УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/11423/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.539 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №295/11423/22 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 18.11.2022 відносно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає - АДРЕСА_2 ,

в с т а н о в и в:

зазначеною постановою задоволено подання в.о. начальника державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» та встановлено відносно ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік. Застосувано щодо ОСОБА_7 такі обмеження: 1) не виходити з будинку (квартири) за місцем проживання у вільний від роботи час з 23 по 05 годину; 2) не відвідувати бари, ресторани та інші заклади торгівлі та громадського харчування, які здійснюють торгівлю спиртними напоями та пивом на розлив; 3) не виїжджати за межі населеного пункту без письмового дозволу начальника відділу поліції за місцем проживання; 4) з`являтися на реєстрацію до відділу поліції за місцем проживання 15 числа кожного місяця протягом всього строку адміністративного нагляду з 9 по 18 годину.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає постанову незаконною та просить її скасувати. При цьому, зазначає, що під час перебування в «Житомирській установі виконання покарань (№8)» не допустив жодного порушення режиму відбування покарання, стягнення накладені на нього є незаконними, що належно не враховано судом першої інстанції. Звертає увагу, що працевлаштований, має заохочення, позитивні характеристики, є інвалідом ІІІ групи, після звільнення бажає працевлаштуватись.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора про безпідставність апеляційної доводів, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судове засідання апеляційного суду, засуджений ОСОБА_7 не з`явився, будучи повідомленим про призначений судовий розгляд - заявив клопотання (шляхом телефонограми) про розгляд провадження без його участі. Свої апеляційні вимоги підтримав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Висновок суду про задоволення подання в.о. начальника державної установи «Житомирська УВП (№8)» про можливість встановлення адміністративного нагляду засудженому ОСОБА_7 , є обґрунтованим та базується на досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких в постанові дана належна оцінка.

Згідно з п.«б» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, які звільнені з місць позбавлення волі», відносно осіб засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства, встановлюється адміністративний нагляд.

Як вбачається з матеріалів судового провадження №295/11423/22, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий: 19.05.1997 Миколаївським райсудом Миколаївської області за ч.І ст. 101 КК України 1960 р. до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК України 1960 р. умовно з іспитовим строком на 2 роки та штрафом 170 грн.; 17.06.1998 Заводським райсудом м. Миколаєва за ст.229-6 ч.2 43 КК України 1960 р. до З років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 25.01.2001р. умовно-достроково на 6 місяців 19 днів; 23.02.2004 Центральним райсудом Миколаєва (із змінами за ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10.06.2004 р.) за ст.ст. 185 ч.З, 185 ч.4, 185 ч.5, 187 ч.3, 187 ч.4, 358 ч.1. 70,71 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 30.11.2011 по- відбуттю строку покарання.

Вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 09 березня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.309, ч.3 ст.187, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263-1, ч.1 ст.70 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк відбуття покарання обчислено з часу затримання з 12.10.2014 року. На підставі ст.72 КК України зараховано у відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення вол. час попереднього ув`язнення з 12.10.2014 по 05.04.2016.

Вирок набрав законної сили 13.08.2018.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2018 визначено порядок виконання покарання, призначеного вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 0е березня 2017 року: на підставі ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIlI від 26 листопада 2015 року зараховано у строку відбуття покарання з розрахунку один дені попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі час попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 12.10.2014 року по 13.08.2018 року.

Початок строку: 12.10.2014. Кінець строку: 11.12.2022.

В свою чергу, як вбачається з характеристики на засудженого ОСОБА_8 (а.п.3), засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання в місцях, попереднього ув`язнення та позбавлення волі допустив 5 порушень вимог режиму тримання, з яких один раз з ним було проведено бесіду виховного характеру начальником відділення 20.10.2015 року щодо зберігання заборонених предметів. Заохочень не мав. В ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання з 12.02.2019 року. За час відбування покарання порушень вимог режиму тримання не допускав, має одне заохочення. На даний час на майстерні установи працевлаштований. Залучається до покращення благоустрою установи. В середовищі вживчивий. неконфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими різної спрямованості. Намагається дотримуватися вимог пожежної безпеки, встановлених правил санітарії та гігієни. Приймає участь в реалізації програми диференційовано виховного впливу, передбачених ст. 123 КВК України «Духовне відродження», однак до її реалізації не прагне. Участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, передбачених ст.123 КВК України не приймає. Вину у вчиненому злочині визнає частково, вироку суду та міру призначеного судом покарання вважає несправедливим.

Відповідно до довідки про заохочення та стягнення, складеної начальником відділення СПС 02.11.2022, засуджений ОСОБА_7 має одне заохочення та чотири стягнення (а.п.5-7).

Як висновок - за час відбування покарання поведінка засудженого ОСОБА_7 свідчить про те, що він хоча частково і став на шлях виправлення, однак залишається небезпечним для суспільства.

Враховуючи вищевикладене, та те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, нові злочини вчиняв в період непогашених судимостей, відбував покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкі умисні злочини, з огляду на обставини вчинених ним правопорушень, явну сталу антисоціальну поведінку та суспільну небезпечність особи останнього, того, що під час відбування покарання допустив порушення вимог режиму тримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, і залишається небезпечним для суспільства, тому останній підпадає під дію п.«б» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

При цьому, апеляційні посилання ОСОБА_7 на відсутність у нього дисциплінарних стягнень під час перебування в «Житомирській установі виконання покарань (№8)», факт його працевлаштування, наявність заохочення, позитивних характеристик, бажання працевлаштуватись після звільнення, на думку апеляційного суду належно і вірно були враховані судом першої інстанції і стали тими об`єктивними підставами для встановлення строку адміністративний нагляд у його мінімальних межах, визначених ст.6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 18.11.2023, якою відносно ОСОБА_7 встановлено адміністративний нагляд, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :