ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" липня 2006 р. | Справа № 4/238 |
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянув справу № 4/ 238
за позовом Управління пенсійного фонду України в м.Світловодську м.Світловодськ Кіровоградської області
до спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” м.Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 255924 грн. 32 коп.
час прийняття 17 год 25 хвилин.
Представники сторін:
від позивача - участі не брав ;
від відповідача - участі не брав ;
Управління пенсійного фонду України в м.Світловодську (надалі - ПФУ) звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 255924 грн. фінансових санкцій та пені за період з лютого 2004 року по травень 2006 року включно.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав, позовні вимоги не заперечив. В судовому засіданні 20.07.06 року представник відповідача позовні вимоги визнав повністю та заявив клопотання про розстрочення виконання постанови суду через нестабільний фінансовий стан підприємства.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши усі обставини справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ :
Позовні вимоги обґрунтовано слідуючим чином:
Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки
Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об’єкту оподаткування застрахованих осіб – найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач зареєструвався як платник до фонду в управлінні Пенсійного фонду в м.Світловодську, своєчасно подавав позивачу Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак визначені ним самостійно суми страхових внесків не сплачував.
Згідно до Рішення №205 від 31.05.06 р. стосовно відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано штрафні санкції в розмірі 198600 грн. 58 коп. та нараховано пеню в розмірі 57323 грн. 74 коп Вказане рішення відповідачем не оскаржено та не скасовано.
Станом на 30.05.06 року відповідач допустив заборгованість у вигляді несплаченої суми штрафних санкцій та пені в розмірі 255924 грн. 32 коп.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю та заявив клопотання про розстрочення виконання судового рішення на 5 років.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач господарському суду не подав.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 255924 грн.32 коп.
Наявність та розмір заборгованості підтверджується розрахунком фінансової санкції та пені на особистому рахунку відповідача.
Клопотання відповідача про розстрочення виплати заборгованості за постановою суду суд залишає без задоволення, оскільки згідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи не наділений правом застосовувати розстрочку виконання рішення суду. Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до ст. 263 КАСУ відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише в стадії виконання після видачі виконавчого листа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Світловодськпобут” м.Світловодськ Кіровоградської області вул. Крупської 2-а р/р 26006001498001 АТ "Укрінбанк", МФО 323505 код 31678853 на користь Управління пенсійного фонду України в м. Світловодську м.Світловодськ Кіровоградської області вул. Леніна 96 р/р 256053121233 в ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 323475, код 20650208 суму несплачених фінансових санкцій в розмірі 57323 грн. 54 коп. та пені в розмірі 198600 грн. 58 коп. на загальну суму 255924 грн. 32 коп.
Після набрання постановою законної сили за заявою стягувача буде видано виконавчий лист.
В задоволенні клопотання про застосування розстрочки виконання судового рішення відмовити.
Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекс - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова виготовлена в повному обсязі 20 липня 2006 року.
Суддя |
| Ю. І. Хилько |