Постанова

Іменем України

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 522/3841/17

провадження № 61-10908св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013», в інтересах якого діє ліквідатор - Бова Дарія Володимирівна, на ухвалу Одеського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., від 15 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013» (далі - ТОВ «Шанс-2013») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних.

Позов мотивований тим, що 23 квітня 2014 року між ТОВ «Шанс-2013» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу

Білоусовою Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 1007, за умовами якого ТОВ «Шанс-2013» передало у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 прийняв її у власність та зобов`язався сплатити 1 000 738 грн до 31 грудня 2014 року.

Того ж дня за відповідачем у встановленому законом порядку було зареєстровано право власності на вказану квартиру, що свідчить про повне виконання товариством своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу

від 23 квітня 2014 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не здійснив оплату вартості придбаної квартири, ТОВ «Шанс-2013» просило суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 000 738 грн, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 711 421,39 грн та 3 % річних в розмірі 75 425,49 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Шанс-2013» грошові кошти за договором купівлі-продажу, посвідченим 23 квітня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В., зареєстрованим за № 1007, в розмірі 1 000 738 грн, інфляційне збільшення суми боргу за період з 01 січня 2015 року по 05 липня 2017 року в розмірі 711 421,39 грн; 3 % річних від простроченої суми за період з 01 січня 2015 року по 05 липня 2017 року в розмірі 75 425,49 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що ТОВ «Шанс-2013» довело факт неотримання від ОСОБА_1 оплати за договором купівлі-продажу

від 23 квітня 2014 року. Відповідач вказаного не спростував та не підтвердив належними доказами здійснення розрахунку за придбану квартиру.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник

ОСОБА_1 - адвокат Рублевський А. П. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2021 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року клопотання ОСОБА_4 , від імені якого діє представник - адвокат Ставніченко М. В., про залучення до участі у справі правонаступника задоволено. Залучено ОСОБА_4 до участі у справі в якості правонаступника ТОВ «Шанс-2013».

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 16 липня 2021 року ОСОБА_4 набув статус нового кредитора та отримав права вимоги до ОСОБА_1 , які виникли на підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 2014 року, що відповідно до вимог статті 55 ЦПК України є підставою для залучення до участі у справі ОСОБА_4 в якості правонаступника ТОВ «Шанс-2013».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Шанс-2013», в інтересах якого діє ліквідатор -

Бова Д. В., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

03 листопада 2022 року ТОВ «Шанс-2013», в інтересах якого діє ліквідатор -

Бова Д. В., подало доВерховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи № 522/3841/17 із суду першої інстанції.

У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарженнязаявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про заміну сторони.

Вказує, що апеляційний суд не дослідив клопотання ліквідатора ТОВ «Шанс-2013» щодо відкладення розгляду питання про заміну сторони до вирішення справи за позовом ліквідатора ТОВ «Шанс-2013» про визнання недійсним договору відступлення вимоги від 16 липня 2021 року, укладеного між

ТОВ «Шанс-2013» та ОСОБА_4 .

Звертає увагу, що ухвалою господарського суду Одеської області

від 20 квітня 2021 року порушено провадження у справі № 916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013», у зв`язку з чим в процедурі розпорядження майном боржник не мав права без згоди комітету кредиторів здійснювати продаж його істотних активів.

Відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк не подано

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про заміну сторони у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 16 липня 2021 року між

ТОВ «Шанс-2013», в особі директора ОСОБА_5 (кредитор), та ОСОБА_4 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В. 23 квітня

2014 року за реєстровим № 1007.

Договір відступлення права вимоги посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В.

