ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/514/23 Справа № 210/6291/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2022р., якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021046710000252 від 04.10.2021р. за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, мешкає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повернуто прокурору

за участю прокурора ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_9

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2022р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021046710000252 від 04.10.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повернуто прокурору.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржено прокурором в апеляційному порядку, який в апеляційній скарзі:

- вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною у зав`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому підлягає скасуванню;

- наголошує що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у ньому вказано місце, дату та час вчинення кримінального правопорушення, вказано осіб, причинний зв`язок між діями обвинуваченого та наслідками його дій, наведено формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним, вказано об`єктивну та суб`єктивну сторону кримінального правопорушення;

- зазначає, що в ухвалі зазначено про недопустимість доказу висновку спеціаліста судово-медичного експерта, проте питання допустимості доказів відповідно до вимог ст. 89 КПК України вирішується судом у нарадчій кімнаті, та не вирішується під час підготовчого судового засідання;

- вказує, що відповідно до вимог ст. 291 КПК України відсутня необхідність зазначення в обвинувальному акті доказів, якими підтверджується причетність обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення;

- вважає, що висновки суду про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України є помилковими, оскільки вказаний реєстр містить номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, реквізити процесуальних рішень та вид заходів забезпечення кримінального провадження, а недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не є підставою для повернення обвинувального акту;

- прохає оскаржувану ухвалу скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги, прохав її задовольнити, позицію обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прохали ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку задоволення апеляційної скарги за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування прийнятого рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт щодо обвинуваченого не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки неналежним чином сформульованого обвинувачення, а зазначені лише деякі фактичні обставини, які жодним чином не підтверджують винуватість обвинуваченого. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення, та виклали їх у відповідному процесуальному документі.

В обвинувальному акті не зазначено кількість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, оскільки в різних письмових документах, що містяться в матеріалах досудового розслідування, зазначена різна кількість нанесених ударів та різна кількість ушкоджень (від 2 до 4 ударів та наявних від 2 до 6 синців), а також зазначений різний зазначений час отримання ушкоджень та зазначено три різні місця події отримання цих ушкоджень. В обвинувальному акті зазначено, що вказані вище ушкодження виникли від удару тупого предмету, але, як зазначено в цьому ж обвинувальному акті, удари були нанесені невстановленим предметом. Таким чином, на думку суду першої інстанції, не встановлений предмет, яким нанесені тілесні ушкодження, його розмір та вагу, чи є на робочому місці обвинуваченого чи взагалі на території заводу такий предмет, яким могли бути нанесені зазначені тілесні ушкодження у вигляді синців певної форми та розмірів (від 1 до 3 см). Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що тілесні ушкодження та їх тяжкість встановлена висновком спеціаліста судово-медичного експерта за зверненням особи, а не висновком судово-медичного експерта за постановою слідчого або прокурора, як того вимагає процесуальний закон. Крім того, зазначений висновок спеціаліста датований 30.07.2021 р., а відомості про правопорушення внесені до ЄДРСР 04.08.2021р., тобто даний документ був виданий та отриманий до відкриття кримінального провадження, а отже не може бути доказом в даному провадженні, тобто є очевидно недопустимим доказом, на якому не може ґрунтуватись обвинувачення. В реєстрі матеріалів досудового розслідування даний висновок від 30.07.2021 р. взагалі не зазначений та відсутній.

Суб`єктивна сторона злочину зазначена як умисел обвинуваченого, але не викладено яким чином дана обставина була встановлена дізнанням, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що удари були нанесені потерпілому позаду в спину умисно та цілеспрямовано, тобто потерпілий не міг бачити яким чином він отримав ці удари, цілеспрямовано, умисно чи з необережності, якщо навіть не встановлено яким предметом було нанесено ушкодження, то яким чином встановлено суб`єктивну сторону злочину.

Як наголошено судом першої інстанції, відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює для неї якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування не повно відображує усі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, а також не зазначені всі процесуальні рішення, прийнятих під час досудового розслідування, а ті що зазначені мають чисельні помилки та не містять всіх необхідних реквізитів.

Суд апеляційної інстанції дослідивши підстави, на які послався суд першої інстанції при поверненні обвинувального акту прокурору, не може визнати їх законними, та такими, що відповідають вимогам КПК України за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається із змісту обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_7 , він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим. У ньому зазначено конкретні протиправні дії, які були вчиненні обвинуваченим з огляду на об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої у порушення вимог ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні вийшов за межі своїх повноважень, передбачених стадією підготовчого провадження та розпочав вирішення питання про допустимість чи недопустимість доказів, зокрема висновку спеціаліста, яким встановлено тяжкість тілесних ушкоджень у потерпілого, що є обов`язком суду на стадії судового розгляду, та зокрема при перебуванні у нарадчій кімнаті, оскільки завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду, внаслідок чого судом було прийняте передчасне рішення про повернення обвинувального акту прокурору.

Таким чином суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги прокурора про скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження слушними та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище, та керуючись ст.ст. 405, 407,419 КПК України колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2022р., якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021046710000252 від 04.10.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повернуто прокурору, задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2022р., якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021046710000252 від 04.10.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України повернуто прокурору скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді

21 березня 2023 року м.Кривий Ріг