Справа № 461/1310/23

Провадження № 1-кс/461/1553/23

  УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

22.03.2023 року                                                                        м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Козьова Сколівського району Львівської області, громадянину України, українцю, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов`язаному, з вищою освітою, приватному підприємцю, одруженому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , 2016 р.н., ОСОБА_8 , 2023 р.н., раніше не судимому,

у кримінальному провадженні, внесеному 01.11.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000530, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в:

22.03.2023 року старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з його подальшим утриманням у Львівській установі виконання покарань № 19, на строк 60 днів з можливістю визначення йому застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022140000000530 від 01.11.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку лютого 2022 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_9 з метою отримання допомоги щодо виїзду за межі території України для працевлаштування за кордоном, після чого у ОСОБА_5 виник умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, при цьому він усвідомлював, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років виїзд за межі України заборонено.

У подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України та незаконного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, у період з початку лютого 2022 року до 20.02.2023, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, розробив план незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, згідно з яким, останній повинен надати ОСОБА_5 за вчинення ним таких протиправних дій грошові кошти в сумі 5000 доларів США шляхом передання їх особі, яка буде вказана ОСОБА_5 , надіслати ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» на абонентський номер, який він вкаже, фотокопії своїх документів, а саме: паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та посвідчення водія, після чого невстановлена особа, залучена ОСОБА_5 , внесе інформацію про ОСОБА_9 до інформаційної системи «Шлях», що надасть останньому можливість перетнути державний кордон України, та ОСОБА_9 незаконно перетне державний кордон України у визначений ОСОБА_5 спосіб.

21.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_9 ; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів; протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що: наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим,  ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу з позбавленням волі; враховуючи характеристику останнього, зокрема те, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, всупереч відомим заборонам.

Оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого останньому кримінального правопорушення та його тяжкість, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 , загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна, що спонукатиме останнього ухилитися від органів досудового розслідування. Крім цього, в обґрунтування доцільності даного ризику слід врахувати той факт, що свою протиправну діяльність  ОСОБА_5 здійснював конспіративно, з метою уникнення відповідальності за вчинене.   Крім цього, слідчий просить врахувати соціальні зв`язки ОСОБА_5 , які не перешкоджають йому покинути територію України та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, матеріальний стан підозрюваного дає йому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий обґрунтовує тим, що органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не встановлено усіх осіб, причетних до його вчинення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину. Разом з цим, слідчий зазначає, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_5 , не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів та встановлення істини у кримінальному провадженні, відтак незастосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою може привести до знищення, схову або спотворення речей та документів, речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

Слідчий зазначає, що існує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, а також шляхом узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Про наявність ризику вчинити інші кримінальні правопорушення свідчать обставини вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, його корисливий мотив, соціальний статус та майновий стан підозрюваного, а також матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення аналогічних злочинів.

Згідно ст. 183 КПК України, заборон для застосування щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

При визначенні розміру застави слідчий просить врахувати значну суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, обставини його вчинення, зокрема, суму грошових коштів, які ОСОБА_5 отримав за організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, а саме – 5000 доларів США.

Відтак слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Саме такий розмір застави та покладення вказаних обов`язків забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, належну процесуальну поведінку та зможе запобігти вищеописаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання з підстав, викладених у такому та просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного – адвокат  ОСОБА_4  в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вважає пред`явлену його підзахисному підозру необґрунтованою, оскільки така підтверджується лише показами ОСОБА_9 . Просив врахувати дані про особу ОСОБА_5 , а саме те, що такий одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , 2016 р.н., та ОСОБА_8 , 2023 р.н., постійне місце проживання, працює приватним підприємцем, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу, що передбачено частиною першою статті 183 КПК України.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022140000000530 від 01.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

21.03.2023 року ОСОБА_5 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікативних мереж від 22.02.2023, протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 25.02.2023, протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.02.2023, протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 02.02.2023, 21.02.2023, 28.02.2023, протоколом огляду предметів від 28.02.2023 та фото таблицею до нього, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 09.03.2023, протоколом огляду мережі інтернет від 09.03.2023, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.03.2023 та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, оскільки об`єктивно зв`язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Щодо наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також усвідомлюючи про факт вчинення вказаного кримінального правопорушення, відчуваючи страх та невідворотність у майбутньому покарання за вчинене ним діяння, останній може ухилятись від слідства та суду. Слідчий суддя також вважає, що соціальні зв`язки ОСОБА_5 не перешкоджають йому покинути територію України та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, матеріальний стан підозрюваного дає йому можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України.

Слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).

На думку слідчого судді, наявні підстави вважати, що існує ризик того, що підозрюваний  ОСОБА_5  з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, а також шляхом узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Наявність ризику знищити або сховати речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які мають важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, не встановлено усіх осіб, причетних до його вчинення, а тому ОСОБА_5 може знищити чи спотворити такі речі та документи, а також підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину. Крім цього, слідчий суддя також враховує, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний ОСОБА_5 , не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів та встановлення істини у кримінальному провадженні.

Також встановлено, що існує ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення. Цей ризик обґрунтовується обставинами вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, його корисливий мотив, соціальний статус та майновий стан підозрюваного, а також матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення аналогічних злочинів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5   обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

При вирішенні клопотання слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , якому станом на день вирішення клопотання виповнилося 27 років, з вищою освітою, працює приватним підприємцем, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , 2016 р.н., та ОСОБА_8 , 2023 р.н., постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його стан здоров`я дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, який належить до тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та доведених ризиків визначених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що об`єктивно необхідним є застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що на даний час застосування більш м`якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти наявним ризикам. Наявність тих обставин, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, працює приватним підприємцем, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного, та для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Щодо можливості визначення розміру застави.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

Слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий працює приватним підприємцем, та вважає, що необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 20.05.2023, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, строком на 2 місяці:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема, з ОСОБА_9 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24.03.2023

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1