним до 27.12.2021 та 22.01.2022 відповідно.

Отже посилання позивачем про неможливість повторно здійснити огляд будівельного майданчика після 24.02.2022 не є підставою для визнання безпідставними та необґрунтованими вимог позивача.

Ч.2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивачем заявлено вимоги до відповідача про оплату підрядних робіт   листами №975/1-КДВ від 24.10.2022 (за договором№29-2020) та №974/1-КДВ від 24.10.2022 (за договором№28-2020), які були отримані відповідачем 25.10.2022, то відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт протягом 7 (семи) днів з дня вказаної дати до 02.11.2022.

Також суд зазначає, що в пп. 5.1.1. спірних договорів йдеться про можливість здійснення розрахунку за виконані роботи не лише за рахунок коштів державного бюджету, а й з інших джерел.

Хоча в будь-якому разі розрахунок за виконані роботи не може бути поставлений в залежність від надходження бюджетних коштів, про що йшлося вище.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вищевказані заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Всі інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами підряду №28-2020 від 08.09.2020 на суму 51 618 954 грн 30 коп., №29-2020  у розмірі 3 762932 грн 13 коп., що у загальному розмірі становить 55 381 886 грн 43 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 830 728 грн 31 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-південь» до Служби автомобільних доріг у Луганській області задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 70, ідентифікаційний код 25903424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-південь» (65058, м. Одеса, вул. Романа Кармена, буд. 21, ідентифікаційний код 34252469) заборгованість в розмірі 55 381 886 грн 43 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 830 728 грн 31 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 14.02.2023.

Суддя                                                                                   Назар ЗЛЕПКО