ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/749/23 Справа № 171/581/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_2 ,

суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі                                         ОСОБА_5

за участю прокурора                                 ОСОБА_6                

захисника                                         ОСОБА_7

обвинуваченого                                         ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12022041410000054 за апеляційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_8 03.04.2022 р. приблизно о 17:30 годині перебував у гостях у ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , де разом з господарем будинку ОСОБА_9 та знайомими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вживав спиртні напої.

Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виникла сварка. Після чого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 03.04.2022 року, приблизно о 17:35 годині, перебуваючи біля подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , дістав з правої зовнішньої кишені своєї куртки ніж. Після чого ОСОБА_8 , тримаючи ніж в правій руці, наніс ОСОБА_10 один удар в ділянку черевної порожнини та один удар в ділянку грудної клітини ліворуч, після чого намагався з місця злочину втекти, але був затриманий ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 спричинено тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та необхідність призначення більш суворого покарання. Просить ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Зазначає, що судом внаслідок неналежного дослідження особи обвинуваченого не було враховано, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти життя та здоров`я, не працює, суспільно корисною працею не зайнятий. ОСОБА_8 свою вину у скоєному злочині не визнав, що свідчить про відсутність каяття.

В апеляційний скарзі захисник просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки відповідно до ст.75 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував данні про особу обвинуваченого, відсутність будь – яких тяжких наслідків його протиправних дій. ОСОБА_8 активно співпрацював з органами досудового розслідування, в повному обсязі визнав вину, що свідчить про його готовність понести кримінальну відповідальність. Вказує, що ОСОБА_8 щиро покаявся в скоєному злочину та вибачився під час проведення судового засідання перед потерпілим. Має батьків похилого віку, які хворіють та потребують догляду. ОСОБА_8 хворіє на тяжку хворобу очей та потребує постійного лікування. Вважає, що наведені вище обставини дають підстави зробити висновок про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування призначеного покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім обставинам кримінального провадження. Зазначає, що він наносив удари ножем потерпілому з метою самооборони. Судом першої інстанції не було взято до уваги, що під час конфлікту йому наносились удари потерпілим та свідками з метою завдання шкоди його здоров`ю.

Заслухавши доповідача, думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступного.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою скасування судового рішення є неповнота судового розгляду. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 411 цього Кодексу судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Відповідно до ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Розглядаючи кримінальне провадження, суд першої інстанції в порушення вищевказаних норм кримінального процесуального закону не усунув істотні суперечності в показаннях обвинуваченого, потерпілого, свідків, протоколах слідчих дій та інших доказах, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що 3 квітня 2022 року він був в гостях у ОСОБА_9 , вживав спиртні напої разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 . Потім він пішов додому, взяв їжу. Їжа була в сковорідці, в цій же сковорідці був кухонний ніж. Вони продовжили розмову, в ході розмови ОСОБА_10 , почав його ображати з тих підстав, що він розмовляє російською мовою, але він пояснив, що він такий же українець як і вони, але ОСОБА_10 продовжував його провокувати. Потім ОСОБА_10 позвав його на вулицю поговорити. Вони вийшли за територію подвір`я. За ним пішов хтось зі свідків. Він відчув удар по потилиці, від чого упав на землю. Далі ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 почали бити його по голові та тулубу ногами. Після чого він дістав ніж та піднявшись на коліна, з метою самозахисту почав хаотично махати ножем, при цьому поціливши двома ударами в область живота ОСОБА_10 ОСОБА_9 та ОСОБА_11 завдали йому ще декілька ударів. Після чого вони забрали ОСОБА_10 до подвір`я домоволодіння, а він від нанесених ударів втратив свідомість.

З висновку судово-медичної експертизи № 13 від 04.04.2022 року по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 вбачається, що: синець навкруги лівого ока; садно у лобній області ліворуч; три садна на обличчі, в місці проекції між брів`я; садно у тім`яній області ліворуч; синець та чотири садна у біля вушній області праворуч з розповсюдженням на вушну раковину; які виникли від дії тупого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), якими могли бути стиснута в кулак рука (руки) взута чи роззута у взуття нога(ноги) та інші тупі предмети, що мають аналогічні властивості; за своїм характером, як у сукупності так і кожний окремо, відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, за ознакою як такі, що мають не значні скороминучі наслідки тривалістю більше шести днів. Враховуючи характер, особливості, анатомічну локалізацію, ступінь загоєння тілесних ушкоджень (синці рожево-фіолетового кольору з набряком м`яких тканин, з відносно чіткими контурами по периферії та блідо-синюшного кольору, садна вкриті підсохлою буро-коричневою шкуринкою на рівні оточуючої неушкодженої шкіри) термін їх спричинення може відповідати даті вказаній обстежуваним, тобто 04.04.2022 року. Враховуючи характер, локалізацію та особливості тілесних ушкоджень ОСОБА_12 було нанесено не менше п`яти травматичних ударних дій у різні анатомічні області голови.

При цьому, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам обвинуваченого щодо знаходження його у стані необхідної оборони під час бійки з потерпілим та свідками. Також судом не встановлено обставини заподіяння обвинуваченому тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку судово-медичної експертизи № 13 від 04.04.2022 року.

Також суд першої інстанції при розгляді справи не усунув суперечності між показаннями обвинуваченого, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10 щодо кількості учасників конфлікту, їх дій та розташування на місцевості під час бійки, не зіставив показання свідків з поясненнями потерпілого під час проведення слідчого експерименту.

З пояснень свідка ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_9 під час конфлікту завдяки прийому рукопашного бою вибив ножа у ОСОБА_8 (а.с.26)

Проте, потерпілий ОСОБА_10 під час слідчого експерименту пояснив, що він вихопив ніж у ОСОБА_8 та побіг до двору, де викинув його на клумбу (а.с.80, 81).

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він почув шум, схожий на бійку, та вибіг за подвір`я та побачив, що ОСОБА_10 тримав обома руками ОСОБА_8 за плечі перед собою, а ОСОБА_8 , в свою чергу достав ножа та наніс декілька ударів в живіт ОСОБА_10 , він відразу гукнув ОСОБА_11 та підбіг до ОСОБА_8 і почав його затримувати.

Тобто, показання обвинуваченого, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_10 мають суперечності щодо дій учасників конфлікту. Зазначені суперечності також не усунені під час розгляду справи в суді.

При новому розгляді суду першої інстанції з урахуванням вимог кримінального процесуального закону необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, виключити суперечності та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора та захисника апеляційний суд зазначає наступне.

У разі, якщо суд дійде висновку про винуватість обвинуваченого  при тих же обставинах та у тому ж обсязі, покарання призначене йому за оскаржуваним вироком у виді 5 років позбавлення волі, слід вважати таким, що відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України. 

Скасовуючи вирок суду першої інстанції із зазначених вище обставин, колегія суддів відповідно до вимог ст.178 КПК України, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі доведення його винуватості у вчинені злочину, конкретні обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків не можливе при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому слід продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_13 строк тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

               Апеляційні скарги прокурора та захисника залишити без задоволення.

       Апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити частково.

       Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції.

       Продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 квітня 2023 року.

       Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

       Судді: