Справа №212/2988/20

1-кп/212/89/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       02 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого- ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , потерпілих (цивільних позивачів)  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , представника потерпілих ОСОБА_15 , обвинувачених (цивільних відповідачів) ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , захисника обвинуваченого ОСОБА_16 – ОСОБА_18 , захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - ОСОБА_19 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, кримінальне провадження № 12020040730000016 від 02.01.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, неодружений, на утриманні дітей не має, не працевлаштований, інвалідом не являється, не судимий, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народився в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, освіта вища, неодружений, на утриманні дітей не має, не працевлаштований, інвалідом не являється, не судимий, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

встановив:

Обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_16 07.09.2019 року о 05-50 годині, перебували біля магазину «Гурман» за адресою вул. Січеславська 21 в Покровському районі міста Кривого Рогу, де спілкувався, в цей момент зателефонував раніше знайомий - особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження та повідомив про те, що по дамбі «Крес» в Покровському районі міста Кривого Рогу проходять двоє чоловіків, з якими в ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження перед цим склалися неприязні відносини, у зв`язку з чим особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, запропонував ОСОБА_17 та ОСОБА_16 зустріти даних осіб та поспілкуватися відносно поведінки останніх, на що ОСОБА_17 та ОСОБА_16 погодилися та направилися до дамби «Крес», на автомобілі «Ауді» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_17 та «БМВ» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_16 , які перебували в їх користуванні.

Після приїзду на дамбу «Крес» в Покровському районі м. Кривого Рогу приблизно 06-06 годин 07.09.2019 року ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , зустріли особу, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, та направилися по асфальтованій дорозі вздовж дамби «Крес» в напрямку вулиці Фабрициуса в Покровському районі м. Кривого Рогу на зустріч ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Далі, 07.09.2019 року о 06.10 годин,  ОСОБА_17  та ОСОБА_16  разом з раніше знайомим особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження проходячи біля річки Саксагань на дамбі «Крес» в Покровському районі м. Кривого Рогу зустріли ОСОБА_13  та ОСОБА_14 . Знаходячись поруч із вказаними особами, останні спостерігали за тим, як їх спільний знайомий особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_22 та попросив його привезти рідину зеленого кольору, на що останній погодився, вважаючи що дана рідина необхідна особі, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, для медичних цілей. Після того як ОСОБА_22 привіз «зеленку» особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження за участю ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , які керуючись незначним приводом для вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю під фізичним та психологічним тиском, зокрема виражаючись в бік ОСОБА_13 та ОСОБА_14 нецензурною лайкою, змусили підставити руки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та замастити собі обличчя зеленою рідиною з власних рук. Перебуваючи під тиском ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , будучи пригніченими та подавленими від неправомірних дії ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, усвідомлюючи, що не зможуть фізично чинити опір, замастили свої обличчя зеленою рідиною. Після чого ОСОБА_17 та ОСОБА_16 продовжили словесну перепалку з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , виражаючись в їх бік нецензурною лайкою.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії  ОСОБА_16 , особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_17  направились до належних їм автомобілів, які знаходились на проїзній частині біля будинку № 29 по вул. Фабрициуса в Покровському районі м. Кривого Рогу, при цьому ОСОБА_16 та ОСОБА_17 бачили що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 попрямували за ними, щоб вийти на проїзну частину. Побачивши особу, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, який сідав до автомобіля марки «Део Ланос», червоного кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_13 голосно звернувся до особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження з вимогою повернути належні  ОСОБА_13  речі на що ОСОБА_23  обурився, вийшов з автомобіля та направився в сторону ОСОБА_14 , який побоюючись за своє життя та здоров`я почав тікати від особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження

В свою чергу ОСОБА_13 побачив, що з автомобілів виходять ОСОБА_17 та ОСОБА_16 і біжать в його сторону, побоюючись за своє життя та здоров`я також почав від них тікати. Наздогнавши ОСОБА_13 біля будинку № 29 по вул. Фабриціуса в Покровському районі м. Кривого Рога та продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_16  та ОСОБА_17  умисно завдали  ОСОБА_13  ударів ногами в область тулуба та ніг, згідно висновку судової медичної експертизи № 1663 від 31.10.2019 року в результаті потерпілим отримані тілесні ушкодження у вигляді синців грудної клітини, тулуба, правого плеча, нижніх кінцівок, ліктьових суглобів правої нижньої кінцівки, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Після чого ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження з місця вчинення злочину зникли.

Обвинувачений ОСОБА_16 вину та цивільний позов не визнав в повному обсязі, в судовому засідання засвідчив наступне.

У вересні 2019 року о 02-00 годині ночі йому зателефонував ОСОБА_24 з проханням під`їхати до районного відділення поліції, аргументуючи це тим, що останній має справу з проблемними клієнтами, які йому погрожують та йому необхідна допомога.

ОСОБА_16 погодився та приїхавши на місце події побачив там ще декілька таксистів та словесну перепалку між ними та потерпілими, хтось з таксистів чіпав потерпілих, тягав їх біля входу до відділення поліції. Потерпілі виглядали неохайно, мали потріпаний одяг та зачіски. Зазначив, що під час ситуації, котра сталась на відділенні поліції на вулиці було темно, він не бачив, аби потерпілі мали помітні тілесні ушкодження. З самого відділення поліції ніхто не виходив близько години. Пізніше працівники відділення поліції забрали потерпілих до приміщення відділення, а обвинувачені поїхали пити каву до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в той час була приблизно 04.00 година ранку. Було близько 7 людей, в тому числі ОСОБА_24 та ОСОБА_17 . Близько в продовж однієї години вони пили каву. Після цього ОСОБА_24 поїхав на заправку, а ОСОБА_16 та ОСОБА_17 залишились поспілкуватись 15 хвилин та поїхали додому в сторону мікрорайону Зарічний. ОСОБА_16 їхав на своїй автівці марки «BMW», ОСОБА_17 на своїй. Їдучі повз дамбу обвинувачені помітили справа в кінці дамби зачинений автомобіль ОСОБА_24 , котрий блимав аварійним світлом, а в салоні нікого не було. Останні вирішили зупинитись та дізнатись, що сталось. Вони зателефонували ОСОБА_24 та з`ясували, що він спілкується з потерпілими, він сказав обвинуваченим підходити до нього. ОСОБА_16 суду зазначив, що він пішов послухати розмови. Коли прийшли на місце подій, там знаходились ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , інші таксисти та потерпілі. Потерпілі виглядали неохайно, були в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_14 хитався, а ОСОБА_13 мав червоні очі. Було приблизно 6 машин. Машини обвинувачених та ОСОБА_24 стояли на дамбі, а ще 2-3 машини стояли на з`їзді до селища. Коли обвинувачені спустились на місце подій всі спілкувались, і вони також почали спілкуватись. В основному розмовляли ОСОБА_24 з потерпілим ОСОБА_14 , з`ясовували питання щодо погроз в адресу ОСОБА_24 , несплати коштів за поїздку в таксі. Потім ОСОБА_24 запропонував потерпілим облитись зеленкою та після цього розійтись. Це сталий звичай у таксистів. Потерпілі погодились на це, на них не здійснювався будь-який тиск. ОСОБА_24 попросив ОСОБА_22 принести зеленку. Він приніс стандартну пляшечку зеленки та почав наливати її на руки потерпілим, а вони нею вмивались. В цей час ОСОБА_14 почав розмахувати руками, тож обвинувачений ОСОБА_16 відштовхнув його, аби не замаститись зеленкою, яка почала розлітатись. Потім з потерпілими ще спілкувались, але їм не наносили тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_14 погрожував, що він знайде всіх причетних.

Обвинувачений ОСОБА_16 зазначив, що стояв мовчки, а також він не знає чому потерпілі погодились обливатись зеленкою.

Після того як розмова закінчилась - всі розійшлись, потерпілі були в зеленці. ОСОБА_16 зазначив, що він більше не повертався на місце подій та не знає, що там відбувалось.

Через деякий час ОСОБА_16 зателефонував ОСОБА_24 та повідомив йому, що на останнього відкрита кримінальна справа та попросив обвинувачених стати свідками в ній. Обвинувачені прийшли до відділення поліції, дали свідчення та пішли. Приблизно через 2 місяці ОСОБА_16 та ОСОБА_17 дізнались, про те, що щодо них теж порушено кримінальну справу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17 суду пояснив, що вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнає як і цивільний позов. Події відбувались у вересні 2019 року, на той час він працював в службі таксі півтора - два роки.

ОСОБА_17 зазначив, що критичні та небезпечні ситуації для таксистів стаються приблизно 2 рази на тиждень, а також на свята, тож таксисти допомагають один одному, в тому числі використовують мобільний додаток «Zello», котрий був встановлений у ОСОБА_17 .

Біля 24-00 години, ОСОБА_17 отримав замовлення на поїздку з центрального-міського району міста Кривого Рогу в сторону мікрорайону Зарічний. В ході поїздки, за допомогою мобільного додатку він почув, що якийсь таксист має проблему з клієнтами, вони йому погрожують. Виконавши своє замовлення ОСОБА_17 переглянув вищезгаданий мобільний додаток та побачив, що машина таксі, котра мала проблеми з клієнтами, знаходилась вже біля районного відділення поліції, тож обвинувачений вирушив туди, аби підтримати товариша. Приїхавши на місце подій він побачив, що там вже стояло 4-5 машин таксі, на сходинках біля відділення поліції відбувалась словесна перепалка, хтось з таксистів стягував потерпілого ОСОБА_13 зі сходинок відділення. Серед таксистів був ОСОБА_24 у котрого обвинувачений поцікавився щодо того, що сталось. Поспілкувався з іншими таксистами та потерпілими, дізнався, що проблема з потерпілими в якості пасажирів в той вечір була не лише у ОСОБА_24 , а й у іншого таксиста та вирішив, що потерпілі виявились неправі в цій ситуації. Обвинувачений ОСОБА_17 , зазначив, що від потерпілих був відчутний запах алкоголю. Потім з відділення поліції вийшли співробітники та забрали потерпілих до приміщення відділення, а таксисти поїхали пити каву до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Після цього ОСОБА_24 вирушив на автозаправку, а ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ще спілкувались.

Потім останні вирушили додому в сторону мікрорайону Зарічний, проїжджаючи по дамбі вони помітили машину ОСОБА_24 , котра блимала аварійними вогнями. Зателефонували йому, аби дізнатись, що сталось, на що він повідомив, що спілкується з потерпілими та сказав обвинуваченим підходити до них, вирішили піти та послухати, що там відбувається. Спустившись вниз по дамбі обвинувачені побачили, що там знаходились ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , потерпілі та ще декілька таксистів, начебто їх звали ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Між ними був конфлікт з приводу питань погроз ОСОБА_24 з боку потерпілих. Всі виражались нецензурною лайкою. ОСОБА_24 запропонував потерпілим вмитись зеленкою - це був сталий звичай у таксистів. Потерпілі погодились. ОСОБА_22 пішов до машини та приніс з неї зеленку, після чого їм на руки наливали зеленку, а потерпілі нею вмивались. Після цього всі пішли до машин та поїхали додому.

ОСОБА_17 вважає, що вмитись зеленкою – це була власна ініціатива потерпілих, він здивувався, коли потерпілі погодились на це. Звернув увагу суду на те, що він не наносив потерпілим тілесних ушкоджень, лише вдарив ногою в сідничну зону ОСОБА_13 , через те, що останній погрожував знайти всіх причетних до цієї ситуації. ОСОБА_17 не наносили тілесних ушкоджень. Він також не бачив, аби під час подій хтось застосовував газовий балончик чи пістолет.

ОСОБА_17 повідомив суду, що через деякий час після цієї ситуації він зустрів ОСОБА_24 , котрий розповів про те, що останнього хочуть зробити підозрюваним по справі, тож вони пішли до відділення поліції, а через 1-2 місяці після подій до відділення поліції слідчій викликав обвинуваченого ОСОБА_17 ..

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_17 та ОСОБА_16 своєї вини їх вина підтверджується показами потерпілих, свідків, сукупністю досліджених у судовому засіданні письмових доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у їх достовірності та допустимості.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що 06.09.2019 року разом з потерпілим ОСОБА_14 домовились щодо зустрічі за мікрорайоні Зарічний біля «АТБ-Маркету». ОСОБА_13 хотів повернути потерпілому ОСОБА_14 кошти, котрі позичав у нього. Вони взяли трохи випивки та вирішили поїхати пограти в більярд. Викликали таксі, на замовлення приїхав автомобіль червоного кольору марки «Lanos», водій котрого був невдоволений, оскільки потерпілі довго виходили. За попереднім розрахунком вартість таксі мала складати приблизно 120 гривень, при чому сплатили вони одразу. Потерпілі поїхали до центрально-міського району міста. Їдучі приблизно біля зупинки «Гаражі» потерпілі дізнались суму поїздки, котра була більшою ніж заявлена їм раніше. Попросили зупинити таксі біля «Multiplex». ОСОБА_13 попросив потерпілого ОСОБА_14 сфотографувати номера таксі, аби потім поскаржитись. Після цього водій таксі вийшов з автомобіля та почав прискати газовим балончиком в потерпілих. Вони розбіглись. ОСОБА_13 в цей час загубив свої речі.

