Номер провадження: 11-сс/813/332/23

Справа № 522/16924/22 1-кс/522/780/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02.03.2023 року м. Одеса

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Одеського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7

захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року, та клопотання про поновлення строку на її оскарження захисника ОСОБА_9 , якою відносно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 07 квітня 2023 року, з визначенням застави в розмірі 746 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 850 826 грн., а в разі її внесення з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, за наступних обставин.

Так, керівник ГО «Українське об`єднання моряків» ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, з корисливих мотивів, організувала незаконне переправлення осіб з числа чоловіків морських професій призовного віку у період дії воєнного стану на території України через державний кордон України шляхом виготовлення так званих «білих білетів» та інших документів, які надають право вільного перетину кордону чоловікам призовного віку (які відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я).

Так, 24.02.2022 року о 05:00 год. за наказом президента Російської Федерації (далі за текстом - РФ) ОСОБА_12 , збройні сили РФ незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі, засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

У зв`язку із вказаними обставинами Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який на цей час у встановленому законом порядку продовжений.

Пунктом 3 Указу Президента України № 64\2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, може бути встановлено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Також, у період воєнного стану порядок перетину кордону для громадян України регламентується Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», Законом України «Про порядок виїзду в України і виїзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року із змінами і доповненнями (зокрема ст. 23), «Правилами перетинання державного кордону громадянами України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

Відповідно до зазначених нормативних актів на період воєнного стану чоловікам - громадянам України віком від 18-60 років обмежено виїзд за межі України.

Так, п. 2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (п. 2-6 Правил доповнено згідно з Постановою КМУ № 383 від 29.03.2022) передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані певних категорій, у тому числі, ті, які визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

З причин ситуації, що виникла у країні та оголошення воєнного стану, громадяни України з числа осіб морської професії не мають можливості для працевлаштування на іноземних суднах, зазначена категорія осіб втратила можливість укладення відповідних договорів та можливість отримання заробітку для утримання сімей. Так, до цього часу, незважаючи на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 02.09.2022 № 992 «Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України», яким передбачено право перетину державного кордону України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах, зазначений механізм до цього часу не працює та оформлення дозволів на виїзд зазначеним особам не видається.

Зазначені обставини сприяли численним фактам незаконного переправлення осіб через державний кордон України за допомогою підроблених медичних документів та у подальшому - довідок військово-лікарської комісії, посвідчень про непридатність до військової служби та неможливість мобілізації у воєнний час, що надавало змогу громадянам України з числа осіб морської професії безперешкодного перетину державного кордону України для роботи на суднах.

Приблизно в липні 2022 року, більш точна дата під час слідства не встановлена, громадянин України ОСОБА_13 з причин того, що його професія пов`язана з укладанням та виконанням умов контрактів на іноземних суднах в якості матроса 1 класу, почав цікавитись у осіб, які мають аналогічні професії, наявністю правових підстав для його виїзду за межі території України та подальшого працевлаштування.

Він інших невстановлених слідством осіб морської професії йому стало відомо про існування громадської організації «Українське об`єднання моряків» (код ЄДРПОУ 44111275, юридична адреса: 65006 Одеська область, м. Одеса, вул. Маловського,10), головою якої є громадянка України ОСОБА_11 . Відповідно до документів, метою створення зазначеної організації є захист прав українських моряків, надання допомоги, консультації щодо отримання морських документів згідно з Міжнародною конвенцією та інше.

При цьому, також зі слів інших осіб морських професій, йому стало відомо, що вступ до вказаної організації складає одиничний внесок у розмірі 1500 гривень. Після здійснення членського внеску, особа - член зазначеної організації має переваги у вигляді знижки при отримання сертифікатів про проходження навчальних курсів, свідоцтв про підвищення кваліфікації, свідоцтв фахівців, що видаються ТОВ «Навчальний центрі фахівців морського транспорту», крім того, кожного члена зазначеної організації включають до зачиненої групи у мобільному додатку «Телеграм», в якому здійснюється обговорювання питань щодо діючого законодавства, яке безпосередньо стосується осіб морської професії, вимог міжнародного права, напрямків діяльності, досягнень зазначеної громадської організації та інших питань, що можуть бути цікавими та корисними для зазначеної категорії осіб.

Також, від інших осіб ОСОБА_13 стало відомо, що у зазначеній приватній групі додатку «Телеграм» громадянкою ОСОБА_11 обговорюються питання щодо надання допомоги в отриманні так званого «білого білету», тобто документу, на підставі якого особа нібито у зв`язку з наявною хворобою не є придатною до військової служби та, відповідно, має можливість виїзду за межі України. При цьому, громадянка ОСОБА_11 , з метою дотримання конспіративних вимог, запобігаючи притягнення її до кримінальної відповідальності, не здійснює обговорення нюансів вирішення зазначеного питання з незнайомими особами, а веде розмови лише з особами, які повідомляють кодове словосполучення «Я от Сени из Николаева», яке періодично змінюється.

З`ясувавши для себе корисність членства у зазначеній громадській організації «Українське об`єднання моряків» (код ЄДРПОУ 44111275), ОСОБА_13 вступив до неї шляхом внесення відповідного грошового внеску у розмірі 1500 грн.

В подальшому 12.07.2022 у денний час, з метою з`ясування питань можливості виїзду за межі України та подальшого працевлаштування на іноземних судах, ОСОБА_13 прибув до офісного приміщення ГО «Українське об`єднання моряків» за адресою: м. Одеса, вул. Сонячна, 5 та звернувся безпосередньо до громадянки ОСОБА_11 .

З метою ведення відвертої розмови, за порадою невстановлених осіб морської професії, він назвав кодове обумовлене кодове словосполучення «Я от Сени из Николаева» та поцікавився можливістю організації його виїду за межі України.

В свою чергу ОСОБА_11 , почувши обумовлене слово на умовах збереження конспірації, записала контактний номер телефона ОСОБА_13 НОМЕР_1 та пообіцяла, що найближчим часом з ним зв`яжуться.

Далі, того ж дня, ОСОБА_11 , переслідуючи корисливі наміри, під час особистої зустрічі повідомила своєму знайомому ОСОБА_14 , який обіймає посаду заступника директора ТОВ «Учбовий центр фахівців морського транспорту», та у невстановлений слідством час вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_11 , про наявність особи, що має намір виїхати за межі України з метою укладання договору про працю на іноземних суднах та розраховує значною сумою грошових коштів, які зможе сплатити за вирішення зазначеного питання.

В свою чергу ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 та з метою отримання грошової винагороди, звернувся до невстановленої на даний час особи, який допомагав останнім вирішувати питання виїзду за кордон осіб чоловічої статі, що підлягають мобілізації до Збройних Сил України, шляхом виготовлення таким особам тимчасових посвідчень про непридатність до військової служби.

Далі, діючи разом та за попередньої змовою з невстановленими слідством особами, з корисливих мотивів, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_11 передала ОСОБА_14 контактний номер телефону ОСОБА_13 для подальшого спілкування, а також для надання йому порад та вказівок, що робити далі для отримання необхідних документів.

У той же день біля 18.00 години на контактний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , як пообіцяла раніше ОСОБА_11 , надійшло повідомлення від невстановленої на цей час слідством особи, яка користується номером телефону НОМЕР_2 , наступного змісту: «Добрый вечер, по билету ваш номер дали. 6.5 отсрочка 7.8 билет». В свою чергу ОСОБА_13 почав спілкування з зазначеним абонентом, з`ясовуючи питання, чи надає відстрочка право виїзду за кордон.

На запитання ОСОБА_13 невстановлена на цей час слідством особа, яка користується номером телефону НОМЕР_2 (далі - Абонент), надіслав повідомлення наступного змісту «Да, конечно. Вы можете выехать в любое время в течении 6 месяцев и заехать. Все моряки выбирают лучше первый вариант», на що ОСОБА_13 відповів, що про існування відстрочки йому нічого не відомо та не зрозуміло, як саме це буде виглядати. На це Абонент відповів: «По состоянию здоровья (которое никак не повлияет на вашу профессию). Вам дается отсрочка. Все так же как при билете».

В свою чергу ОСОБА_13 поцікавився, чи дійсно так званий «білий білет» надає повне звільнення від армії, на що йому відповіли, що так. Далі ОСОБА_13 запитав дозволу на здійснення дзвінка та особистого спілкування наступного ранку, на що Абонент погодився.

Наступного дня, згідно попередньої домовленості, ОСОБА_13 зателефонував за допомогою додатку «Viber» Абоненту та під час розмови на запитання останнього повідомив, що не є переселенцем, не має захворювань, раніше відстрочок не робив, військової кафедри у вузі, який він закінчував, не мав та законних підстав для виїзду не має. Мешкає на території, що обслуговує військомат Малиновського району м. Одеси.

24.10.2022 року Абонент призначив зустріч ОСОБА_13 на 25.10.2022 у ранковий час біля ЖК «Море», що розташоване по вул. Львівській у м. Одесі.

Діючи згідно завчасно розподілених ОСОБА_11 ролей та попередньої домовленості між учасниками вчинення кримінального правопорушення, остання, реалізуючи свій злочинний намір, звернулась до свого знайомого ОСОБА_15 з проханням зустрітися з ОСОБА_13 та запевнити його у надійності та гарантованому вирішенні так званого питання - безперешкодного виїзду за межі України, повідомивши про виїзд таким чином його численних знайомих та родичів. Крім того, на виконання вказівок ОСОБА_11 , ОСОБА_15 повинен був забрати у ОСОБА_13 необхідні особисті документи та грошові кошти в сумі 7500 доларів США, на що останній погодився.

У призначений Абонентом час до приміщення кафе під назвою «Буратино» до ОСОБА_13 прибув на зустріч раніше незнайомий йому ОСОБА_15 . На зустрічі ОСОБА_15 висловив бажання оглянути особисті документи ОСОБА_13 , перелік яких йому було повідомлено завчасно Абонентом в ході переписки у додатку «Viber», а саме: військовий квіток, фотокартки, ксерокопію паспорта громадянина України, довідку про надання ідентифікаційного коду. На що ОСОБА_13 передав останньому для огляду зазначені документи.

Переглянувши документи, ОСОБА_15 повідомив про необхідність передачі також 7500 доларів США, яку зі слів ОСОБА_11 повинен був передати ОСОБА_13 для вирішення питання щодо виготовлення документів, що надають право безперешкодного виїзду за межі України у воєнний час, тобто на перетин державного кордону.

В свою чергу ОСОБА_13 повідомив, що на теперішній час він не розраховує на зазначену суму грошових коштів та вона є для нього значною, на що ОСОБА_15 , у той же час узгодивши питання, чи брати документи без грошей із ОСОБА_11 шляхом переписки у додатку «Viber», повідомив ОСОБА_13 , що без грошей документи йому не потрібні та зателефонувати йому, коли останній буде готовий розрахуватися.

При цьому, ОСОБА_15 заспокоїв ОСОБА_13 , що таким чином вони неодноразово організовували переправлення осіб через державний кордон України, на підставі виготовлених таким чином документів та будь - яких проблем з перетином кордону не виникало.

У той же день, знаходячись в офісі ГО «Українське об`єднання моряків» з питань з`ясування вимог отримання освітніх документів у Естонії, під час випадкової зустрічі з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 повідомив останній про свою зустріч між ним та ОСОБА_15 , висловивши хвилювання з приводу передачі значної дня нього суми грошей незнайомим особам, на що ОСОБА_11 відповіла, що звернутися до них запропонувала нібито не стороння особа, маючи на увазі що це і є гарантії.

Через декілька днів ОСОБА_13 в черговий раз зателефонувала невстановлена на цей час слідством особа - Абонент НОМЕР_2 та призначив зустріч на 10.11.2022 біля 17.00 годин біля приміщення торгового центру «Сіті центр» за адресою: проспект Небесної сотні, 2 у м. Одесі, для передачі документів та грошей.

При цьому ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, діючи за попередньою змовою та з корисливих мотивів, звернулась до свого батька ОСОБА_7 з проханням зустрітися з ОСОБА_13 і забрати у нього необхідні документи та грошові кошти. Також ОСОБА_7 , діючи за вказівками ОСОБА_11 , повинен був запевнити ОСОБА_13 у надійності та гарантованому вирішенні його питання, а саме отримання тимчасового посвідчення про непридатність до військової служби для подальшого безперешкодного виїзду за межі України.

У призначений Абонентом час ОСОБА_13 прибув на місце, де його зустрів ОСОБА_7 , та запропонував передати йому заздалегідь обумовлені документи, а саме: військовий квіток, копію паспорта громадянина України, копію паспорта щодо надання ідентифікаційного коду, фотокартки, необхідні для виготовлення документів, що стануть підставою для подальшого незаконного перетину державного кордону України у воєнний час та грошові кошти в сумі 7800 доларів США.

ОСОБА_13 відповів, що йому раніше озвучували про необхідність передачі меншої суми у розмірі 7500 доларів США, на що ОСОБА_7 , виконуючи надані йому напередодні вказівки ОСОБА_11 , відповів, що це не є проблемою. Сьогодні він передає наявні 7500 доларів США, а решту грошових коштів у сумі 300 доларів США можна буде перерахувати на його іменну розрахункову картку «Ощадбанку». При цьому ОСОБА_7 надав її реквізити ОСОБА_13 .

В свою чергу ОСОБА_13 , за допомогою власного телефону, зробив фотознімок розрахункової картки на ім`я ОСОБА_7 та, хвилюючись передавати грошові кошти та документи сторонній особі, поцікавився його знайомством з ОСОБА_11 , на що останній відповів, що він з усіма знайомий, у тому числі з ОСОБА_11 , на прохання якої він і прибув.

Після чого ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 7500 США, що згідно курсу НБУ складало 274 200 грн., та документи, пообіцявши у свою чергу передзвонити ОСОБА_13 та повідомити заздалегідь про його подальші дії щодо відвідування медичних закладів та інших офіціальних установ.

Наступного дня, тобто 11.11.2022 на контактний номер телефону ОСОБА_13 надійшло повідомлення від невстановленої на на цей час слідством особи - Абонента, про те, що перерахування додаткових коштів не потрібно, нібито для нього зробили знижку.

14.11.2022 року від зазначеного Абонента за допомогою додатку «Вайбер» надійшло повідомлення з фотографією записки, виконаної рукописним текстом, із зазначенням номеру телефону НОМЕР_3 та написом « ОСОБА_16 », а також датою і часом необхідності здійснення йому дзвінка в понеділок о 10 ранку. В ході досудового розслідування зазначена особа ідентифікована як ОСОБА_17 .

Про необхідність зв`язку ОСОБА_13 саме з ОСОБА_18 до цього повідомив ОСОБА_14 , які діяли за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів.

15.11.2022 року, у призначений час, ОСОБА_13 зателефонував зазначеній Абонентом особі на ім`я ОСОБА_19 , як встановлено слідством - ОСОБА_17 , для отримання від нього подальших інструкцій.

В ході телефонної розмови ОСОБА_17 поцікавився віком ОСОБА_13 та наявністю у нього будь-яких захворювань. Отримавши відповідь про відсутність будь-яких скарг на стан здоров`я, ОСОБА_17 повідомив ОСОБА_13 про необхідність надіслати йому фотокартку першої сторінки свого паспорту громадянина України, що містить анкетні дані, та написати «спина», з метою виготовлення медичних документів, в які будуть внесені відомості, які не відповідають дійсності, про наявність у ОСОБА_13 хвороби, яка не дозволяє йому бути придатним для військової служби, що останній і зробив.

У той же день біля 11.20 годин ОСОБА_13 з контактного номеру телефону НОМЕР_4 зателефонував раніше незнайомий йому громадянин ОСОБА_20 , який повідомив, що є кур`єром та призначив зустріч через годину біля будинку № 14 по вул. Ніжинська у м. Одесі.

В призначений час на обговорюваному місці ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_20 не заповнений бланк акту дослідження стану здоров`я, а також медичне направлення № 1924 на ім`я ОСОБА_13 , виписане ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), з вигаданим діагнозом «Сколіоз. Остеохондроз», тобто бланк установи, до якої ОСОБА_13 за отриманням направлення не звертався, з інформацією про діагноз останнього, який не відповідає дійсності. При цьому, під час відшукання документації, яку необхідно було передати ОСОБА_13 , ОСОБА_20 переглянув велику кількість аналогічних направлень на ім`я інших осіб.

Одночасно ОСОБА_20 надав ОСОБА_13 контактний номер телефону невстановленої слідством особи на ім`я ОСОБА_21 НОМЕР_5 та повідомив про необхідність надіслання на вказаний номер своїх анкетних даних, що останній і зробив.

17.11.2022 біля 08:00 години Абонент повідомив ОСОБА_13 про необхідність прибуття до Одеської міської клінічної лікарні № 11, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9, з отриманими раніше документами, що він і зробив.

У вказаному медичному закладі, діючи за порадами та вказівками, які надавав йому по телефону невстановлена слідством особи на ім`я ОСОБА_21 НОМЕР_5 , ОСОБА_13 звернувся до медичного працівника, який направив його для здійснення рентгенівського знімку спини та грудного відділу.

22.11.2022 року ОСОБА_13 за вказівками Абонента знову зустрівся з ОСОБА_20 біля приміщення ТЦ «Сіті центр» та передав йому акт обстеження № 16834, отриманий раніше за вказівками Абонента та невстановленої слідством особи на ім`я ОСОБА_21 НОМЕР_5 , у Одеській міській лікарні № 11, в якому містився запис, про те, що нібито пацієнт скаржився на болі у груді та поперековому відділу хребта та нібито пройшов обстеження в зазначеному лікувальному закладі.

