ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.2023м. СумиСправа № 19/49-10

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., за участю секретаря судового засідання Щербак Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області заяву ліквідатора Фермерського господарства Садко Р.І. арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника та матеріали справи №19/49-10, порушеної

за заявою кредитора – Фізичної особи-підприємця Бондаренка Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),

до боржника – Фермерського господарства “Садко Р.І.” (42356, Сумська область, Сумський район, с. Нижня Сироватка, вул. Набережна, буд. 43, ідентифікаційний код 35288009),

про визнання банкрутом,

представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,

УСТАНОВИВ:

          В провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа          № 19/49-10 про банкрутство Фермерського господарства “Садко Р.І.” (42356, Сумська область, Сумський район, с. Нижня Сироватка, вул. Набережна, буд. 43, код ЄДРПОУ 35288009).

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.05.2010 порушено провадження у справі № 19/49-10 про банкрутство Фермерського господарства “Садко Р.І.”.

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2011 у справі № 19/49-10 затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі.

          Постановою господарського суду Сумської області від 28.04.2011 у даній справі боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника – арбітражного керуючого Чупруна Є.В.

          Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2020 справу № 19/49-10 розподілено судді Заєць С.В.

           31.10.2022 до суду надійшла заява ліквідатора Фермерського господарства Садко Р.І. арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника, відповідно до вимог якої, ліквідатор просить суд:

          залучити до участі у справі № 19/49-10 про банкрутство Фермерського господарства “Садко Р.І.” Садка Романа Івановича ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

          покласти субсидіарну відповідальність по зобов`язанням боржника - Фермерського господарства “Садко Р.І.” на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

          стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) 1283311,75 грн. для забезпечення задоволення вимог кредиторів Фермерського господарства “Садко Р.І.”

          Ухвалою суду від 02.11.2022 Господарський суд Сумської області призначив розгляд заяви ліквідатора Фермерського господарства “Садко Р.І.” арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у справі № 19/49-10 в судове засідання на 29.11.2022, 10:40; залучив до участі у справі № 19/49-10 про банкрутство Фермерського господарства “Садко Р.І.” ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ); зобов`язав ОСОБА_1  ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) надати суду у строк до 25.11.2022 відзив на заяву ліквідатора з обґрунтуванням своєї позиції.

          29.11.2022 через систему “Електронний суд” ліквідатор направив до суду клопотання б/н від 28.11.2022 (вх. № 277 від 29.11.2022) про відкладення розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника, оскільки ліквідатором не отримано доказів отримання копії заяви та доданих до неї документів ОСОБА_1 (направлена заява повернулася ліквідатору з відміткою на  поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання»), тому ліквідатор має намір повторно направити заяву на адресу ОСОБА_1  

           29.11.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.

          Ухвалою суду від 26.12.2022 Господарський суд Сумської області призначив розгляд заяви ліквідатора Фермерського господарства Садко Р.І. арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника на 24.01.2023, 12:30; зобов`язав ліквідатора Фермерського господарства Садко Р.І. арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича надати суду у строк до 19.01.2023: детальний аналіз фінансового становища банкрута; перелік підстав виникнення заборгованості та результати їх дослідження; виявлені наявність чи відсутність дій ОСОБА_1 щодо доведення до банкрутства Фермерського господарства ОСОБА_1 та надати відповідні документи в обґрунтування. Запропонував ОСОБА_1 надати суду у строк до 19.01.2023 відзив на заяву ліквідатора з обґрунтуванням своєї позиції.

           26.12.2022 Господарський суд Сумської області здійснив запит щодо інформації по фізичній особі до Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, відповідно до якого просив надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

          30.12.2022 до суду надійшла інформація на запит № 14-03-08/242920 від 28.12.2022, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 20.11.1992 в Україні, АДРЕСА_3 (вх. № 6260 від 30.12.2022).

           11.01.2023 ліквідатором до суду було подано клопотання №02-01/19/49-10/17 від 10.01.2023 (вх. №213/23), що за своїм змістом є додатковими поясненнями ліквідатора до попередньо поданої ним заяви № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника.

           24.01.2023 ліквідатором до суду було подано заяву б/н від 24.01.2023 (вх. № 469/23) про проведення судового засідання без його участі.

          Ухвалою суду від 24.01.2023 Господарський суд Сумської області відклав розгляд заяви ліквідатора Фермерського господарства «Садко Р.І.» арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника  на 16.02.2023, 12:30, запропонував сторонам надати додаткові матеріали в обґрунтування своєї позиції.

          Ліквідатор подав суду клопотання (вх. № 114 від 16.02.2023) з додатковими поясненнями щодо поданої заяви  про покладення субсидіарної відповідальності.

          Протокольною ухвалою суду від 16.02.2023 у судовому засіданні з розгляду заяви ліквідатора Фермерського господарства «Садко Р.І.» арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника судом оголошено перерву до 17.02.2023, 12:00.

          Суд встановив, що ухвали Господарського суду Сумської області від 02.11.2022, від  26.12.2022, від  24.01.2023 у цій справі, які направлялися на адресу ОСОБА_1   - АДРЕСА_3 , повернулися до суду з відміткою на поштовому конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

           15.02.2023 судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 35288009 – ФГ «Садко Р.І.», згідно якого вбачається, що засновником вказаної юридичної особи є Садко Роман Іванович, місцезнаходження якого вказано: АДРЕСА_4 .

          Згідно зі ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

          Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

          У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

          Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

          Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

          Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

          Враховуючи достатність часу наданого сторонам для подання доказів в обгрунтування своїх позицій щодо поданої заяви, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

          Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          У заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника (вх. № 2723 від 31.10.2022) ліквідатор зауважує, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрута (далі - КУзПБ).

          Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, дії з ліквідації Фермерського господарства "Садко Р.І." до 21.10.2019 відбувалися в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а після вказаної дати - згідно з КУзПБ.

У відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що діяв на дату відкриття ліквідаційної процедури, протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Ліквідатор вказує, що засновник (Голова) Фермерського господарства "Садко P.I.", ухилявся від передачі будь-яких документів, печатки та майна боржника.

Ліквідатор звертався до засновника Фермерського господарства «Садко Р.І.» Садка Романа Івановича листами №11-19/49-10 від 28.01.2011, №213-19/49-10 від 06.06.2011 та №02-01/19/49-10/1291 від 16.10.2014, щодо зазначеної передачі, однак жодної відповіді так і не отримав.

Про вказаний факт ліквідатор повідомив листами №230-6/58-09 від 06.07.2011 прокуратуру Сумського району та листами №02-01/19/49-10/1753 від 11.09.2015, №02-01/19/49-10/1765 від 28.09.2015 Сумський міський відділ ГУ МВС України в Сумській області.

Як вбачається з інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та п. 1.2 Статуту Фермерського господарства "Садко Р.І." засновником Господарства є Садко Роман Іванович, паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , який є Головою Господарства. Тобто саме Садко Роман Іванович є особою, яка мала повний обсяг прав та можливостей щодо управління банкрутом прямо та/або опосередковано.

Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14, об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Доведення до банкрутства визначено в зазначених Методичних рекомендаціях як умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення управненою особою дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до ст. 61 КУзПБ ліквідатор виконує повноваження керівника банкрута та вживає заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута з метою включення його до складу ліквідаційної маси та подальшого задоволення вимог кредиторів у відповідності до черговості.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством. Окрім того, Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства - ч. 1 ст. 11 Закону.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство веде бухгалтерський облік результатів своєї роботи і подає відповідним органам фінансову звітність, статистичну інформацію та інші дані, встановлені законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Таким чином вбачається, що господарство-банкрут повинно було звітувати до відповідних державних органів за 2007 - 2009 роки (а також щокварталу, якщо вказаний обов`язок прямо встановлено чинним на той час законодавством України).

Згідно відповіді ГУ статистики у Сумській області від 25.07.2022 № 15-05/1026-22 вбачається, що Фермерським господарством "Садко Р.І." протягом 2007 - 2009 роки «Баланс» та «Звіт про фінансові результати» до ГУ статистики у Сумській області не подавало.

Вказане свідчить про умисні та свідомі дії колишнього керівника направлені на приховування реального фінансово-господарського стану підприємства та інформації про його активи з метою їх потенційного вилучення та не включення до складу ліквідаційної маси в рамках справи про банкрутство.

У травні 2010 року ФОП Бондаренко С.М. звернувся до суду з заявою про визнання Фермерського господарства "Садко Р.І." банкрутом на тій підставі, що на протязі більш ніж трьох місяців після встановленого для погашення строку безспірних вимог кредитора, боржник не виконав своїх зобов`язань та не оплатив заборгованість в сумі 284663,53 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.05.2010 заяву ФОП Бондаренко С.М. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 19/49-10.

Як вбачається з ухвали господарського суду Сумської області від 11.11.2010 у справі № 19/49-10 суд дійшов висновку, що 7774,42 грн. пені стягнутих за рішенням господарського суду Сумської області від 02.11.2009 у справі №10/274-09 при визначенні розміру вимог за грошовими зобов`язаннями для порушення справи про банкрутство до складу грошових зобов`язань боржника не зараховуються, а можуть бути заявлені кредитором як конкурсні вимоги, а тому встановив розмір безспірних вимог кредитора - ФОП Бондаренко С.М. в сумі 276889,10 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2011 у справі № 19/49-10 затверджено реєстр вимог кредиторів у даній справі, а саме:

ГУ ДПС у Сумській області в сумі 2201,72 грн.;

ТОВ "Олтрейд-Союз" в сумі 112219,04 грн.;

ФОП Бондаренко С.М. в сумі 1281110,03 грн.

Вказані вимоги виникли на підставі договорів, укладених між Фермерським господарством "Садко Р.І." та ФОП Бондаренко С.М. № 30/04/08 від 30.04.2008, № 05/05/08 від 05.05.2008, № 19/05/08 від 19.05.2008, № 25/08/08 від 25.08.2008; укладених між Фермерським господарством "Садко Р.І." та ТОВ "Олтрейд-Союз" № 18/04 від 18.04.2008, № 04-02/1 від 04.02.2009.

Тобто, розмір вимог кредитора ФОП Бондаренко С.М. у справі № 19/49-10 збільшився на 1004220,93 грн.

Згідно ухвали Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі      № 19/49-10 судом встановлено, що упродовж 2009 року боржник перебував в стані поточної неплатоспроможності та мав виражені ознаки банкрутства. При цьому, боржник маючи непогашену заборгованість за неналежне виконання умов зазначених договорів, здійснив відчуження приймання-передачі від 27.12.2009 ОСОБА_2 зернозбиральний комбайну CASE ІН 2388, 2008 р.в і устаткування до нього вартістю 1 221767,00 грн. відповідно до договору купівлі-продажу від 26.12.2009.

Ухвалою від 05.06.2019 Господарський суд Сумської області заяву ліквідатора фермерського господарства “Садко Р.І.”  №02-01/19/49-10/1303 від 16.10.2014 р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між фермерським господарством  “Садко Р.І.” та ОСОБА_2 - задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між фермерським господарством  “Садко Р.І.” та ОСОБА_2 .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Голова Фермерським господарством "Садко Р.І." при укладенні спірних договорів діяв всупереч цілям спрямованим на досягнення розумної ділової мети, та прийняв на себе зобов`язання щодо відчуження єдиного майна боржника взамін на залік грошових вимог одного з кредиторів, за наявності інших кредиторів, без отримання реальних коштів, які можливо б було направити на погашення вимог інших кредиторів, і таким чином неправомірно зменшив розмір активів боржника.

Таким чином, на 12.05.2010 - дату відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Садко Р.І.", у боржника відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливе як здійснення господарської діяльності, отримання доходу, так і задоволення вимог кредиторів. З викладеного вбачається, що колишній Голова Фермерського господарства "Садко Р.І." фактично здійснив умисні дії, направлені на вилучення з ліквідаційної маси майнових активів підприємства-банкрута та надав перевагу одному з кредиторів.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, станом на 13.09.2022, статус ТОВ «ОЙЛТРЕЙД-СОЮЗ» - припинено. Отже, станом на дату подання заяви, непогашеними залишилися кредиторські вимоги ГУ ДПС у Сумській області та ФОП Бондаренко С.М. на загальну суму 1 283 311,75 грн.

Враховуючи наведене, ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника - Фермерського господарства "Садко Р.І." на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 )  та стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) 1283311 грн 75 коп. для забезпечення задоволення вимог кредиторів підприємства-банкрута.

Згідно зі ст. 219 Кримінального кодексу України, доведення до банкрутства - це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб, вчинене власником або службовою особою суб`єкта господарювання дій, що призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало, великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Тобто, коли засновник та керівник боржника - юридичної особи в межах своїх повноважень не виконують обов`язок щодо запобігання банкрутству підприємства боржника, то вони таким чином здійснюють дії (бездіяльність), які доводять до банкрутства. Тобто, об`єктивно наслідком нездійснення обов`язків - є стійка неплатоспроможність та банкрутство.

Закон чітко визначає, що саме дії власника та/або службової особи слід досліджувати при розслідуванні доведення до банкрутства. Діяльність підприємства включає в себе безліч окремо цілеспрямованих рішень і дій органів управління. Необхідно виявити саме ті дії, які стали початком неплатоспроможності, такі як наприклад відмова від подальшого здійснення господарської діяльності, що неминуче призводить до несплати грошових зобов`язань та в подальшому до банкрутства. Це пряме доведення до банкрутства. Такі та подібні дії призводять до стійкої фінансової неплатоспроможності та до визнання його банкрутом.

Згідно ст. 166-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення під незаконними діями у разі банкрутства розуміють умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, у тому числі планів санації чи мирових угод, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди.

Згідно ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Умови і порядок захисту прав кредиторів як суб`єктів господарювання визначається ст. 215 Господарського кодексу України та ст. 61 КУзПБ.

Відповідно до приписів ст. 215 Господарського кодексу України, встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Згідно із ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 2 ст. 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Об`єктом цього правопорушення   є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення   складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну   від Кримінального кодексу України   та   Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга   статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника   з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб   у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої   статті 215 Господарського кодексу України   та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття   1, частина третя статті   10, стаття   11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1)   вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2)   прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3)   прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16.

Окремо слід відзначити, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).

На ліквідатора відповідно до частини п`ятої   статті 61 КУзПБ   покладається обов`язок доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) суб`єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства). Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Суб`єкти правопорушення   для застосування субсидіарної відповідальності за частиною п`ятою статті 61 КУзПБ чітко визначені цією нормою - це засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що потягнули наслідки у вигляді, як неплатоспроможності боржника, так відсутності у боржника активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.

Суб`єктивною стороною правопорушення   для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Відповідно до п. 3.2. розділу III Методичних рекомендацій, визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства до повноважень ліквідатора належить аналіз фінансового стану банкрута.

Так, виходячи з положень статті 73   та частини першої статті   74   ГПК України   (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому   законом   порядку.

Суд встановив, що 23.08.2011 постановою слідчого СВ Сумського РВ ГУМВС України в Сумській області закрито матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_1 по факту вчинення ним розтрати майна ФГ “Садко Р.І.”, а саме: зернозбирального комбайну CАSE АF 2388 шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, передбаченої ст. 191 ч.5 КК України.