Відповідно до пункту 1 договору про відступлення права вимоги кредитор передав, а новий кредитор прийняв належні кредитору права вимоги до покупця - ОСОБА_1 , що виникли на підставі договору

купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоусовою Н. В. 23 квітня 2014 року за реєстровим

№ 1007, а саме: 1) вимоги щодо сплати покупцем грошової суми в розмірі

1 000 738 грн за передане йому у власність (продане) нерухоме майно - квартиру під АДРЕСА_1 , що виникли на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 23 квітня 2014 року Білоусовою Н. В. за реєстровим № 1007; 2) вимоги щодо сплати покупцем інфляційного збільшення суми боргу, процентів річних, пені, будь-яких інших штрафних, фінансових та/або інших санкцій, пов`язаних з несвоєчасним виконанням покупцем грошового зобов`язання перед кредитором, визначеного договором купівлі-продажу.

Права вимоги за договором купівлі-продажу переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги (пункт 3 договору про відступлення права вимоги).

Пунктом 7 договору про відступлення права вимоги передбачено, що після набуття чинності цим договором, договір купівлі-продажу є таким, в якому здійснена заміна сторони продавця, внаслідок чого стороною договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 23 квітня 2014 року Білоусовою Н. В. за реєстровим

№ 1007, з усіма правами і обов`язками продавця стає новий кредитор.

Відповідно до пункту 11 договору про відступлення прав вимоги він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (тобто з 16 липня 2021 року).

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво у розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу. Підставою правонаступництва є відступлення права вимоги відповідно до положень глави 47 ЦК України.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому

розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за договорами, яке підтверджено документально.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України), може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного суду про наявність підстав для заміни позивача - ТОВ «Шанс-2013» на

ОСОБА_4 , з огляду на наступне.

У клопотанні від 31 березня 2022 року та доданих до нього документах ліквідатор ТОВ «Шанс-2013» Бова Д. В. поінформувала апеляційний суд про те, що після ухвалення рішення судом першої інстанції, Господарським судом Одеської області 20 квітня 2021 року відкрито провадження у справі

№ 916/796/21 про банкрутство ТОВ «Шанс-2013», та в межах цієї справи нею, згідно статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано заяву про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16 липня 2021 року між ТОВ «Шанс-2013» та ОСОБА_4 , як такого що укладений з перевищенням повноважень, спрямований на відчуження істотних активів боржника та призводить до завдання збитків кредиторам.

У судовому засіданні 15 вересня 2022 року ліквідатор ТОВ «Шанс-2013»

Бова Д. В. повторно наголосила на тому, що Господарським судом Одеської області розгляд її заяви про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 16 липня 2021 року, між ТОВ «Шанс-2013» та

ОСОБА_4 не завершено, однак судове рішення з цього питання має суттєве значення для вирішення клопотання ОСОБА_4 про заміну сторони у цивільній справі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення (див. постанову Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі

№ 357/9195/18).

За загальним правилом з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів.Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З огляду на положення законодавства, чинного на момент звернення позивача до суду, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, відносно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (див. висновки Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 428/2376/20).

Вказані висновки спрямовані, зокрема на ефективний судовий контроль за діяльністю боржника та унеможливлення безпідставного вилучення майна з ліквідаційної маси.

Таким чином, за загальним правилом, вирішення вимог ТОВ «Шанс-2013» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири від 23 квітня 2014 року, після відкриття провадження у справі про банкрутство, мало би відбуватися в межах цієї справи господарським судом.

При цьому очевидно, що в межах справи про банкрутство питання вилучення майна з ліквідаційної маси ТОВ «Шанс-2013» не було би вирішене до надання правової оцінки законності договору про відступлення боржником права вимоги.

Отже, Одеський апеляційний суд не може ігнорувати факт перебування в провадженні господарського суду справи про банкрутство ТОВ «Шанс-2013» і розгляд в межах цієї справи заяви ліквідатора про визнання недійсним договору про відступлення боржником права вимоги.

Однак апеляційний суд, постановляючи оскаржувану ухвалу про заміну сторони правонаступником, не врахував вказані обставини, специфіку розглядуваної справи та особливий правовий режим, в якому перебуває позивач, не обговорив та не вирішив на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Шанс-2013» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, що призвело до передчасного ухвалення судового рішення з порушенням норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс-2013», в інтересах якого діє ліквідатор - Бова Дарія Володимирівна, задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року скасувати,а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович