Провадження № 11-сс/4823/98/23 Слідчий суддя ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2023 року,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2023 року частково задоволено клопотання ст. слідчої СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 22 квітня 2023 року, з визначенням розміру застави у сумі 214 720 грн. стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та з урахуванням наявності ризиків, а саме, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні чи продовжити кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Адвокат підозрюваного ОСОБА_7 , не погодившись з ухвалою слідчого судді, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та ухвалити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Звертає увагу на те, що ОСОБА_8 вину визнає повністю, щиро кається, критично ставиться до вчиненого, зробив для себе правильні висновки та запевнив, що більше не вчинить протиправних дій. Поза увагою суду залишилось те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тривалий час є інвалідом 3 групи, щомісячно отримує державну допомогу, має хронічні захворювання, отримує лікування, яке не можливо припиняти, його мати є непрацездатною та потребує допомоги. Наголошує, що ОСОБА_8 запевнив суд про намір сприяти розкриттю кримінального провадження, намірів переховуватися не має, а більш м`який вид запобіжного заходу забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків. Вказує на недоведеності заявлених слідчим та прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В засіданні апеляційного суду захисник підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі. Підозрюваний ОСОБА_8 з проханням про його доставку в судове засідання не звертався.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, захисника, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги з викладених в ній підстав, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Мета застосування запобіжних заходів передбачена ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З положення ст. 178 КПК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у постанові 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов`язаний також оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутацію підозрюваного, наявність судимостей, спосіб життя, поведінку під час провадження у справі; дослідити відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов`язків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023270340000071 від 04.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

22.02.2023 о 18.13 год., на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_8 було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Колегія суддів констатує, що слідчим суддею встановлена наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні чи продовжити кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а отже, застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя цілком вірно з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу дійшов висновку про необхідність застосування до нього саме такого запобіжного заходу. При цьому, в повній мірі були дотримані вимоги ст.178 та ст. 194 КПК України, врахувавши вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, те, що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, стан здоров`я підозрюваного, його особу, вік, сімейний та майновий стан, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризики скоєння нового кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_8 витікають з доказів, здобутих в результаті розслідування кримінального провадження.

Так, підозрюваний отримував лікування у виді замісної терапії, яка полягала в надання підозрюваному за рецептом лікаря наркотичного засобу - метадону.(а.с.45-47).

Незважаючи на отримання такого лікування, Плюта замість того, щоб вживати отриманий засіб самостійно, вирішив збути його за грошові кошти, що й було задокументовано в результаті проведення контрольних закупок наркотичних засобів. За місцем його мешкання знайдено різноманітні предмети, явно призначені для вживання наркотиків.

Таким чином, уся поведінка Плюти до його затримання свідчить про вагомі ризики скоєння злочинів

Окрім цього, слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував і те, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в цьому випадку є найбільш доцільним, а інші запобіжні заходи, з урахуванням вище вказаних підстав, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та уникнути ризиків, вказаних у ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. А така підозра, як уже зазначалося вище, є достатньо обґрунтованою.

За таких обставин, у слідчого судді не було підстав вважати, що застосування більш м`яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому обраний запобіжний захід є обґрунтованим і з ним погоджується апеляційний суд.

На основі аналізу зібраних матеріалів, судом зроблено обґрунтований висновок, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а підозра у скоєнні кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має намір сприяти розкриттю правопорушень, а наміру переховуватися не має, не заслуговують на увагу, оскільки такі були предметом розгляду суду першої інстанції, і які не спростовують доведених стороною обвинувачення на даному етапі ризиків, не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного, і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для застосування саме такого запобіжного заходу ОСОБА_8 .

Наведені в апеляційній скарзі адвоката доводи на захист підозрюваного щодо його стану здоров`я та соціальних зв`язків були предметом перевірки та розгляду судом першої інстанції і підстав для їх задоволення апеляційним судом також не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які б вказували на незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення. Так, в ухвалі слідчого судді наведені належні та достатні мотиви, що підтверджують необхідність та доцільність тримання підозрюваного під вартою, усі висновки суду логічно побудовані та витікають із наявних у матеріалах кримінального провадження доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя при визначенні розміру застави в повній мірі врахував обставини, за яких вчинені кримінальні правопорушення та наслідки, які настали, навів в ухвалі обґрунтування щодо визначеної застави у розмірі 214 720 грн.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді справи в суді, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2023 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 22 квітня 2023 року, з визначенням застави, стосовно ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4