У постанові слідчого від 23.08.2011 зазначено, що між ФГ “Садко Р.І.” та ОСОБА_2 з 2008 року виникли відносини щодо спільної діяльності, надання фермерському господарству зворотної фінансової допомоги, в т.ч. щодо погашення кредитних зобов`язань останнього. За кошти, отримані від ОСОБА_2 та частково як кредит від ЗАТ КБ “Приватбанк”, ФГ “Садко Р.І.” придбало згаданий зернозбиральний комбайн та зернозбиральну жатку з візком, який було зареєстровано за господарством. Однак попри ці відносини з ОСОБА_2 голова ФГ “Садко Р.І.” ОСОБА_1 передав комбайн ОСОБА_3 з метою погашення боргу, який мав перед ним. І тому, як зазначено вище, ОСОБА_3 транспортував цей комбайн до с. Лебедин Шполянського району Черкаської області.

З постанови слідчого від 23.08.2011 вбачається, що “власником зернозбирального комбайну CАSE АF 2388 та зернозбиральної жатки CАSE 1020 з візком є ФГ “Садко Р.І.”, а факт надання частини коштів на придбання комбайну ОСОБА_2 не змінює власника майна і не створює правових підстав для визнання права власності на це майно за іншими особами, в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ст.191 КК України, а виниклі правовідносини носять характер цивільно-правових, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства. Крім того, потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свої відносини врегулювали саме в порядку цивільного судочинства, звернувшись до Ковпаківського районного суду м. Суми і уклавши в ході розгляду справи мирову угоду, тобто вирішили спір в порядку цивільного судочинства.”.

Як зазначалося вище, ухвалою від 05.06.2019 Господарський суд Сумської області заяву ліквідатора фермерського господарства “Садко Р.І.”  №02-01/19/49-10/1303 від 16.10.2014 р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між фермерським господарством  “Садко Р.І.” та ОСОБА_2 - задовольнив. Визнав недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, що укладені між фермерським господарством  “Садко Р.І.” та ОСОБА_2 .

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 залишено без змін.

Проте, Постановою Верховного суду від 30.04.2020 у справі № 19/49-10 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі № 19/49-10 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Фермерського господарства «Садко Р.І.» від 16.10.2014 № 02-01/19/49-10/1303 про визнання недійсним договору купівлі продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угоди про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010, укладеного між ФГ «Садко О.І.» та ОСОБА_2 відмовлено повністю.  

Таким чином, суд касаційної інстанції встановив, що договір купівлі-продажу зернозбирального комбайну і устаткування від 26.12.2009 та угода про залік зустрічних грошових вимог від 22.01.2010 є дійсними.

Господарський суд, відповідно до  ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов висновку, що винні дії/бездіяльність ОСОБА_1 , що призвели до неплатоспроможності боржника, ліквідатором не доведені. Ліквідатор не подав суду доказів, що засновник/керівник підприємства-банкрута, нехтуючи правами та інтересами кредиторів, діяв недобросовісно розпорядився майновими активами підконтрольного йому як засновнику та керівнику підприємства на власний розсуд в своїх інтересах та в інтересах третіх осіб, що завдали шкоди кредиторам.

Крім того, ліквідатором не подано суду детального аналізу фінансового становища банкрута, переліку підстав виникнення заборгованості та результатів їх дослідження, отже, ліквідатором не надано доказів вини ОСОБА_1  у доведенні до банкрутства ФГ «Садко Р.І.», тому відсутні підстави для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 ,  у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ліквідатора Фермерського господарства Садко Р.І. арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника на ОСОБА_1 .

Керуючись ст.   234, 234 Господарського процесуального кодексу України,   Кодексом України з процедур банкрутства, суд

У Х В А Л И В:

1.          У задоволенні заяви ліквідатора Фермерського господарства "Садко Р.І." арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича № 02-01/19/49-10/238 від 27.10.2022 (вх. № 2723 від 31.10.2022) про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника – відмовити.

2.            Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею  - 27.02.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя                                С.В. Заєць