УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №286/1065/22 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Радченко С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м.Житомир

  Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2022 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 07 червня 2022 року об 11 год. 35 хв. в с. Підруддя по вул. Перемоги керував автомобілем марки Опель Астра д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом тесту «Drager» №27 від 07.06.2022 року, а саме 2,58 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зазначає про те, що відсутні докази керування ним транспортним засобом та він не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що справу було розглянуто за його відсутності та про її розгляд він дізнався 27.02.2023 року після ознайомлення з матеріалами.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2022 року (а.с.3), результати тестування (а.с.2); рапорт працівника поліції; відеоматеріали.

Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як керування особи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, встановлена  адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. 

За змістом статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має безумовне право ознайомитися зі змістом протоколу, із суттю правопорушення, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що йому зателефонував автомайстер і повідомив, що пригнав автомобіль з ремонту, поставивши його у провулку, недалеко від будинку. Він пішов та перегнав автомобіль безпосередньо до свого місця проживання (декількадесят метрів). До нього відразу під`їхали працівники поліції та повідомили, що він порушив ПДР та був без документів, запропонували продути газоаналізатор. Він пояснив працівникам поліції, що тільки поставив машину біля свого будинку, не їздив на ній. Його заспокоїли, сказали, що потрібно тільки продути «Драгер», що він і зробив. Потім йому пояснили, що він притягується до відповідальності за порушення ПДР (керування без ременя безпеки, без документів) про що вони виносять постанову зі штрафом та запропонували йому підписати документи. Він декілька разів перепитав, чи не притягують його до іншої відповідальності, на що отримав відповідь, що ні.

Зазначені пояснення ОСОБА_1 підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Вбачається, що працівники поліції не складали протокол у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз`яснювали йому будь-яких прав та суті вчиненого правопорушення, а повідомили ОСОБА_1 , що складають відносно нього постанову про порушення ПДР. Таким чином, відеозапис обставин події свідчить про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише проведенням процедури проходження огляду на стан сп`яніння із застосуванням алкотестеру Драгер. Однак, зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не ознайомлювали. Не вбачається також, що особа взагалі була проінформована про настання будь-яких наслідків після проходження процедури огляду на стан сп`яніння, що є неприпустимим.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.

Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Відповідно до змісту частини сьомої статті 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання  ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2022 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 08 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Радченко