ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1113/23 Справа № 215/6313/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                         ОСОБА_2 ,

суддів                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі                         ОСОБА_5

за участю:

прокурора                         ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі апеляційну скаргу прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2023 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021046760000281 від 19.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021046760000281 від 19.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам глави 25 КПК України.

В ухвалі суду зазначається, що ч. 1 ст. 309 КК України з 01.07.2020 р., відповідно до ст.12 КК України,   визначена як кримінальний проступок і вказаний обвинувальний акт не призначено до судового розгляду, а тому виникла необхідність застосування імперативного припису положень п. п. 5 п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2617 – VІІІ, відповідно до якого «обвинувальні акти… у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України».

На зазначене судове рішення прокурором подана апеляційна скарга.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку із застосуванням закону, який не підлягає застосуванню та просить призначити новий розгляд кримінального провадження в тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування вказує на те, що з моменту звернення з обвинувальним актом до суду, розгляд кримінального провадження не призначався більше року, за цей час щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалені інші обвинувальні вироки із призначенням покарання, яке слід відбувати реально, тому узгоджена сторонами міра покарання у вказаному кримінальному проваджені втратила свою актуальність та під час підготовчого судового засідання стороною обвинувачення заявлене клопотання про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню проведено в повному обсязі. При поверненні обвинувального акту, суд безпідставно посилається на норми Закону України № 2617 – VІІІ від 22.11.2018 року, оскільки вказані випадки стосуються кримінальних проваджень, які направлені до суду до 01.07.2020 року, однак обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений до суду 24.09.2021 року, тобто після набрання чинності вказаного закону. Крім того, досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводилось з дотриманням вимог 25 глави КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п.5 ч. 4 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»  2617-VIII від 22.11.2018 року, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України. Вказаний закон набув чинності 01.07.2020 року. 

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному в ЄРДР за №12021046760000281 від 19.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України складений та затверджений 24.09.2021 року.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 разом із угодою про визнання винуватості надійшов до суду першої інстанції 24.09.2021 року та визначений склад суду.

10.01.2023 року під час підготовчого судового засідання прокурор, обвинувачений та його захисник, відмовилися від укладеної годи та її затвердження судом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_8 діяння за ч. 1 ст. 309 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Однак, повертаючи обвинувальний акт з формальних підстав невідповідності його вимогам глави 25 КПК України, суд не надав належної оцінки тим обставинам, що обвинувальний акт направлений до суду після набрання чинності Законом України 2617-УІІІ, з дотриманням вимог глави 25 КПК України, що в розумінні вимог ст. 291 КПК України та п.п. 5 п. 4 розділу II Закону України 2617-VIII від 22.11.2018 року, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків..

Так, досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.309 КК України, проведено дізнавачем з дотриманням положень глави 25 КПК України. В обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості зазначено, що ОСОБА_8 обвинувачується саме у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно з вимогами ст.314 КПК суд вправі у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, лише якщо акт не відповідає вимогам цього кодексу.

Вичерпні вимоги КПК до обвинувального акта містяться у ст. 291 цього Кодексу. При цьому будь-яких обґрунтувань чи мотивів не дотримання прокурором вказаних вище вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції у своєму рішенні не навів, чим істотно порушив вимоги КПК та застосував закон, який не підлягав застосуванню.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акту в ухвалі не вказується, а апеляційним судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора та вважає, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні, оскільки вказаний обвинувальний акт направлений до суду після набрання чинності Закону України 2617-VIII від 22.11.2018 року, на який посилається суд першої інстанції та досудове розслідування проведено відповідно до вимог глави 25 КПК України, отже у вказаному обвинувальному акті відсутні недоліки, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в оскаржуваній ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст.28 КПК України розумних строків судового розгляду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст.2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернуто прокурору судом першої інстанції без передбачених на те законом підстав, у зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2023 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021046760000281 від 19.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: