Справа №: 148/407/23

Провадження № 3/148/315/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, з середньою освітою, неодруженої, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,

за ст. 184 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ухилилась від передбачених законодавством обов`язків по вихованню для їх гармонійного розвитку та забезпеченню умов життя своїх дітей ОСОБА_2 , 2017 року народження та ОСОБА_3 , 2021 року народження, які згідно актів відвідування та обстеження, знаходились у незадовільному санітарно-гігієнічному стані та залишила з 27.01.2023 дітей на сторонніх осіб без догляду та належного нагляду, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст.184 ч.1 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про день, місце та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є довідка про доставку SMS-повідомлень (а.с.13 зворот). Клопотань та заяв про відкладення слухання справи суду не надала.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлена про дату, місце та час розгляду справи на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , відповідно до поданої заявки про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS - повідомлення (а.с.11), яке було доставлено (а.с.13 зворот) 03.03.2023, у судове засідання призначене на 20.03.2023 не з`явилась, клопотань про відкладення слухання справи суду не надала, у зв`язку з чим справа розглядається без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.

Неявку особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з`явилась у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статті 184 КУпАП і повинна нести передбачену законом відповідальність.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У частині 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 визначено, «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя» полягає у наступних діях та бездіяльності, зокрема: не спілкуванні з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприянню засвоєння дитиною загальновизнаних норм моралі; не проявлення інтересу до її внутрішнього світу.

Аналіз приписів Закону України «Про освіту» та Закону України про «Охорону дитинства» дає змогу дійти висновку, що під невиконанням обов`язків щодо виховання та навчання дитини варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання та навчання неповнолітніх. Ухилення батьків та осіб, що їх замінюють, від виконання своїх обов`язків може виражатись у тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності, тощо.

Об`єктом адміністративного правопорушення за даною статтею, є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації конституційних та інших прав неповнолітнього, передбачених законодавством.

Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч.1 ст. 184 КУпАП, є наявність ознак та елементів складу правопорушення, що полягає в невиконанні батьками чи іншими особами, які їх замінюють, обов`язків щодо утримання, виховання, навчання.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення полягає у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Ухилення від виконання батьківських обов`язків - це психічне ставлення батька, матері до протиправної поведінки щодо їх виконання. Відповідальність у цьому випадку настає, у разі якщо батьки розуміли та усвідомлювали свої дії (бездіяльність), передбачали негативні наслідки своїх дій і керували ними, маючи при цьому юридичну та фактичну можливість.

Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 146207 від 25.02.2023, повідомленням КУ ЦНСП Тульчинської міської ради, актом відвідування сім`ї від 24.02.2023 згідно якого встановлено недотримання санітарно-гігієнічних умов проживання малолітніх дітей, особистими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення та на окремому аркуші щодо визнання своєї вини.

При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом`якшуючих обставин, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнання нею своєї вини, неявка у судове засідання, її ставлення до вчиненого (недбала про малолітніх дітей, залишила останніх на сторонніх осіб та не з`являлась вдома протягом тривалого часу), майновий та сімейний стан, має на утриманні двох малолітніх дітей, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції у вигляді попередження, що на розсуд суду є достатнім та необхідним для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

В силу ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 184 ч.1, 221, 268,283, 287 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 536,80 (П`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Суддя О.О. Дамчук