Потерпілі попрохали людей, аби ті викликали службу поліції. Приїхали співробітники поліції та відвезли їх до відділення поліції, де ними були надані пояснення, після чого вони повернулись на місце події, де відшукали у кущах речі потерпілих. Після цього вони повернулись до відділення поліції, написали заяви, щодо відсутності претензій, та поїхали додому на мікрорайон Зарічний.

Додому вони вирішили дістатись також на таксі, на виклик приїхала бежева 6-ка. В ході поїздки потерпілі помітили, що за ними їде теж саме таксі червоного кольору марки «Lanos», а водій автомобіля в котрому їхали вони постійно пропонував їм поїхати по об`їзній дорозі, однак потерпілі заперечували. В районі 95 кварталу потерпілі помітили патрульну поліцію та попрохали супроводити їх до дому, аби не виникло нового конфлікту, на що вони погодились. Проїжджаючи в районі шахти «Артем-1» таксист проїхав на червоне світло світлофора, адже потерпілі просили його їхати швидше оскільки їх переслідували, через що потім потерпілий сплатив штраф за таксиста через термінал співробітників патрульної поліції. Їдучі в районі 4 лікарні потерпілі помітили, що за ними їде автомобіль марки «Audi», тож вони вирішили їхати до Жовтневого районного відділення поліції, оскільки ситуація була підозріла.

Коли потерпілі вирішили вийти з таксі та підійти до автомобіля марки «Audi» люди, що знаходились в ній відповіли, що вони не переслідують потерпілих та не розуміють, про що йде мова. Однак потерпілий ОСОБА_13 вважає, що хтось розповів таксистам, що потерпілі знаходились біля відділення поліції. Після цього потерпілі знов побачили автомобіль червоного кольору марки «Lanos», та автомобіль темного кольору марки «BMW», які під`їхали до відділення поліції. Обвинувачені також були в компанії таксистів біля відділення поліції, вони не били потерпілих, лише словесно задирались та відтягували від дверей відділення. Потерпілі побігли до приміщення поліції. В той час, коли вони намагались самостійно врегулювати конфлікт вийшов наряд поліції та намагались з`ясувати, що трапилось та розігнати натовп, говорили таксистам аби ті роз`їхались, а потерпілим аби вони зачекали в поліції, щоб не було продовження конфлікту. Все це відбувалось хвилин 7-10, близько 23-00, 24-00 години ночі. Потім усіх відпустили, а потерпілі спочатку сиділи у відділенні, потім зайшли до кабінету та надали пояснення щодо конфлікту, знаходились вони там до 6 ранку, після чого вирушили додому через дамбу. Вони вирішили не писати заяву до поліції, адже вважали, що цей конфлікт самостійно закінчиться, тож просто вирушили додому. З відділення поліції до дамби дорога зайняли хвилин 15. Вони шли по алейці знизу дамби.

На дамбі потерпілі побачили 6 чоловіків – серед них були обвинувачені, свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та інші таксисти. Почались погрози в бік потерпілих щодо застосування до них фізичної сили за те, що вони не розплатились за послуги таксі. Чоловіки йшли в 30-40 метрах від потерпілих. Обвинувачені були в капюшонах. На момент знаходження на дамбі потерпілі були тверезі, на вулиці було не темно. Водій таксі червоного кольору марки «Lanos» завдав удар ОСОБА_13 , відібрав в нього телефон, гроші.

ОСОБА_24 та обвинувачені були найбільш-активні, зачіпали потерпілих, викрикували на їх адресу погрози. ОСОБА_22 приніс маленьку пляшечку зеленки з машини, котра стояла неподалік на парковці. Потерпілих почали обливати зеленкою. ОСОБА_24 наливав зеленку на руки та голову та змушував розтирати. Обвинувачені в цей час стояли поруч та казали неприємні слова. Після цього таксисти пішли в сторону мікрорайону Зарічний сідати до своїх машин, потерпілі пішли за ними. ОСОБА_13 почав казати у нецензурній формі, аби чоловіки повернули їм їхні гроші однак побачив, що чоловіки розвернули машини в сторону потерпілих та почали їхати за ними, пшикаючи газовими балончиками. ОСОБА_13 в цей момент побіг в провулок, а ОСОБА_14 на центральну дорогу.

Потерпілого ОСОБА_13 наздогнали та спіймали обвинувачені, потягли за рюкзак, після чого він впав та його почали знову бити, били ногами та руками, ОСОБА_24 перегородив дорогу, дістав пістолет та стріляв йому в обличчя, після чого ОСОБА_13 втратив свідомість. ОСОБА_14 викликав швидку допомогу, однак ніхто не приїхав, тож вони повторно її викликали дійшовши додому. В результаті побиття у потерпілого ОСОБА_13 були садна на обличчі, ногах та тулубі. На момент побиття потерпілий не знав, що це робили саме обвинувачені, однак впізнав їх за фотокартками під час впізнання, лише не пам`ятав хто бив з якого боку. На той час потерпілий пам`ятав їх детальну зовнішність. Ситуація на дамбі тривала хвилин 30-40. Потерпілих відвезли до 8 лікарні, де з`ясувалось, що у ОСОБА_13 в лобі куля.

Потерпілий ОСОБА_13 зазначив, що такими діями йому було нанесено моральну шкоду, це принизило його. Наполягав на задоволенні цивільного позову. При цьому була звернута увага суду на те, що ОСОБА_13 є потерпілим і в іншому кримінальному провадженні, де обвинуваченим є ОСОБА_24 .

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 пояснив, що у вечір п`ятниці, напередодні дня танкіста, потерпілому йому зателефонував потерпілий ОСОБА_13 та запропонував зустрітись. Вони зустрілись на мікрорайоні Зарічний, випили не більше 200 грамів горілки на кожного та вирішили поїхати до міста пограти в більярд. ОСОБА_14 викликав таксі, з назвою начебто «868», диспетчер повідомила вартість поїздки до площі Визволення. Потерпілий ОСОБА_13 одразу розплатився з таксистом, давши йому 200 грн. Приблизно в районі 95 кварталу потерпілі поцікавились у водія щодо суми поїздки, на що він відповів, що це буде коштувати приблизно 160-170 гривень. Потерпілих це не влаштувало, тож вони вирішили вийти біля «Multiplex», котрий знаходився поруч з центральним ринком. Попросили повернути решту, на що водій дістав газовий балончик та приснув його в очі, після чого потерпілий нічого не бачив. На місці подій було багато людей, в тому числі обвинувачений ОСОБА_16 , працівники патрульної поліції, інші таксисти, ОСОБА_22 . Почали проводити обшук речей потерпілого ОСОБА_14 , після цього вони поїхали до Криворізького відділення поліції щоб надати покази, потім повернулись на місце подій для пошуку речей потерпілого ОСОБА_13 . Коли речі було знайдено вони повернулись до відділення поліції, де написали заяви щодо відсутності претензій.

Після цього потерпілі вирішили поїхати додому, приїхало таксі «ВАЗ» бежевого кольору. Потерпілі вирушили додому, приблизно на «Дзержинці» вона помітили, що за ними їде автомобіль червоного кольору марки «Lanos» з номерами « НОМЕР_4 ». В районі 95 кварталу потерпілі зупинились біля патрульної поліції аби з`ясувати, чому автомобіль червоного кольору марки «Lanos» їде за ними та попрохали їх супроводити. Коли потерпілі їхали в районі шахти «Артем-1» водій таксі проїхав на червоне світло, через що їх зупинили співробітники патрульної поліції. ОСОБА_13 сплатив штраф за порушення правил дорожнього руху таксистом, після чого потерпілі попросили співробітників поліції супроводжувати їх додому. Вони побачили, що за ними знову слідом їде автомобіль, однак цього разу марки «Audi», тож потерпілі вирішили їхати до Покровського відділення поліції. Приблизно за 10 метрів до відділення автомобіль марки «Audi» зупинився, а коли потерпілі вирішили підійти та поцікавитись чому він за ними їде - водій нічого путньо не відповів, в цей час з`їхались інші машини та почався конфлікт. Потерпілих почали штовхати та відтягувати від дверей відділення поліції. Було приблизно 10 чоловіків.

На конфлікт вийшли співробітники поліції та намагались його врегулювати. Після цього потерпілі зайшли до відділення де написали пояснення, просиділи там до 06-00 години ранку та вирішили піти додому пішки.

По дорозі на дамбі потерпілі знов побачили обвинувачених та свідка, котрі кричали та запитували чому потерпілі погрожували таксисту та не сплатили за послуги таксі. На що потерпілі виявили заперечення та конфлікт почався знову. Більш активно задирався та психологічно тиснув на потерпілих ОСОБА_24 . Він почав бити ОСОБА_13 . Потім принесли зеленку та почали обливати нею потерпілих, наказували розтирати її та знімали все на камеру. Після побиття ОСОБА_13 крикнув аби його речі повернули йому, в цей момент машини, що вже роз`їжджались повернулись знову, ОСОБА_24 вистрибнув з автомобіля та почав прискати газовим балончиком, потерпілі почали втікати в бік кінотеатру ОСОБА_27 . В цей момент потерпілий ОСОБА_14 почув якийсь хлопок та побачив дим, після цього його наздогнали 3 чоловіки, завдали удару в спину, чим повалили на підлогу та завдали декілька ударів по голові, одна людина почала йому погрожувати та намагатись відібрати сумку. Потім потерпілий побачив ОСОБА_13 , який лежав обличчям в асфальт, був непритомний. ОСОБА_14 підійняв ОСОБА_13 та вони разом намагались піти звідти та викликати швидку, однак вона не приїхала. Лише прийшовши додому до ОСОБА_13 вони викликали швидку, яка забрала їх до 8 лікарні, де їм надали медичну допомогу. Потерпілий ОСОБА_14 зазначив, що в нього була розбита голова в районі лівої частини, йому також завдавали удари по тулубу.

ОСОБА_14 не зміг пояснити чому таксисти так себе вели. На ОСОБА_28 було приблизно 6-7 людей, з них лише деякі були до цього на ситуації біля відділення поліції.

Потерпілий ОСОБА_14 зауважив, що йому була нанесена моральна шкода та був потрібен час, аби він зміг далі жити нормальним життям, однак в нього ніхто не просив вибачення та не відшкодовував шкоду нанесену йому цими діями. Просив задовольнити цивільний позов.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 надав суду наступні покази. На час подій свідок підробляв таксистом вже півтора – два роки. 2-3 роки тому він отримав замовлення о 22-00 годині та приїхав до будинку №32 на мікрорайоні 5 Зарічний, де очікував клієнтів. До нього вийшло 2 незнайомі йому людини, які знаходились в стані алкогольного сп`яніння. Вони їхали до лазні. Потерпілий ОСОБА_13 підійшов до водійської сторони автомобіля, від нього відчувався запах алкоголю. Сума замовлення складала приблизно 130 грн., на що ОСОБА_13 запропонував 100 гривень. Однак заперечив щодо зменшення ціни, потерпілі ще довго щось обговорювали. Після цього потерпілі сіли до автомобіля на заднє сидіння та повідомили, що вони розплатяться. На початку поїздки вони не передавали гроші свідку. В дорозі потерпілі критикували манеру їзди свідка та його самого, не поважно ставились до нього. Їдучі по вул. Дишинського ОСОБА_13 почав погрожувати закинути йому на шию зашморг, відібрати машину, потерпілі почали чіпати свідка за плечі та сидіння автомобіля. ОСОБА_24 відчував небезпеку для свого життя, однак не хотів сваритись з клієнтами, тож поводив себе адекватно.

Коли автомобіль під`їжджав до центрально-міського району потерпілі почали казати, що по приїзду свідок буде їх чекати, а потім вони його поб`ють.

Почувши це свідок натиснув тривожну кнопку коли їхав по вул. Балхашській та зупинився біля «Multiplex» на парковці ближче до дороги під камерою. Дорога до «Multiplex» зайняла приблизно 40 хвилин.

