Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2009 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Демянчук С.В., Хилевича С.В.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
представника відповідачки
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду від 9 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Острозького районного суду від 9 лютого 2009 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та у відшкодуванні 1700 грн. моральної шкоди.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи позивачу у задоволенні його позову, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що у справі не здобуто доказів, які б свідчили про те, що відповідачка з метою приниження честі, гідності та ділової репутації позивача поширила про нього недостовірну чи якусь іншу інформацію, яка б ганьбила його як людину та керівника.
Тому за наведених обставин суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, законно й обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог за їх безпідставністю.
Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується апеляційна інстанція, оскільки такі висновки місцевого суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.
У зв"язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, повно і всебічно з”ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.
Разом з тим, статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Проте враховуючи обсяг фактично наданої адвокатом ОСОБА_3 відповідачці ОСОБА_2 правової допомоги та затрачений ним час у даній справі, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зменшення суми відшкодування судових витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки, з 850 до 300 грн.
Зважаючи на наведене, ухвалене місцевим судом рішення у зазначеній частині підлягає відповідній зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12 Закону України “Про адвокатуру”, ст. 10, 60, 84, 303, 307, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Острозького районного суду від 9 лютого 2009 року частково змінити, зменшивши суму судових витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки, з 850 до 300 (трьохсот) грн.
У решті рішення місцевого суду залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: