УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/649/23 Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О. С.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Радченко С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23 січня 2023 року о 17 год. 21 хв. по пров. О. Пителя, 10 в м. Бердичеві керував мотоциклом Альфа, д.н.з.  НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Посилається на ту обставину, що в справі відсутні докази керування його підзахисним транспортним засобом при обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з`явилися у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 23.01.2022 року (а.с.2); постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР від 23.01.2023 року (а.с.7); відеоматеріали (а.с.9).

Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, встановлена  адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 

За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, які покладені судом першої інстанції в основу доведеності вини ОСОБА_1 , працівники поліції після тривалого спілкування з останнім заявили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 був категорично незгодний з діями працівників поліції, оскільки вважав, що не керував транспортним засобом. Потім ОСОБА_1 пішов до свого місця проживання. Вбачається, що зі змістом протоколу, постанови та усіх складених документів ОСОБА_1 не ознайомлено, суть інкримінованого правопорушення не роз`яснена. Протокол про адміністративне правопорушення, постанова, акт огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд, розписка про роз`яснення прав і обов`язків та інші документи містять відмітку про відмову особи від підпису чи ознайомлення.

Апеляційний суд не погоджується з такими діями працівників поліції та з висновком суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 . Не можна вважати факт доведеності вчинення правопорушення за тієї обставини, що оскільки ОСОБА_1 покинув місце складання протоколу, то він самоусунувся від ознайомлення зі змістом правопорушення, яке йому інкримінується та з іншими процесуальними документами. Вимоги статей 254, 256, 259, 260 КУпАП категорично обумовлюють обов`язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення (у разі коли таку особу було встановлено), та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесуальних обов`язків осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, доставляти їх, зокрема, до поліцейського відділку для складення протоколу.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Радченко