Після натискання тривожної кнопки через 2 хвилини почали під`їжджати люди, інші таксисти, на допомогу, одне чи два авто. Обвинувачених там не було. Свідок зазначив, що йому сплатили за послуги таксі, однак не більше ніж потрібно, він не повинен був давати решту потерпілим. Він сказав потерпілим виходити з машини. Потерпілі почали виходити, а свідок в той час вийшов з автомобіля та хотів зачинити за двері за ОСОБА_13 . Коли свідок підійшов до двері ОСОБА_13 почав розпускати руки, тож свідок дістав газовий балончик, котрий завжди знаходиться в нього в кишені водійської двері, використав його та відійшов. ОСОБА_13 з рюкзаком на спині почав втікати від таксистів, які кинулись на допомогу, в сторону «Multiplex» через дорогу, побачивши як він розпускає руки в сторону свідка. Його не було хвилин 10-15. Потерпілий ОСОБА_14 в цей час також кудись відійшов.

Після втечі потерпілого ОСОБА_13 свідок зачинив машину та почав розповідати людям, котрі до нього підійшли про те, що трапилось. В цей час, приблизно о 23-45 годині на місце подій приїхала патрульна поліція.

Після приїзду патрульної поліції потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підійшли та почали стверджувати, що їх били, відбирали мобільні телефони, а в ОСОБА_13 кудись зник рюкзак та телефон. Про зникнення речей свідок дізнався вже в Центральному відділенні поліції на кільці ОСОБА_29 , куди вони всі разом поїхали. Свідок їхав на своїй машині, а потерпілі їхали в машині патрульної поліції. Інші таксисти з ними не поїхали. У відділенні поліції потерпілі почали стверджувати, що це свідок викрав їх речі. Там вони провели приблизно 15-20 хвилин. Після цього потерпілі, свідок та співробітники поліції повернулись на місце події, втрачені речі було знайдено, а саме - телефон лежав біля стовпа, а далі в кущах знаходився рюкзак.

Після цього вони повернулись до відділення поліції, свідок написав відмову від претензій до потерпілих та вирушив додому на мікрорайон Зарічний. Потерпілі в цей час стояли біля входу до відділку поліції та розмовляли з їх працівниками. Ситуація з поліцією зайняла декілька годин.

По дорозі додому на кільці ОСОБА_30 свідок побачив машину таксі «ВАЗ» бежевого кольору в якому знаходились потерпілі. Він був знайомий з цим таксистом, тож вирішив попередити його про те, що клієнти проблемні, однак коли машини зрівнялись таксист поїхав на червоне світло світлофора, а свідок залишився стояти на перехресті.

Свідок поїхав далі, однак в районі Ашану його зупинили співробітники поліції та стверджували, що їм надійшло повідомлення про те, що він слідкує за потерпілими, на що свідок заперечував. Співробітники поліції порадили свідку їхати іншим шляхом, по об`їзній дорозі. Він вирушив далі і в дорозі отримав повідомлення щодо проблемної ситуації в іншого таксиста та поїхав туди. Свідок приїхав до Покровський районного відділення поліції та побачив там багато інших таксистів, приблизно 10-12 машин, вже знайомих йому потерпілих, що стояли на сходинках відділення поліції та сварились з таксистом, через те, що не хотіли оплачувати проїзд. Також там він зустрівся з обвинуваченими, вони були на своїх машинах, з їх боку дій не було, вони просто проводили бесіду. Свідок ОСОБА_24 почав пояснювати потерпілим, що їм потрібно заспокоїтись, що вони погано себе поводять, однак ті почали кричати, що вони герої. Водій таксі, в котрому приїхали потерпілі стояв в шоці, був заляканий. ОСОБА_24 вважає, що потерпілі опинились біля відділення поліції через те, що водій таксі, зрозумівши ситуацію, вирішив звернути туди.

Після цих подій свідок з обвинуваченими поїхали випити кави, кожен був на своїй машині, ОСОБА_16 був на автомобілі марки «BMW», а ОСОБА_17 на автомобілі марки «Audi», також були й інші таксисти. Після цього він вирушив додому на мікрорайон Зарічний. Він їхав першим, а обвинувачені за ним. Це було приблизно о 6-7 годині ранку. Їдучі по Дамбі свідок побачив потерпілих та зупинився аби поговорити з ними та дізнатись чому вони себе так поводять. Обвинувачені також зупинились та вийшли, хоча свідок їх про це не просив та нічого їм не пояснював. ОСОБА_24 підійшов до потерпілих та в них виникла словесна перепалка, він вдарив ОСОБА_13 один раз правою рукою в область обличчя та щоки, другому потерпілому свідок не наносив тілесних ушкоджень. ОСОБА_31 зазначив, що спочатку розмова була ввічлива, однак після того, як потерпілі почали виражатись нецензурною лайкою, всі інші також почали так робити. На ОСОБА_28 було приблизно 5-7 чоловік, не рахуючи потерпілих, свідок всіх їх знав, після подій пересікався з ними. ОСОБА_31 повідомив суду, що у таксистів є сталий звичай щодо вмивання клієнтів, котрі ведуть себе непристойно зеленкою. Він знає про багато таких випадків, хтось відмовлявся це робити, хтось – ні. Свідок зазначив, що не збирався провчати потерпілих, однак після перепалки на ОСОБА_28 вирішив це зробити. Свідка ОСОБА_22 ОСОБА_24 знав на той момент 3-4 місяці, він також був таксистом. Тож ОСОБА_24 зателефонував ОСОБА_22 та попрохав привезти йому зеленку, і вже через 5 хвилин він її привіз. ОСОБА_24 попросив потерпілих вмитись нею, адже вони себе погано вели. Потерпілі це зробили протягом 2-3 хвилин, свідок зазначив, що не через погрози, і всі розійшлись. В цей час обвинувачені стояли позаду свідка ОСОБА_24 , вели себе адекватно. ОСОБА_16 пояснював потерпілим, що вони ведуть себе неправильно, доки свідок ОСОБА_31 був на ОСОБА_28 він не бачив аби ОСОБА_16 наносив комусь тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_24 сів до машини та збирався їхати додому, в цей момент він почув крики потерпілих, котрі стверджували, що свідок забрав їх речі, вони махали руками. ОСОБА_24 дунув газовим балончиком в їх бік. Він бачив, що у обвинуваченого з потерпілим ОСОБА_13 виникла невелика бійка, коли він поїхав. ОСОБА_13 підійшов до одного обвинуваченого – обвинувачений завдав йому удар, а потім до другого, котрий теж наніс йому удар, після чого він впав. Обвинувачений ОСОБА_17 його вдарив ногою в сторону спини. Після падіння потерпілого їх бійка закінчилась, всі розійшлись. Потерпілий ОСОБА_14 , в цей час був десь в стороні тролейбусного кільця, його ніхто не чіпав та не бив. Ситуація на ОСОБА_28 зайняла до 5 хвилин.

Свідок зазначив, що він не звертався до працівників поліції щодо вчинення відносного нього потерпілими неправомірних дій, він повідомляв про погрози, однак не офіційно.

Окрім вищенаведених показів обвинувачених, потерпілих та свідка, вина обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується також наданими стороною обвинувачення доказами, які безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду:

- інформацією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040730000016 від 02.01.2020 року внесено відомості по факту вчинення ОСОБА_32 та ОСОБА_16 07.09.2019 о 06-00 годині знаходячись на відстані 100 метрів від будинку 24 по вул. Гранітна біля річки Саксагань в Покровському районі міста Кривого Рогу із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та існуючі у суспільстві загально визнані норми моралі, вчинили відносно ОСОБА_13 та ОСОБА_33 хуліганські дії, при цьому проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась у облиті ОСОБА_13 та ОСОБА_34 розчином зеленки. (т.1 а.к.п.100-101);

- потерпілий ОСОБА_35 , серед фотознімків осіб, які були пред`явленні для впізнання, впізнав та вказав на чоловіка під № 1, як на особу, яка скоїла відносно нього протиправні дії. Згідно Додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2020 року, в ході якого (т.1, а.к.п. 102-104);

- потерпілий ОСОБА_35 , серед фотознімків осіб, які були пред`явленні для впізнання, впізнав та вказав на чоловіка під № 1, як на особу, яка скоїла відносно нього протиправні дії. Згідно Додатку до протоколу, на фото № 1 зображений ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2020 року, в ході якого (т.1, а.к.п. 105-107);

- потерпілий ОСОБА_14 , серед фотознімків осіб, які були пред`явленні для впізнання, впізнав та вказав на чоловіка під № 2, як на особу, яка скоїла відносно нього протиправні дії. Згідно Додатку до протоколу, на фото № 2 зображений ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2020 року, (т.1, а.к.п. 108-110);

- потерпілий ОСОБА_14 , серед фотознімків осіб, які були пред`явленні для впізнання, впізнав та вказав на чоловіка під № 2, як на особу, яка скоїла відносно нього протиправні дії. Згідно Додатку до протоколу, на фото № 2 зображений ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання від 27.01.2020 року (т.1, а.к.п. 111-112);

- протоколом огляду місця події від 27.01.2020 року ділянки місцевості розміром 3х3, на дамбі «КРЕС» на відстані 50 метрів розташованої біля річки Саксагань в Покровському районі міста Кривого Рогу. Ділянка має асфальтоване покриття, праворуч він ділянки земельне покриття зі сухостоєм. Ліворуч маються дерева, кущі. В ході огляду місця події нічого не виявлено та не вилучено. (т.1 а.к.п.114-118);

- протоколом огляду місця події від 27.01.2020 року ділянки місцевості розташованого поблизу будинку № 29 по вул. Фабрициуса в Покровському районі міста Кривого Рогу. Ділянка розміром 3х3 розміщена на відстані метрів від проїзної частини, має асфальтоване покриття, праворуч він ділянки розміщена клумба з зеленими насадженнями у вигляді дерев та кущів. В ході огляду місця події нічого не виявлено та не вилучено. (т.1 а.к.п.119-123);

- у потерпілого ОСОБА_23 виявлені тілесні ушкодження: сліпа вогнепальна рана обличчя з стороннім тілом (металева кулька) в рановому каналі, перелом кісток носа; синці обличчя, грудної клітини, тулуба, правого плеча, нижніх кінцівок; садна обличчя,ліктьових суглобів, правої нижньої кінцівки. Синці виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею контакту за механізмом удар (удар стиснення), садна виникли від дії тупих твердих предметів за механізмом тертя ковзання. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. Час виникнення ушкоджень може відповідати 07.09.2019 року. Локація та характер ушкоджень виключає можливість утворення ушкоджень при падінні з висоти зросту. Згідно висновку судово-медичного експерта № 1663 від 31 жовтня 2019 року. (т.1 а.к.п.126-128);

- згідно висновку судово-медичного експерта № 2001 від 24 жовтня 2019 року у потерпілого ОСОБА_14 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна границі росту волосся ліворуч. Характер тілесного ушкодження у потерпілого свідчить про утворення садна від дії тупого твердого предмета за механізмом тертя-ковзання. Час виникнення ушкодження у потерпілого може відповідати 07.09.2019 року. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки не більше 6-ти днів. Не виключається можливість отримання ушкодження при падінні з висоти зросту та ударі об виступаючий твердий предмет. (т.2 а.к.п.129-130).

- потерпілий ОСОБА_13 добровільно в кабінеті № 217 Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області та в подальшому на місці подій надав пояснення про обставини, які склались в ніч з 06.09.2019 на 07.09.2019, пояснив механізм нанесення йому тілесних ушкоджень раніше невідомими чоловіками біля дамби «КРЕС» та вул.Фабрициуса, біля будинку №29. (протокол проведення слідчого експерименту від 31 березня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_13 , понятих в ході якого До протоколу долучено DVD- диск з відеофіксацією слідчого експерименту переглянутому у судовому засіданні (т.1 а.к.п.155-157));

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2020 року за участю потерпілого ОСОБА_14 , в ході якого потерпілий добровільно в кабінеті №217 Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області та в подальшому на місці подій надав пояснення, щодо обставин які склались в ніч з 06.09.2019 по 07.09.2019, механізм нанесення йому тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень нанесених потерпілому ОСОБА_13 . До протоколу долучено DVD- диск з відеофіксацією слідчого експерименту. (т.1 а.к.п.158-160).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 березня 2020 року за участі свідка ОСОБА_22 , який в присутності понятих в добровільному порядку пояснив, що протягом вересня місяця він працював таксистом, взяв в оренду автомобіль «Део Ланос» сірого кольору, загалом працював вночі. 06.09.2019 року приблизно о 22-00 годині на рацію прийшло повідомлення про погрозу життю одного із таксистів біля кінотеатру «Мультиплекс» в Центрально-міському районі. Коли він приїхав на місці було багато автомобілів таксі та два автомобіля патрульної поліції. Він поїхав далі працювати. Приблизно о 05-00 годині інший таксист по рації передав, що невідомі переслідують його, він проїхав на червоний сигнал світлофора, його зупинили працівники поліції та оштрафували, переслідування продовжується, тому йому запропонували їхати до Покровського РВ. Він був на 173 кварталі, тому вирішив також під`їхати до відділку поліції. На місці було інші автомобілі служби таксі, тому він вирішив не виходити. Тому поїхав на «КРЕС» до магазину «Гурман» випити кави. Приблизно через 10-15 хвилин, під`їхали автомобілі «БМВ « та «Ауді» запитали чи є у когось «зеленка», він сказав ,що має, тоді чоловіки поїхали. Через хвилин 10, на рацію надійшло повідомлення про необхідність привести розчин «Зеленки», він привіз, вважаючи, що вона необхідна для медичних цілей, але потім побачив двох чоловіків, які замастили собі обличчя зеленкою. Він зрозумів, що дана ситуація не зовсім правильна, тому поїхав на «КРЕС». Через деякий час на рацію знов прийшло повідомлення про напад на таксиста, він поїхав в бік м-на 5 Зарічний. Коли проїхав дамбу побачив автомобіль «БМВ» та «Ауді», чоловіки з яких бились. Він вийшов з автомобіля, перед ним стояв чоловік, який витягнув газовий балончик з кишені та бризнув йому в очі. Він пішов витирати очі, через секунд 30 почув хлопок. Після чого машини стали роз`їжджатися. До протоколу долучено DVD- диск з відеофіксацією слідчого експерименту. (т.1 а.к.п.161-163).

В судовому засіданні досліджені DVD- диски з відеофіксацією слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та свідком ОСОБА_22 .

Відповідно до висновку, викладеному об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19), приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів – протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей,які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.

З досліджених протоколів убачається, що слідчі експерименти проведені із дотриманням вимог ст. 240 КПК України, за участі понятих, та застосуванням відеозйомки. В ході процесуальної дії було здійснено виїзд на місце події біля дамби «КРЕС» де, потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_22 в кожному конкретному випадку продемонстрували обставини події, зокрема, розташування учасників, машин, напрями руху, механізми нанесення ударів, тілесних ушкоджень тощо.

Належність та достовірність зазначених доказів сторона захисту не оспорює, однак стверджуючи про їх недопустимість з процесуальних підстав, зокрема внаслідок здійснення досудового розслідування без відповідної постанови, порушення порядку отримання доказів тощо.

Щодо посилань обвинувачених та захисників на недопустимість доказів суд зазначає наступне:

(а) щодо відсутності постанови про створення групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні, а отже про недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, зокрема витягу з ЄРДР, то вони є необґрунтованими з огляду на таке.

Процесуальне рішення про призначення групи слідчих, старшого слідчої групи, зміну групи слідчих чи об`єднання матеріалів досудових розслідувань не є самостійним доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для здійснення досудового розслідування уповноваженими особами, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб`єктами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17, провадження № 51-4963 кмо 20) постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.

Так, під час розгляду кримінального провадження в суді прокурором, на спростування доводів захисників та обвинувачених, було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів провадження та надана постанова про визначення групи прокурорів від 02 січня 2020 року за підписом першого заступника керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 (т. 2; а.к.п. 54).

(б) Щодо визнання недопустимими протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, які проведені за участю потерпілих:

Захисники зазначаючи про недопустимість протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, серед іншого, з тих підстав, що ця слідча дія проведена без участі обвинувачених, посилаються на постанову Верховного Суду від 03 серпня 2021 року (у справі №761/6970/14-к). Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 17 жовтня 2022 року(у справі № 127/13109/19), від 10 серпня 2022 року у справі (№ 203/14/20), від 10 вересня 2021 року (у справі № 756/16332/15-к), від 16 червня 2021 року у справі (№ 607/10537/19), та інших, обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками не є його обов`язком.

Так, згідно з вимогами ч. 6 ст. 228 КПК України, за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

З викладеного вбачається, що жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само як і обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками. Не має і вимоги щодо опису зовнішності всіх осіб. Потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були зазначені ознаки, за якими вони впізнали осіб (зачіскою, типом волосся, очима), впевнено вказали вони на обвинувачених і у залі судового засідання.

(в) щодо визнання недопустимими доказами висновків: судово-медичної експертизи № 1663 від 31.10.2019 року, спеціаліста № 1373 від 11.09.2019 року; судово-медичної експертизи № 2001 від 24.12.2019 року слід зазначити наступне.

Щодо трьох підписів на експертизах, які на думку захисту, виконані невідомою особою з підробкою підпису, то вказані обставини є припущенням сторони захисту і не можуть бути покладені в основу судового рішення. Суд звертає увагу, що сторона захисту не була позбавлена заявити клопотання щодо проведення відповідної почеркознавчої експертизи для підтвердження цих обставин, проте не скористалась своїм процесуальним правом.

Довідка є інформаційним документом та не обов`язково відображає всі тілесні ушкодження наявні у потерпілих, таким чином висновки експертизи досліджені в судовому засіданні є узгодженими та не суперечать один одному. Згідно з приписами статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, у тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.Згідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 січня 2020 року (справа № 754/14281/17, провадження № 51-218кмо19), відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів на підставі яких сформовано висновок експерта та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання вимог ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо ці документи було отримано у визначеному законом порядку, а сторона не клопотала про надання доступу до таких.

Не може бути визнаним недопустимим доказом і висновок судово-медичної експертизи № 2001 від 24.12.2019 року оскільки отриманий у визначеному законом порядку.

При розгляді цього кримінального провадження підлягає застосуванню висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17.

Зокрема, у вказаній справі Велика Палата зазначила, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, – захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини – заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

З урахуванням наведеного, суд звертає увагу, що під час розгляду сторона захисту не навела конкретних та переконливих аргументів, стосовного того, яким чином, процесуальні недоліки на які вказує захист, істотно обмежила права обвинувачених.

Об`єктивно винуватість засуджених доведено дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами. Зокрема, фактичними даними, що містяться в протоколах огляду місця події від27.01.2020 року ділянки місцевості розміром 3х3, на дамбі «КРЕС» та від 27.01.2020 року ділянки місцевості розташованого поблизу будинку АДРЕСА_4 , висновками судово-медичних експертиз щодо потерпілих, механізм спричинення тілесних ушкоджень узгоджується з показаннями потерпілих та свідка та підтверджений слідчими експериментами проведеними з ними.

Водночас, на підставі наявних в матеріалах провадження доказів, з об`єктивних причин неможливо розмежувати ким саме було нанесено потерпілому ОСОБА_13 тілесні ушкодження, оскільки потерпілого одночасно били декілька осіб, в тому числі обвинувачені.

Суд з`ясував позицію обвинувачених, які не заперечували своєї участі в конфлікті та присутності на місці події, однак заперечували свою активну участь у вчиненні злочину та вважали свої дії правомірними.

Під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства в діях ОСОБА_17  та ОСОБА_16 , суд оцінює: по-перше, зухвале порушення ними громадського порядку через намагання криками, образами, нецензурною лайкою, залякуванням в бік потерпілих і, нарешті, побиття намагання вчинити самосуд над потерпілими у громадському місця,недалеко від відділу поліції, звідки потерпілі вийшли через значний час, задля уникнення конфлікту; по-друге, створення своїми діями реальної загрози для життя і здоров`я потерпілих наносячи тілесні ушкодження та примушуючи умиватись розчином зеленки. Пояснення обвинувачених, що потерпілі самостійно вирішили «умитись» цією рідиною, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за свої дії.

На зневажене ставлення до громадського порядку з боку ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вказує і те, що дії працівників поліції, які намагались вжити заходів для уникнення конфлікту та переслідування потерпілих вони ігнорували, продовжуючи свої намагання вчинити самосуд над потерпілими, прагнули в активній формі через використання незначного (нікчемного) приводу самоутвердитися за рахунок приниження останніх.

З огляду на поведінку обвинувачених із самого початку конфлікту, їх претензії до потерпілих, після того як потерпілі вийшли з відділу поліції, трансформувалися в бажання вчинити зухвалий самосуд (призначити на власний розсуд винуватих та покарати їх на місці), тобто на дії з мотивів явної неповаги до суспільства.

Такі висновки суду відповідають і правовим позиціям Верховного Суду, за якими наявність особистих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим не виключає кваліфікацію дій особи як хуліганства(ст.296КК України), якщо у вчиненому є ознаки суб`єктивної сторони вказаного складу злочину,зокрема хуліганський мотив (постанова Верховного Суду від10листопада 2020 у справі № 442/66/16-к (провадження№ 51-4756км18)).

При дослідженні доказів сторони обвинувачення, судом порушень вимог ст. ст. 104, 223, 240 КПК України не встановлено.

Стороною захисту будь-які інші докази суду не надані.

Оцінюючи всі досліджені докази, які визнані судом належними та допустимими, як кожен окремо, так і в їх сукупності між собою, співставляючи їх з отриманими в ході судового розгляду показами обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , суд констатує їх повну узгодженість та достатність для встановлення винуватості обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у вчиненні інкримінуємого їм злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

Суд враховує, що потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_14 безпосередньо в судовому засіданні підтверджено факт здійснення відносно них хуліганських дій, а також підтверджено нанесення обвинуваченими їм тілесних ушкоджень. Вказані покази потерпілих повністю узгоджуються з даними слідчого експерименту проведеного з самими потерпілими, а також з даними слідчого експерименту, проведеного з безпосереднім очевидцем нападу – свідком ОСОБА_22 .

Позицію обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо невизнання вини та їх непричетності до вчинення злочину, суд розцінює як бажання обвинувачених ввести суд в оману стосовно фактичних обставин з метою уникнути відповідальності за вчинений нетяжкий злочин, оскільки їх твердження спростовуються дослідженими під час судового розгляду зазначеними вище доказами, якими беззаперечно підтверджено факт вчинення хуліганства обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_17 відносно потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ..

З урахуванням наведеного, виходячи з сукупності всіх встановлених судом обставин, дослідивши та оцінивши як кожен окремо, так і в сукупності всі докази, суд поза будь-яким розумним сумнівом дійшов висновку, що обвинувачені:

ОСОБА_16 винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України за ознаками: грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю вчинені групою осіб.

ОСОБА_17 винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України за ознаками: грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю вчинені групою осіб.

Обираючи обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , кожному окремо, міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії нетяжкого злочину, ступінь суспільної небезпеки, висновок органу пробації відповідно до якого, виправлення обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства фактичні обставини справи та характер злочинного діяння.

Судом також враховуються дані про особу обвинуваченихОСОБА_16 та ОСОБА_17 , який кожен окремо, характеризується за місцем проживання посередньо, офіційно не працевлаштовані, не навчаються, на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб не мають, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебувають.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених, відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та суспільну небезпечність скоєного, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, дані про особу обвинувачених, суд вважає, що виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченими, так і іншими особами можливо без ізоляції обвинувачених від суспільства та призначає покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини статті, з застосуванням ст. 75,76 КК України, вважаючи вказане покарання необхідним та достатнім.

Вирішуючи заявлений потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 цивільний позов суд приходить до наступного висновку.

Потерпілим ОСОБА_13 у цьому кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з кожного окремо завдану моральну шкоду, в розмірі 10 000,00 гривень.

Потерпілим ОСОБА_14 у цьому кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з кожного окремо завдану моральну шкоду, в розмірі 10 000,00 гривень.

Так, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України і роз`яснень, наданих в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 1190 ЦК особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність; за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність таких осіб у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

За змістом законодавчих положень суд не позбавлений права змінити солідарний порядок стягнення коштів на дольовий, і така зміна залежить від позиції потерпілих (ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ від 19 листопада 2019 року справа № 396/1802/17 провадження № 51-9558 км 18).

Як слідує з матеріалів провадження, винними діями відповідачів потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , кожному окремо була заподіяна моральна шкода, яка полягає в моральних переживаннях і стражданнях, що їх зазнали потерпілі у зв`язку з спричиненням їм тілесних ушкоджень. На думку суду, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань потерпілих, які після дій обвинувачених перебували на лікуванні, втратили можливість вести звичайний спосіб життя та можливість працювати з метою покращення матеріального становища, завдана останнім моральна шкода підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_13 по 10000 гривень з кожного обвинуваченого; потерпілому ОСОБА_14 у розмірі, а саме 5 000 грн. з кожного обвинуваченого, що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обраний обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у кримінальному провадженні не обирати, оскільки клопотань про це не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368,369,370,371 КПК України суд,

ухвалив:

ОСОБА_16 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_16 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 2 (два) роки, за умови, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_16 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_16 з випробувальним строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

ОСОБА_17 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_17 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 2 (два) роки, за умови, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_17 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_17 з випробувальним строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином суму в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень

Стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_13 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином суму в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_14 до ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_14 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином суму в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_14 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином суму в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_14 до ОСОБА_16 , ОСОБА_17 -відмовити.

Речовий доказ: DVD диски з відеофіксацією з камери відео спостереження біля Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.09.2019 року – долучений до матеріалів справи – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченим, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя                                                         ОСОБА_1