ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 677/1085/22

Провадження № 33/4820/157/23

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Цимбалістої В.І., захисника особи, яка притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Іщука В.І. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за спільною апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника на постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 січня 2023 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 січня 2023 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн. 80 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 , 27 серпня 2022 року в 22 год. 23 хв. в с. Решнівка по вул.Садовій, 9 в порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, відповідно до якого «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», керував мотоблоком «КАЛУГА», без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на місці та в медичному закладі на стан сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В спільній апеляційній скарзі  ОСОБА_1  та його захисник просять постанову суду першої інстанції скасувати та закрити  провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вважають, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

ОСОБА_1 стверджує, що 27 серпня 2022 року спиртного не вживав та транспортним засобом не керував. На відеозаписі відсутнє підтвердження руху мотокультиватора, за кермом мотокультиватора під час руху перебував не ОСОБА_1 , а його товариш В.Покропивний. На момент приїзду працівників поліції транспортний засіб стояв загружений і не рухався.

Покази свідка ОСОБА_2 надані в суді першої інстанції, а саме про те, що поліцейський автомобіль рухався з включеними проблискуватим маячком; що він бачив рухаючий через дорогу мотоблок з причепом без освітлення біля воріт дома ОСОБА_1 та інше є неправдою.

Вказують, що працівники поліції не представились та недотримались процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, які просили задовольнити апеляційні вимоги у повному обсязі, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

В спільній апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує факт керування ним мотоблоком 27 серпня 2022 року, як це визначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №302302 від 27 серпня 2022 року.

При цьому ОСОБА_1 визнає факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки мотоблоком не керував.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції наведених вимог закону при розгляді справи не дотримався, дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, що призвело до незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції та поясненнях свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення включає в себе наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду настан сп`яніння,підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння у особи, яка керує транспортним засобом, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови особи,яка керує транспортним засобом від проходження зазначеного огляду відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735(далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(далі Порядок).

Відповідно до вимог ст.266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За змістом наведених  нормативних документів особи, які керують транспортними засобами та щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники мають надати належні та достатні докази. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З постанови судді вбачається, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 27 серпня 2022 року о 22 год. 23 хв. керував мотоблоком «Калуга» з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) і в порушення вимог пункту 2.5 ПДР відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Разом з цим, у справі відсутні докази як щодо факту керування ОСОБА_1 мотоблоком у зазначені час та місці, як і щодо факту зупинки працівниками поліції мотоблоку під керуванням ОСОБА_1 .

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що по дорозі та прилеглих до неї ділянках вулиці Садова с.Решнівка, в тому числі домогосподарства №9 ОСОБА_3 в період з 22 год.23 хв. 32 сек. і до 22 год 25 хв. 23 сек. рух будь-якого автотранспорту, в тому числі мотоблока з причепом не видно.

               На 22 год.24 хв. 16-17 сек. патрульний автомобіль рухається по вказаній вулиці потім повертає вліво і зупиняється на дорозі напроти в`їзних воріт домогосподарства №9 ОСОБА_1 . В дворі стоїть нерухомий причеп, на якому видно лопату, яка вставлена в кучу мучки. ОСОБА_1 сидіть на причепі, колеса близько повздовжньої лінії паркана.

У судовому засідання ОСОБА_1 заперечив викладені в протоколі обставини та наполягав, що він мотоблоком 27.08.2022 року у стані алкогольного сп`яніння не керував, неодноразово пояснював це працівникам поліції, тому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні належні докази керування мотоблоком ОСОБА_1 27.08.2022 року з ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки його не зупиняли працівники поліції під час керування ним мотоблоком з ознаками алкогольного сп`яніння, тоді як знаходження особи в стані алкогольного сп`яніння біля транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані) на території домогосподарства, а саме у дворі помешкання не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Отже, пред`явлення поліцейськими вимоги пройти огляд на стан сп`яніння особі, яка не керувала мотоблоком засобом є безпідставним, ця вимога не ґрунтується на положеннях ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а тому наслідки такої незаконної вимоги (відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду) не можуть бути використані для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 130 КУпАП.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказуванняпоза розумним сумнівом(див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки дані, які б підтверджували факт керування мотоблоком у матеріалах справи відсутні. Всі сумніви на доведеність вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що оскільки наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1  у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, постанова районного суду, якою ОСОБА_1  визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення, підлягає скасуванню, провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 289, 294, 247 КУпАП, -

                                               п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника – адвоката Іщука В.І. задовольнити.

Постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 30 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП  скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Сергій БЕРЕЖНИЙ