Справа № 496/4522/21

Провадження № 2/496/228/23

У Х В А Л А

16 березня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря – Ткаченко В.М.,

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

відповідачів – ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження питання щодо прийняття відзиву та матеріали зустрічної позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , третя особа: Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївна про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

28.09.2021 року позивачка звернулася до суду та 01.10.2021 року судом було відкрито провадження по справі.

22.09.2022 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідачки просив суд: поновити строк на подання відзиву на позовну заяву, відмовити у задоволенні позову, застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог визнання права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки.

22.09.2022 року представником  ОСОБА_2 було подано до суду зустрічну позовну заяву  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_6 третя особа: Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївнапро встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У зустрічній позовній заяві представник позивачки просить суд поновити строк на подання вказаної заяви до суд, встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з липня 2002 року по 31 жовтня 2003року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в житловому будинку без надвірних споруд , загальною площею 22 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , вказаному у договорі купівлі-продажу від 22.01.2003 року та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача у підготовчому засіданні заперечував проти поновлення строку прийняття відзиву та подання зустрічної позовної заяви.

Представник відповідача у підготовчому засіданні пояснив, що поважність пропуску строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви є те що відповідачка звернулася до нього тільки восени 2022 року, так як не могла знайти порядного адвоката. Також заначив, що відповідачка не обізнана з вимогами процесуального законодавства, а тому не могла завчасно подати до суду відзив та зустрічну позовну заяву.

Відповідачка ОСОБА_2 у підготовчому засіданні підтримала думку свого представника та пояснила, що дійсно отримала ухвалу про відкриття провадження і позовну заяву з додатками у жовтні 2021 року, але у зв`язку з відсутністю належного адвоката у с. Великий Дальник завчасно не подала відзив та зустрічну позовну заяву, також відсутністю коштів і хворобою дитини.

Відповідачка ОСОБА_4 у підготовчому засіданні підтримала думку ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_6 та третя особа до підготовчого засідання не з`явилися, були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи.

Заслухавши пояснення учасників підготовчого засідання та дослідивши наданий відзив та зустрічну позовну заяву, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи-отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За правилами ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як встановлено судом, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач ОСОБА_2 отримала 26.10.2021 року. Відзив на позовну заяву подано до поштового відділення 21.09.2022 року, тобто з пропуском встановленого судом строку.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У Постанові від 28.04.2021 року в справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання виникнуть порушення прав сторін - учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Судом ураховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дотримання дисципліни учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Підстави пропуску встановленого судом процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк продовжено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений строк вчинення процесуальної дії, зокрема подання відзиву на позовну заяву. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Обґрунтовуючи неможливість подання відзиву у встановлений судом строк, представник відповідачки у відзиві зазначив, що 01.02.2022 року розгляд справи був відкладений за клопотанням відповідачки у зв`язку з хворобою доньки, 27.04.2022 року розгляд справи був відкладений за клопотанням відповідачки у зв`язку з воєнним станом, 05.09.2022 розгляд справи був відкладений у зв`язку з перебуванням судді у відпустці та не будучи обізнаною з вимогами процесуального законодавства та не маючи достатньо коштів для укладення угоди з адвокатом Музика Н.В. не могла скласти відзив та надати докази для викладення заперечень проти позову.

Слід звернути увагу, що на території Одеської області активних воєнних дій не відбувалось, тож відповідачка жодним чином не обґрунтувала неможливість подання відзиву у строк, встановлений судом у зв`язку з введенням воєнного стану. Щодо посилання на відсутність адвоката та коштів суд не приймає до увагами так як саме по собі посилання на наявність цих обставин, без підтвердження належними та допустимими доказами наявності перешкод для вчасного вчинення процесуальної дії, не є достатньою підставою для продовження такого строку.

Відтак, підстави вважати поважними причини пропуску відповідачкою строку на подання відзиву відсутні.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву відсутні, то відзив залишається без розгляду, як такий, що поданий поза межами встановленого строку.

Отже, суд залишає відзив ОСОБА_2 на позовну заяву без розгляду та продовжує розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Щодо зустрічної позовної заяви  ОСОБА_2 до  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_6 третя особа: Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївнапро встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, то суд враховує вище викладені законодавчі норми відносно строку звернення з зустрічними позовом.

Статтею 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.

Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин. Таким чином, вирішуючи клопотання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).

При цьому, частинами першою та другою статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як вбачається з положень ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До того ж, відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Постанові ВС у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Судом встановлено, що представник відповідачки подав до суду зустрічну позовну заяву разом з відзивом і просив поновити строк звернення з підстав викладених вище, які дублюються у відзиві на позовну заяву. Тобто поважних причини пропуску строку звернення до суду з зустрічною позовною заявою відповідачкою і її представником не надано, а тому підстав для поновлення строку, не вбачається.

Відповідно до ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням ч. 1 ст. 193 ЦПК України, суд убачає підстави для повернення зустрічного позову заявнику, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 53, 178, 127, 181, 192, 193, 194, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_2 у поновлені строку на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_5 про визнання права власності у справі №496/4522/21.

Залишити без розгляду відзив відповідачки ОСОБА_2 від 22.09.2022 року на позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , третя особа: Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївна про визнання права власності.

У задоволені клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 – адвоката Кокарєва А.П. про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви та прийняття її до спільного розгляду із первісним позовом - відмовити.

Зустрічний позов  ОСОБА_2 до  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_6 третя особа: Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Діана Миколаївнапро встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - повернути заявнику.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити ОСОБА_2 про право на звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст буде складено 22.03.2023 року.

Суддя                                                                 О.П. Галич