ЄУН 336/6087/22

провадження № 2/336/574/2023

УХВАЛА

іменем України

13 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №336/6087/22 (номер провадження 2/336/574/2023) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача: адвокат Журавльова Юлія Русланівна, до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

за участі:

представника відповідача адвоката – Дерев`янко О.І.,

встановив:

11 листопада 2022 року представник позивача адвокат Журавльова Ю.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , та просила з відповідача стягнути судові витрати.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

01 грудня 2022 року до суду від представника відповідача адвоката Дерев`янко І.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

05 грудня 2022 року до суду від представника позивача адвоката Журавльової Ю.Р. надійшла відповідь на відзив з додатками та заява про виклик свідка.

Заперечень від відповідача не надходило, в судовому засідання відповідач та його представник вказували що не будуть їх подавати.

Ухвалою суду від 12 січня 2023 року клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_3 , задоволено, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 25 січня 2023 року до 14-00 години для виклику та допиту в судовому засіданні свідка.

25 січня 2023 року о 14-00 годині позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про час та місце розгляду справи завчасно належним чином повідомлена, про що в матеріалах справи міститься розписка про вручення судової повістки, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Представник позивача також не з`явилася в судове засідання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання позивача судом було відкладено розгляд справи на 14-00 годину 13 лютого 2023 року.

У судове засідання 13 лютого 2023 року о 14-00 годині позивач  ОСОБА_1  не з`явилася про час та місце розгляду справи завчасно належним чином повідомлена, про що в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (судової повістку), яку остання отримала 02 лютого 2022 року,про причини своєї неявки суд не повідомила та будь-яких заяв до суду не подавала.

Представник позивача також не з`явилася в судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з`явився, як повідомив його представник у зв`язку з зайнятістю на службі.

Представник відповідача адвокат Дерев`янко О.І., у судовому засіданні просила позовну заяву залишити без розгляду, оскільки позивач та його представник двічі поспіль не з`являються в судові засідання, належним чином повідомлені, про причини своєї неявки суд не повідомили та будь-яких заяв до суду не подавали.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З досліджених матеріалів справи слідує, що позивач та його представник про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, але до суду повторно не з`явилися, не повідомивши про причини неявки. Заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності не надходило.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів, які б підтвердили неможливість з`явитися в судові засідання, то є підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.

Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.

Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п`ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.

Наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

Таким чином, згідно зі статтею 257 ЦПК України, даний позов належить залишити без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивач повторно не з`явилася до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача. Заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.

При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК).

Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивачів на звернення до суду, так як вони не втрачають права знов звернутися до суду з таким самим позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст. ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року N 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Згідно з частиною другою статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017 року, відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до правосуддя, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи про що, зокрема, свідчило те, що він протягом тривалого проміжку часу не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Слід відзначити, що положення щодо дотримання розумних строків визначені як ЦПК України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов`язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що позивач та представник позивача повторно не з`явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки та не надали жодних доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, їх неявка перешкоджає належному проведенню судовому розгляду, суд вважає, що даний позов слід залишити без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вчинення цієї процесуальної дії не перешкоджатиме повторному зверненню до суду після усунення обставин, які обумовили залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 43, 44, 131, 223, 257, 258-261, 274, 278-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача: адвокат Журавльова Юлія Русланівна, до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: