Справа №463/6463/22

Провадження №1-кс/463/2057/23

У Х В А Л А

28 березня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 22 березня 2023 року звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2022 року, у кримінальному провадженні № 62022140110000164 від 02.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, в обґрунтування якого зазначила наступне.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2022 року було задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку за адресою - АДРЕСА_1 та в автомобілі марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 .

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 посилається на те, що арешт на його майно було накладено необґрунтовано, оскільки в ухвалі слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересн 2022 року про накладення арешту на вказане майно зазначено, що арешт накладений слідчим суддею з метою дослідження інформації та збереження речових доказів. Проте, вилучені предмети, не мають жодного відношення до кримінального провадження, оскільки є власністю третьої особи, що не відповідальною у вказаному кримінальному провадженні. Водночас, органом досудового розслідування не доведено, що вилучені в ході обшуку вказані речі, містять в собі інформацію про будь яку незаконну діяльність, зберегли на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім того, кримінальне провадження № 62022140110000164 від 02.09.2022, не здійснюється щодо нього, ОСОБА_5 , та останній немає жодного відношення до вказаного кримінального провадження, жодного відношення до кримінального провадження № 62022140110000164 від 02.09.2022 вилучене майно не має, арешт на майно ОСОБА_5 було накладено безпідставно та необґрунтовано. Крім цього на даний час, з моменту накладення арешту на майно ОСОБА_5 пройшло понад шість місяців, цей час є достатнім для вчинення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій, покликаних на встановлення наявності чи відсутності ознак речового доказу арештованого майна, проведення необхідних оглядів майна та здійснення дій, направлених на збереження речових доказів, у разі встановлення відповідних ознак. Враховуючи наведене, вважає, що в подальшому застосуванні такого заходу потреба відпала.

Представник власника майна - ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримала, просила слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі, з підстав у ньому наведених.

Прокурор другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 в задоволенні клопотання просив відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 , вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого,третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Встановлено, що слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140110000164 від 02.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалаою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова надано дозвіл на проведення обшуку за адресою - АДРЕСА_1 та в автомобілі марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: купюри, зовні схожі на грошові кошти- долари США номіналом 100 доларів у кількості 200 (двісті) штук, на загальну суму 20 000 (двадцять тисяч) доларів США; 9 купюр номіналом 1000 грн., 4 купюри номіналом 500 грн., 20 купюр номіналом 200 грн., на загальну суму 15 000 грн., а також 2 купюри номіналом 50 доларів США, 20 купюр номіналом 10 доларів США, 4 купюри номіналом 5 доларів США, 1 купюра номіналом 2 долари США, 5 купюр номіналом 1 долар США, всього на суму 327 доларів США, а також 6 банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; ноутбук марки «Apple MacBook» s/n: НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Apple iPhone 13 Pro Max» IMEI: НОМЕР_9 та інші вилучені речі, що належать ОСОБА_5 .

При застосуванні заходів забезпечення кримінального слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав,свобод та законних інтересів осіб, а також умов,за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2022 року було задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , погодженого прокурором другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140110000164 від 02.09.2022 про накладення арешту на майно та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.

Під час судового розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140110000164 від 02.09.2022 триває.

Разом з тим, ОСОБА_5 , не є підозрюваною або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою, щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, не встановлено причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні органу досудового розслідування про арешт майна обставин.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту вказаних речей, які належать ОСОБА_5 відповідно до поданного клопотання на час розгляду клопотання - відпали, на час розгляду клопотання не представлено відомостей, що триває експертиза.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні цього заходу потреба відпала.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/6463/22 (провадження №1-кс/463/5145/22), яке було вилучено під час обшуку за адресою - АДРЕСА_1 та в автомобілі марки «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: на купюри, зовні схожі на грошові кошти- долари США номіналом 100 доларів у кількості 200 (двісті) штук, на загальну суму 20 000 (двадцять тисяч) доларів США; 9 купюр номіналом 1000 грн., 4 купюри номіналом 500 грн., 20 купюр номіналом 200 грн., на загальну суму 15 000 грн., а також 2 купюри номіналом 50 доларів США, 20 купюр номіналом 10 доларів США, 4 купюри номіналом 5 доларів США, 1 купюра номіналом 2 долари США, 5 купюр номіналом 1 долар США, всього на суму 327 доларів США, а також 6 банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; ноутбук марки «Apple MacBook» s/n: НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «Apple iPhone 13 Pro Max» IMEI: НОМЕР_9 та інші вилучені речі, що належать ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1