Постанова

іменем України

7 березня 2023року

м. Київ

справа № 552/4611/21

провадження № 51-2828км22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, яка брала участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції та представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021175430000551 від 24 червня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сивашівка Новотроїцького району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Київського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2022 року ОСОБА_8 засуджено за частиною 1 статті 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7 - 1910, 98 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 40 000 грн - моральної шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за таких обставин.

ОСОБА_8 , 21 червня 2021 року близько 20:20, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та конфлікту з ОСОБА_10 , який виник через дитячі ігри на скейтбордах, вирішив заподіяти ОСОБА_10 тілесні ушкодження. Маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень та усвідомлюю суспільно небезпечні наслідки ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_10 та умисно наніс один удар долонею по обличчю, один удар ногою у живіт та один удар ногою у спину, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2022 року вирок Київського районного суду м. Полтави від 11 квітня 2022 року щодо ОСОБА_8 змінено в частині цивільного позову, щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 40 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7 - 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, а також не погоджується з визначенням розміру моральної шкоди, яку неправомірно зменшив своїм рішенням суд апеляційної інстанції.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що об`єктом кримінального правопорушення є здоров`я особи, що в даному кримінальному провадженні посилюється внаслідок особливостей суб`єктного складу правопорушення, а саме вчинено дорослим по відношенню до неповнолітнього, тобто особи, яка не досягла 18 років, однак суди не надали такому факту належної оцінки та не індивідуалізували тяжкість вчиненого правопорушення.

При цьому призначаючи покарання суди не зважили, що засуджений впродовж всього кримінального провадження заперечував очевидні факти, намагався всіляко переконати суд про свою непричетність до скоєного злочину, а також не намагався проявити співчуття з приводу події та залагодити провину шляхом вибачення і відшкодування шкоди, а відтак покарання у мінімальних розмірах санкції інкримінованого злочину не досягне мети попередження вчинення ним нових правопорушень.

Обґрунтовуючи істотні порушення вимог кримінального процесуального закону прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно зменшив розмір моральної шкоди, яку було стягнуто місцевим судом із засудженого на користь потерпілого, при цьому зазначає, що суд неправомірно дослідив докази, які не вказують на розмір моральної шкоди в кримінальному провадженні, а саме врахував майновий стан винуватого, його середньомісячний дохід та перебування на утриманні двох малолітніх дітей, тобто послався на неналежні докази для обґрунтування зменшення розміру шкоди.

В касаційній скарзі представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, посилаючись на відсутність відповідей на доводи її апеляційної скарги щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.

Крім того, представник не погоджується із зменшенням розміру моральної шкоди на користь потерпілого, оскільки вважає, що апеляційний суд врахував те, що потерпілий відвідував психологів, а для досягнення мети щодо вступу у ВУЗ йому довелось докласти більше зусиль, а зазначені події вплинули на його зосередженість на навчанні.

До того ж представник вважає, що суди надали належної оцінки поведінці засудженого під час всього кримінального провадження, а саме відсутність жалю з приводу його неправомірних дій, відсутність спроби відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також обставини вчиненого, оскільки ОСОБА_8 вчинив злочин щодо неповнолітнього, а поніс покарання у мінімальних межах санкції статті, за якою його було засуджено.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та представника потерпілого, які підтримали свої касаційні скарги та касаційні скарги один одного, обговоривши наведені в касаційних скаргах доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.

Мотиви Суду

Статтею 65 КК передбачено, що при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд першої інстанції, призначаючи засудженомупокарання за частиною 1 статті 125 КК, урахував те, що вчинений проступок не є тяжким, особа винного характеризується позитивно. Разом із цим взяв до уваги поведінку останнього, який заперечував очевидні факти, намагався суду довести свою непричетність до події та не розкаявся у вчиненому.

Врахував відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію потерпілого та його законного представника, які наполягали на покаранні.

Врахувавши вищезазначені обставини місцевий суд дійшов висновку, що необхідне та достатнє покарання засудженому слід призначити в межах санкції частини 1 статті 125 КК.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний суд зважив на доводи прокурора та представника неповнолітнього потерпілого щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального проступку та особі винного, при цьому дав мотивовану відповідь, що призначене засудженому покарання відповідає тяжкості вчиненого проступку, даним про особу винного, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має роботу, хоча працює не офіційно, характеризується позитивно.

При цьому суд апеляційної інстанції проаналізувавши медичну документацію та фото з тілесними ушкодженнями, зазначив що у потерпілого виявлено синець на животі, який є невеликого розміру, а відтак дійшов висновку, що суд першої інстанції виважено призначив вид та розмір покарання за інкримінованою ОСОБА_8 статтею.

Також суд апеляційної інстанції належним чином мотивував своє рішення в частині доводів апеляційної скарги засудженого, який вважав необґрунтованою сумою розмір стягнутої моральної шкоди на користь потерпілого.

Змінюючи рішення в частині зменшення стягнутої суми моральної шкоди із 40 000 грн до 10 000 грн, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не достатньо врахував конкретних обставин вчинених протиправних дій, а саме те, що сама конфліктна ситуація була ініційована самим потерпілим, тяжких та незворотних наслідків від дій засудженого не настало, при цьому ніяких патологій та змін у потерпілого виявлено не було.

Також апеляційний суд проаналізував доказ, який вказував на пригнічений психологічний стан потерпілого, при цьому зазначив, що такі документи, мають рекомендаційний характер та не констатують факт негативних наслідків для психіки потерпілого після отримання ним тілесних ушкоджень.

Під час зменшення розміру моральної шкоди суд апеляційної інстанції поклався на те, що ОСОБА_8 має незадовільний майновий стан, хоча і працює неофіційно, однак його заробіток складає лише 4 000 грн на місяць, а на його утриманні перебувають дві малолітні дитини 2011 та 2016 року народження.

На підставі вищезазначеного з урахуванням даних про особу засудженого та конкретних обставин вчиненого, суд зробив висновок, що призначене покарання судом першої інстанції буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових неправомірних дій та буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення, що не суперечить досягненню мети покарання, передбаченої статтею 50 КК.

З наведеного колегія суддів не вбачає підстав для висновку, протилежного тому, до якого дійшли суди під час призначення та перевірки призначеного засудженому покарання, оскільки ними були враховані та оцінені всі обставини, на які покликається прокурор у своїй касаційній скарзі.

До того ж за змістом касаційної скарги прокурор фактично порушує питання про недотримання судом визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання та пов`язані із суддівським розсудом.

Поняття суддівського розсуду або судової дискреції у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до частини 1 статті 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Між тим є неспроможними і доводи прокурора з представником неповнолітнього потерпілого щодо зменшення розміру моральної шкоди.

Так, під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції врахував наслідки, які були спричинені потерпілому, обставини вчиненого проступку та дійшов висновку, що стягнення саме 10 000 грн моральної шкоди буде справедливим для вчиненого проступку.

При цьому суд проаналізував надані медичні документи щодо психологічного стану неповнолітнього потерпілого визнавши, що вони мають лише консультативний характер та не містять конкретного діагнозу щодо стану потерпілого.

Відтак, стверджувати, що суд в обґрунтування зменшення розміру моральної шкоди поклав неналежні докази, також підстав не має, оскільки обґрунтовуючи своє рішення суд має виходити з доведеності всіх наявних даних, які підтверджують або заперечують наявність пережитих страждань особи під час визначення розміру моральної шкоди, а також має право врахувати майновий стан винної особи з мотивів гуманності, справедливості та з урахуванням наслідків вчиненого.

Ухвала ж суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 419 КК.

Переконливих доводів, які би спростовували вмотивованість рішення апеляційного суду в частині призначеного покарання, а також свідчили про м`якість призначеного покарання, у касаційній скарзі прокурором не зазначено, як і не мотивовано належним чином розмір моральної шкоди яка, на думку прокурора, зменшена без належних обґрунтувань.

Касаційна скарга представника неповнолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_6 також не містить доводів, які б вказували на незаконність, або невмотивованість рішення апеляційного суду.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції, оскільки ці висновки є обґрунтованими та належним чином вмотивовані.

Висновки суду апеляційної інстанції Суд визнає переконливими та справедливими.

Суд установив, що перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до статей 404, 405 КПК, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 цього Кодексу.

У зв`язку з цим касаційні скарги прокурора та представника неповнолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 червня 2022 року щодо засудженого ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та представника неповнолітнього потерпілого - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

___________________ _______________________ ________________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3