При цьому, ОСОБА_13 поцікавився у ОСОБА_20 які саме больові відчуття має вказане захворювання та які ліки при цьому вживаються, зазначивши, що з вказаною хворобою він не знайомий та в дійсності її не має.

На це, ОСОБА_20 заспокоїв останнього, пояснивши, що військові не розуміються у медицині, у зв`язку з чим будь-яких питань при перетині кордону України ОСОБА_13 ставити не будуть, а у подальшому його проінформують, що саме відповідати, у разі надходження питань при перетині державного кордону України.

Після виготовлення документів на ім`я ОСОБА_13 , які містять відомості щодо існування хвороби, внаслідок якої останній не придатний до військової служби та має підстави для безперешкодного перетину державного кордону України, ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , отримав готові документи від невстановленої особи та при невстановлених слідством обставинах, під час особистої зустрічі, передав їх ОСОБА_11 .

У подальшому, 07.12.2022 біля 13.00 год. ОСОБА_13 , виконуючи вказівки Абонента НОМЕР_2 , прибув до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 15, куди за проханням ОСОБА_11 необізнаний про злочинні наміри зазначених осіб таксист, привіз документи, що надають право для безперешкодного виїзду у воєнний час за межі України та забезпечують його перетин, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_6 від 25.11.22, видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що ОСОБА_13 визнаний непридатним до військової служби за ст.64Б гр. ІІ, наказ МОУ № 402-2008 та довідку військової-лікарської комісії від 15.11.2022 про його непридатність з тих самих підстав.

Після отримання ОСОБА_13 зазначених документів, ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 були затримані з метою недопущення вчинення аналогічних злочинів у подальшому, а їх незаконні дії викрито органом досудового розслідування.

Старший слідчий з ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_22 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 746 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 850 826 грн., з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, ризиків, передбачених п.п.1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року, вищевказане клопотання слідчого задоволено, продовжено строк триманні під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 07 квітня 2023 року, з визначенням застави в розмірі 746 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 850 826 грн.,

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали на неї апеляційні скарги.

Апеляційні скарги мотивовані доводами про незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали, ухваленням її з істотним порушенням вимог КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якої обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту з 21 до 07 години наступного дня або застави в значно меншому розмірі.

Зокрема, захисник зазначає про те, що в мотивувальній частині ухвали слідчого судді від 16.12.2022 року про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 не вірно зазначена суть пред`явленої ОСОБА_7 підозри, оскільки вона не співпадає з текстом підозри пред`явленою органом досудового розслідування

Тобто, на думку захисника слідчий суддя ігнорував доводи захисника стосовно обрання і продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 на підставах неіснуючої підозри.

Крім того, захисник рахує необґрунтованою ігнорованою слідчим суддею позиції сторони захисту стосовно тлумачення кваліфікуючої ознаками сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками та надання засобів.

Також, апелянт зазначає про допущення слідчим суддею істотного порушення вимог КПК України, а саме п.п. 1, 10 ст. 7, п. 2 ст. 8 КПК України, ст. 370, 372 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якого обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Зокрема, захисник зазначає про те, що слідчий суддя при ухваленні рішення поверненого оцінив докази у провадженні.

Також, захисник звертає увагу на відсутність ризиків, зазначених у клопотанні слідчого та необґрунтованість визначеної суми застави.

Крім того, захисник зазначає про те, що сама тяжкість покарання не може бути підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, апелянт вказує про те, що слідчим суддею не в повній мірі були враховані дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , а саме те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання де проживає разом з дружиною та матір`ю, яка потребує постійного догляду.

Крім того просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, оскільки вступна та резолютивна частини ухвали були оголошені 07.02.2023 року, останній день оскарження був 12.02.2023 року, це була неділя, а апеляційна скарга була подана нею 13.02.2023 року

Заслухавши суддю-доповідача, захисників та підозрюваного на підтримання доводів апеляційних скарг та клопотання, прокурора, яка заперечувала проти їх задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання, вислухавши сторони в судових дебатах, які залишились на попередніх позиціях, колегія суддів приходить до наступного.

Із зазначених адвокатам ОСОБА_9 обставин, як поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вбачається, шо строк на апеляційне оскарження нею не пропущений.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадження щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України, а саме:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів провадження 14 грудня 2022 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а 15 грудня 2022 року його повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.02.2023 року, з визначенням застави в розмірі 746 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 850 826 грн., а в разі її внесення з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.01.2023 року вищевказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме: - рапортом працівників 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області від 22.08.2022 року; - повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 17.10.2022 року; - протоколами допиту свідка ОСОБА_23 від 31.08.2022 року; від 13.10.2022 року; від 01.11.2022 року; від 11.11.2022 року; від 16.11.2022 року ; від 13.07.2022 року; від 23.11.2022 року; від 07.12.2022 року; - протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 08.12.2022 року; - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_24 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 14.12.2022 року; - протоколом обшуку буд. АДРЕСА_4 , де проживає ОСОБА_14 ; - протоколом огляду мобільного телефону належного ОСОБА_14 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 14.12.2022 року; - протоколом за результатами проведення НСРД від 28.10.2022 року відносно громадянина ОСОБА_15 ; - протоколом за результатами проведення НСРД від 14.11.2022 року відносно ОСОБА_7 ; - іншими матеріалами досудового розслідування.

Зазначені докази, як кожний оремо, так і цілому повністю доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, визнання особи винною чи невинною у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені в клопотанні слідчого та додані до нього матеріали, у колегії суддів є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Зазначене вказує на неспроможність доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про те, що слідчим не надано належних доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, ігнорування позиції захисника про обрання і продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 на підставах неіснуючої підозри та тлумачення певної кваліфікуючої ознаки.

Крім того, ухвала про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу набрала законної сили і не може бути предметом перегляду.

Колегія суддів вважає безпідставними і доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 щодо відсутності ризиків, зазначених в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

Так, цілком обґрунтовано слідчий суддя при прийнятті рішення врахував те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, відповідальність за який передбачає позбавлення волі до 9 років, має постійне місце проживання, за яким проживає разом із дружино та матір`ю, яка є інвалідом І групи, офіційно не працює, що вказує на відсутність у нього постійного, легального джерела доходу, хоча і є одруженим, однак підозрюється у вчиненні даного злочину у співучасті з своєю дочкою, що вказує на відсутність у нього осіб, які б мали на нього визначальний й вплив з матою забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню існуючим ризикам.

Так, досудове розслідування триває, вказане кримінальне провадження є складним, а тому є підстави вважати що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інші злочини, або продовжити.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, колегія суддів вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченої наслідків переховування у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.

В ході проведення досудового розслідування окремі речі і документи не були в повній мірі отримані органом досудового розслідування раніше, враховуючи необхідність дотримання конспірації у ході здійснення слідчих дій до моменту затримання підозрюваного. Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що маючи доступ (безпосередній, або через інших осіб) до документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, ОСОБА_7 у випадку незастосування щодо нього запобіжного заходу, або застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, матиме змогу знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування. На даний час досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, а тому вказаний ризик наявний та має високу вірогідність.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, як вбачається з пояснень прокурора, в ході проведення досудового розслідування були вилучені ряд документів та техніку, на яких містяться відомості про те, що рядом осіб, разом із ОСОБА_11 , планувалось вчинення інших злочинів, готувались нові документи для інших осіб, які б надали можливість перетинати кордон України, а тому орган досудового розслідування буде ще встановлювати факти вчинення нових злочинів та причетних до них осіб. Виконання усіх необхідних дій щодо підготовки документів, взаємодії осіб, які можуть бути причетними до їх виготовлення, латентність вчинення вказаних дій, свідчать про триваючий характер вчиненого злочину. Наведені обставини свідчать про тривалість вчинення злочину, можливість підозрюваного ОСОБА_7 продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється станом на теперішній час.

З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, а також тяжкості покарання, що загрожуватиме ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених п.п. 1 -3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді, які не зменшилися та не перестали існувати, зважаючи на що є неспроможними доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим не надано належних доказів, які б підтверджували існування ризиків, зазначених в клопотанні про обрання запобіжного заходу.

Дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , в тому числі на які посилається захисник ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.

За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що продовження відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та достатнім для попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень та забезпечення його належної процесуальної поведінки та, в свою чергу, вказує на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки останній не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

За таких обставин, слідчим суддею прийнято рішення про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ, що стосується застосування запобіжних заходів.

Безпідставними є посилання захисник і про необґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Вихід за межі розміру застави належно обґрунтований та мотивований в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, саме такий розмір застави, на переконання колегії суддів, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на викладене оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, зважаючи на що апеляційні скарги захисників задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2023 року, якою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07 квітня 2023 року, з визначенням застави в розмірі 746 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 850 826 грн., а в разі її внесення з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - без змін.

Ухвала набуває законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4