Справа № 211/1168/23

Провадження № 3/211/1050/23

ПОСТАНОВА

іменем України

24 лютого 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи: «АрселорМіттал» слюсар, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,

- за участю особи, відносно якої складено протокол – ОСОБА_1 ,

встановив:

12 січня 2023 року о 21-30 годині, гр. ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру стосовно своєї сестри ОСОБА_1 , а саме словесно ображав її нецензурною лайкою, чим скоїв домашнє насильство та порушив Закону України «Про домашнє насильство» від 07.12.2017 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, підтвердивши обставини викладені в протоколі, просив закрити справу в зв`язку з примиренням з сестрою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Вимогами статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII, визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону).

Крім визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується також сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 831826 від 12.01.2023, а також копією рапорту, письмовими поясненнями, тощо.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами у сукупності, які суд вважає достатніми у цій справі.

Разом з тим, згідно вимог статей 23,33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до вимог статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно з частиною 2 статті 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Тому враховуючи викладене, заяву потерпілої про закриття справи в зв`язку з примиренням, оскільки правопорушення є малозначним, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд,-

постановив:

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, оголосивши ОСОБА_1 усне зауваження.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя: І. О. Юзефович