ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. Справа№ 910/3503/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

За участю представників:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/3503/22 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Державного підприємства "Укржитлосервіс"

про стягнення 176 665, 16грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/3503/22 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та стягнуто з Державного підприємства "Укржитлосервіс" на користь позивача заборгованість у розмірі 176 665,16грн та судовий збір у розмірі 2 649грн 98 коп.

Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі №910/3503/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Укржитлосервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 400грн 00 коп. В іншій частині задоволення заяви відмовлено.

Додаткове рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" у розмірі 15 899,87 грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у даній справі, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Північний апеляційний господарський суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08 серпня 2022 в частині відмови в задоволенні заяви позивача, в розмірі 15 899,87 грн та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- витрати, які понесло ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у розмірі 21 299грн згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 серпня 2021 є витратами на професійну правничу допомогу;

- матеріалами даної справи підтверджується, що від відповідача до суду жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022, справу №910/3503/22 призначено на 10.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 зупинено провадження у справі №910/3503/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1964/21, у зв`язку з тим, що Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/1964/21 здійснюється перегляд судових рішень, з метою однакового застосування ст.ст. 126, 129 ГПК України у подібних правовідносинах, а тому наявні підстави для зупинення провадження у справі, на підставі п.7 ч.1 статті 228 ГПК України, до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі.

12.12.2022 та 20.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/3503/22.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В., на лікарняному, у справі № 910/3503/22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 у справі № 910/3503/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 поновлено провадження у справі № 910/3503/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022, розгляд справи № 910/3503/22 призначено до розгляду на 15.02.2023.

В судове засідання апеляційного господарського суду 15.02.2023 не з`явились представники сторін.

Враховуючи те, що позивач та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників сторін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи колегією суддів встановлено.

Як встановлено ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 21 299,87 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору №05-08-2021/15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05.08.2021, укладеного з адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем (виконавець), який діє на підставі свідоцтва №3888 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення №35-8-36 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 2009 року.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ДП «Укржитлосевіс» (ідентифікаційний код 32207896) - далі за текстом Договору - «Боржник», які виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов`язання згідно Угоди №1703-16 про порядок оплати санкцій та судових витрат від 26 грудня 2016 року, котра була укладена між ПАТ «Київенерго» до ДП «Укржитлосервіс», надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із Боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, визначеного розміру заборгованості у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником перед Замовником зобов`язання згідно Угоди №1703-16 про порядок оплати санкцій та судових витрат від 26 грудня 2016 року, котра була укладена між ПАТ«Київенерго» до ДП «Укржитлосервіс», консультації з питані, практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п.1.2. договору).

Згідно з п.1.3. договору сторони погодили, що відповідний перелік видів правової допомоги (послуг) згідно умов даного договору, є не остаточний, та може бути сторонами відповідно збільшено на власний розсуд та за необхідності повний та остаточний перелік виконаних робіт та наданих послуг за відповідний період їх виконання/здійснення визначається в акті здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання правової допомоги у відповідності до умов даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору між сторонами був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.07.2022, відповідно до якого за період із 05 серпня 2021 року по 25 липня 2022 року виконавець передав, а замовник прийняв наступні виконанні роботи та надані послуги:

- зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи, котрі виникли у зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням ДП «Укржитлосервіс» (ідентифікаційний код 32207896) грошового зобов`язання згідно Угоди №1703-16 про порядок оплати санкцій та судових витрат від 26 грудня 2016 року, котра була укладена між ПАТ «Київенерго» до ДП «Укржитлосервіс» (1 год.);

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих. №04-2/04 від 04 квітня 2022 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ДП «Укржитлосервіс» про стягнення залишку заборгованості згідно Угоди №1703-16 про порядок оплати санкцій та судових витрат від 26 грудня 2016 року, котра була укладена між ПАТ «Київенерго» до ДП «Укржитлосервіс». Підготовка щодо подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви вих. №04-2/04 від 04 квітня 2022 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ДП «Укржитлосервіс» про стягнення залишку заборгованості згідно Угоди №1703-16 про порядок оплати санкцій та судових витрат від 26 грудня 2016 року, котра була укладена між ПАТ «Київенерго» до ДП «Укржитлосервіс» (5 годин);

- додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. договору №05-08- 2021/15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 05 серпня 2021 року у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №910/3503/22 за позовом ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ДП «Укржитлосервіс» про стягнення залишку заборгованості згідно Угоди №1703-16 про порядок оплати санкцій та судових витрат від 26 грудня 2016 року, котра була укладена між ПAT «Київенерго» до ДП «Укржитлосервіс» - 15 899,87грн (176665,16грн стягнуті кошти згідно рішення х 9%).

Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 900,00 гривень, гонорар «успіху» становить - 15 899,87 грн. Загальна вартість вказаних послуг склала 21 299 гривень 87 копійок.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч.5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Таким чином, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" у розмірі 15 899,87грн у зв`язку із прийняттям позитивного для стягувача судового рішення у даній справі, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника стягувача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

За встановлених обставин, відсутні підстави для покладення на відповідача відшкодування "гонорару успіху", який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази в підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, суд дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у зв`язку з чим правомірно заяву ТОВ "Ніко-Тайс" задовольнив частково, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 400,00грн (6год * 900,00грн).

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2022 у справі №910/3503/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3503/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2023

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко