Справа № 346/67/23

Провадження № 1-кс/346/135/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчої слідчого відділення Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного, а також клопотання захисника підозрюваного: ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному з домашнього арешту на особисте зобов`язання,

по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2023 року за № 12023091180000002, в якому ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; освіта середня спеціальна; працюючий не офіційно, із змінним графіком; середній дохід на місяць 12000 гривень; не одружений, дітей не має; судимостей не має; ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.12.2022 року до нього застосовано примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку) підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_4 , з боку захисту - підозрюваний: ОСОБА_6 та його захисник: адвокат: ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

Слідчий, за погодженням із прокурором, подав до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під домашнім арештом. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони обвинувачення.

Разом з цим, захисник підозрюваного подав суду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному з домашнього арешту на особисте зобов`язання. Тож суд вирішував це питання з ініціативи сторони захисту.

Позиція сторони обвинувачення.

Зібрані на досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню докази, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України. Ризики, які були виявлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 залишаються актуальними, а оскільки досудове розслідування не є закінченим, доцільно продовжити строк дії раніше обраного судом запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Позиція сторони захисту.

Підозрюваний та його захисник ОСОБА_5 , заперечили проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та вказали, що підозрюваний виконує покладені на нього обов`язки в повному обсязі, хотів працевлаштуватись на роботу, однак вказаний запобіжний захід не дає можливості йому це зробити; підозрюваному повних 33 роки, стан здоров`я, майновий стан, сімейний стан у підозрюваного не змінився, на утриманні нікого немає, судимостей теж немає, підозр інших немає, паспорту для виїзду за кордон не має, а ухвалою Тернопільського міськрайонного суду 20.12.2022 року до підозрюваного було застосовано примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторного лікування. Тому цілком достатнім буде особисте зобов`язання.

Позиція прокурора щодо особистого зобов`язання.

Прокурор заперечив щодо зміни запобіжного заходу та вказав, що його заміна може призвести до ризиків, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює тяжкість покарання, та може незаконно впливати на потерпілого і свідків, оскільки підозрюваний відмовився від надання показів.

Оцінка суду щодо клопотань учасників.

Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).

І суд одразі відзначає, що при розгляді клопотань сторони обвинувачення щодо продовження такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідчий суддя здійснює контроль за дотриманням права будь-якої людини на свободу пересування та право на сімейне і приватне життя. Про ті самі права йде мова і у випадку розгляду судом питання щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, зважаючи на його суть.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (частина 1 статті 33 Конституції України).

Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина 1 статті 32 Конституції України).

Також слідчий суддя враховує, що за положеннями частини 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: b) законний арешт для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; c) законний арешт, здійснений з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому суд враховує і практику застосування цієї норми права Європейським судом з прав людини, зокрема висновок цього суду з рішення у справі «Ассанідзе проти Грузії» (Assanidze v. Georgia), заява № 71503/01, п. 171, ECHR 2004-II) за яким Суд повторив, що слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.

А в силу положень статті 8 цієї ж Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

При цьому практика Європейського суду з прав людини з приводу тлумачення словосполучення "згідно із законом" є аналогічною до тлумачення статті 5 Конвенції, тобто відсилає до національного законодавства (Halford проти Сполученого Королівства).

Отже, право людини на свободу пересування та право на приватне і сімейне життя не є абсолютними і можуть бути обмеженими, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією України та законами України.

Тому слідчий суддя застосовує положення КПК України, напряму.

Зокрема, положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. І відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому згідно з частиною 4 статті 176 КПК України, запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого із прокурором, або за клопотанням прокурора.

А отже, з метою досягнення дієвості кримінального провадження заходи його забезпечення (в тому числі й особисте зобов`язання) можуть бути застосованими і під час досудового розслідування.

Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на потерпілого та свідка.

При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. І в силу положень частини 1 та 3 статті 184 КПК України, саме прокурор повинен довести і наявність обґрунтованої підозри, і наявність зазначених ризиків.

З огляду на зміст повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 03 січня 2023 року, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він 02.01.2023 року близько 13.30, перебуваючи на автомобільній стоянці навпроти ДУ «Коломийська виправна колонія №41», що по вул. Привокзальна, 30, в с. Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області, де побачив припаркований автомобіль марки «Skoda Octavia», н.з. НОМЕР_1 , що перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 ) і в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Після чого ОСОБА_6 , застосувавши фізичну силу рук, відчинив водійську дверку та проник у салон вказаного автомобіля, де діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб у відповідності до Указу Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із сумки, яка лежала в бардачку автомобіля, грошові кошти у сумі 7 700 (сім тисяч сімсот) гривень.

Після чого ОСОБА_6 місце вчинення кримінального правопорушення покинув, викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 7 700 (сім тисяч сімсот) гривень.

Слідчий суддя погоджується із тим, що вказані обставини підтверджуються доказами, які були надані слідчому судді при вирішенні питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу вперше, що відображено в ухвалі слідчого судді, яка не є зміненою чи скасованою (а.с. 12-17). І на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не бачить правових підстав відійти від цього ж його висновку.

Слідчий суддя також відзначає, що за положеннями частини 4 статті 185 КК України, одна крадіжка (тобто, таємне викрадення чужого майна), вчинена в умовах воєнного стану вже є окремим і самостійним складом злочину.

Як наслідок, слідчий суддя вважає, що прокурор довів те, що обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого саме частиною 4 статті 185 КК України, продовжує існувати.

Також слідчий суддя вважає, що необхідінсть проведення судово-психіатричної експертизи підозрюваному, у даному кримінальному провадженні, є належним виправданням для продовження строків досудового розслідування по 03 квітня 2023 року, що було здійснено відповідним прокурором (а.с.8-11). І відповідно слідчий суддя погоджується із тим, що вказана обставина дійсно перешкоджає завершенню досудового розслідування, тому воно і триває.

Слідчий суддя також згоден із тим, що прокурор довів наявність ризиків того, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду (про що свідчить тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним; він не одружений та дітей не має; хоча з його слів має періодичний заробіток). Проте такий ризик, хоча слідчий суддя погоджується з його наявністю, став дуже низьким, у порівннні з його рівнем, який існував на час обрання судом запобіжного заходу;

- підозрюваний може незаконно впливати на одного свідка: ОСОБА_8 (оскільки вони були знайомі до події, а з іншими свідками та потерпілим ні; і прокурор не надав будь-яких доказів того, що він може такі спроби здійснити). Також слідчий суддя відзначає, що покази ОСОБА_8 вочевидь не можуть бути вирішальними, оскільки по суті своїми показами вона підтверджувала тільки те, що прибула разом із підозрюваним на місце події. Тож такий ризик є низьким.

Проте оскільки досудове розслідування наразі триває, вказані ризики є реальними.

Отже слідчий суддя погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та наявність двох вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

При цьому суд враховує, що: докази про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України є вагомими; йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 8 років; підозрюваному 33 повних років; на стан здоров`я не жаліється, але відзначив, що він перебув на обліку у лікаря-психіатра та проходив амбулаторне лікування у примусовому порядку у психіатричному закладі; неодружений; постійного місця роботи чи навчання не має; освіта середня; раніше запобіжні заходи не застосовувались; судимостей не має; на даний момент, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду 20.12.2022 року до підозрюваного було застосовано примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторного лікування.

Тож зважажючи на викладене, і оскільки підозрюваний попередньо застосований до нього запобіжний захід не порушив (він один раз був відсутній вдома вночі 31 січня 2023 року, але це було пов`язано з його явкою у апеляційний суд для розгляду його справи 01 лютого 2023 року - а.с.56-59,63-64), і прокурор не надав жодних відомостей про те, що підозрюваний намагався вплинути на свідка та потерпілого або готується втекти чи переховуватись, слідчий суддя вважає, що запобігти доведеним прокурором ризикам, рівень яких зменшився, можна запобігти більш м`яким запобіжним заходом, яким є особисте зобов`язання, з покладанням на підозрюваного на строк по 03 квітня 2023 року таких доведених прокурором обов`язків: прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області; повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування будь-якої форми з потерпілим та свідками.

Тож, у даному випадку суд вважає, що прокурор довів необхідність втручання держави у право підозрюваного на свободу пересування, а також у його право на приватне і сімейне життя. Оскільки таке втручання має місце з підстав, передбаченим законом, переслідує легітимну мету, але засіб втручання запропонований прокурором, зважаючи на ризики, рівень настання яких впав, є не пропорційним. Через що, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, а клопотання захисника слід задовольнити.

Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання слідчої, погоджене прокурором, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного - відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного про заміну запобіжного заходу підозрюваному з домашнього арешту на особистого зобов`язання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_6 , на строк з 28 лютого 2023 року по 03 квітня 2023 року, зобов`язання виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування будь-якої форми з потерпілим та свідками.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 671 гривні до 5368 гривень.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Копію цієї ухвали невідкладно вручити прокурору та підозрюваному.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1