УХВАЛА

Справа № 420/13588/21

30 березня 2023 року                                                                                           м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові, викладеній у листі від 15.07.2021 року № 11632-10998/П-02/8-1500/21, здійснити нарахування та виплату на користь позивача компенсації втрати частини доходів у виді недоотриманих пенсійних виплат за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати у загальній сумі 45394,72 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів, у виді недоотриманих пенсійних виплат за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у загальній сумі 45394,72 гривень (сорок п`ять тисяч триста дев`яносто чотири гривні 72 копійки).

28 грудня 2021 року Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/13588/21 прийнято рішення.

27.02.2023 року від старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, вхід. № 5749/23, в якій останній просить встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню № 69587774 з примусового виконання вимог виконавчого листа по справі № 420/13588/21, виданого 07.06.2022 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в розмірі 173853,33 у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 420/4004/19, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2017 по 31.05.2021 в сумі 45284,36 грн.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 28.03.2023 року, в порядку ст.ст. 124, 129 КАС України за відомими суду даними, зазначеними у заяві, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у поданих сторонами документах, наявних в матеріалах справи. Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшло клопотання, вхід. № ЕП/7940/23, про розгляд справи без участі представника Головного управління.

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, вхід. № 5749/23 від 27.02.2023 року, в порядку письмового провадження.

Відповідно до змісту заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, її подано, керуючись ст.ст. 18, 33 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, з таких підстав, зокрема:

- на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ) перебуває виконавче провадження № 69587774 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 420/13588/21, виданого 07.06.2022 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу в розмірі 173853,33 грн. у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 420/4004/19;

- 08.08.2022 керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої були направлені сторонам виконавчого провадження;

- постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено Законом, боржнику було надано десять робочих днів для виконання рішення суду;

- 12.09.2022 у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 1500-0505-5/87317 від 30.08.2022 Про виконання рішення суду;

- зазначеним листом повідомлено, що: «Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 по справі № 420/13588/21, яке вступило в силу 28.01.2022, ОСОБА_1 01.02.2022 проведено нарахування компенсації громадянам втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 по справі № 420/4004/19 в розмірі 173853,33 грн. Сума компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2017 по 31.05.2021 склала 45284,36 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Водночас повідомляємо, що бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійний виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої компенсації втрати частини доходів за періоді 01.01.2017 по 31.05.2021 в сумі 45284,36 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості, з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України»;

- зі змісту вищезазначеного листа вбачається, що рішення суду безпідставно не виконується, тощо.

Вивчивши матеріали справи в межах розгляду заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, рішення Одеського окружного адміністративного суду 28 грудня 2021 року у справі № 420/13588/21, яке набрало законної сили 28 січня 2022 року, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду 28 грудня 2021 року у справі № 420/13588/21 вирішено, зокрема:

- адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області місцезнаходження: (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом від 15.07.2021 року № 11632-10998/П-02/8-1500/21 ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 420/4004/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в розмірі 173853,33 грн. у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 420/4004/19;

- в задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На виконання вказаного рішення Одеським окружним адміністративним судом 07 червня 2022 року виданий виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в розмірі 173853,33 грн. у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 420/4004/19. (а.с.88)

При цьому також слід зазначити, що згідно зі змістом мотивувальної частини рішення суду, в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, його прийнято з таких підстав:

«Разом з тим, щодо позовних вимог позивача в частині: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові, викладеній у листі від 15.07.2021 року № 11632-10998/П-02/8-1500/21, здійснити нарахування та виплату на користь позивача компенсації втрати частини доходів у виді недоотриманих пенсійних виплат за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати     в певній частині – у загальній сумі 45394,72 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів, у виді недоотриманих пенсійних виплат за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати, в певній частині – у загальній сумі 45394,72 гривень, – слід зазначити таке.

З вищенаведеного змісту листа від 15.07.2021 року № 11632-10998/П-02/8-1500/21 вбачається, що відповідачем відмовлено позивачу у компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутні законні підстави для компенсації втрати таких доходів, та взагалі не надано оцінку розміру відповідної суми компенсації та порядку її обчислення тощо.

Частиною 1                 статті 2 КАС України                 встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1                 ст. 4 КАС України, позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1                 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1                 ст. 19 КАС України                 юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів                 законом                 встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного вбачається, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у зазначеній вимозі позивача, не припустимий, тому вимоги позивача у зазначеній частині, як передчасні, не підлягають задоволенню.».

Отже, суд відмовив у задоволенні, зокрема, похідної позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів, у виді недоотриманих пенсійних виплат за період з січня 2017 року по жовтень 2019 року у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у певній загальній сумі. Відповідно, суд, по суті, відмовив у заявленому позивачем способі захисту (відновлення) порушених прав позивача у спірних правовідносинах.

З встановленого вбачається, що заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, вхід. № 5749/23, не відповідає (суперечить) змісту рішення суду та підставам його прийняття, яке набрало законної сили, щодо якого подана заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.   

Крім того, суд звертає увагу на те, що частиною 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),    встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже статтею 378 КАС України врегульовані саме процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень і вказаною нормою права визначено, що за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може встановити або змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.

Як вбачається із заяви, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить встановити чи змінити спосіб і порядок виконання судового рішення на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2017 по 31.05.2021 в певній сумі.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі – Закон № 1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Також, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 7 Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на які посилається у поданій заяві державний виконавець, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому    Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з тим, рішення Одеського окружного адміністративного суду 28 грудня 2021 року у справі № 420/13588/21, зокрема, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в розмірі 173853,33 грн. у зв`язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 420/4004/19, – не є рішенням суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган.

Зазначеним рішенням суду у наведений спосіб захищене (відновлене) лише та виключно право позивача щодо нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Отже, невиконання відповідачем в даному випадку судового зобов`язання в частині виплати коштів, перерахованих (нарахованих) на виконання цього рішення суду через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Суд також зазначає, що, виходячи з вищенаведених встановлених судом обставин щодо змісту рішення суду та підстав його прийняття, вказана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення Одеського окружного адміністративного суду 28 грудня 2021 року у справі № 420/13588/21.

На переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу та порядку виконання, відмінного від визначеного у рішенні, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2017 по 31.05.2021 в певній сумі

Рішення Одеського окружного адміністративного суду 28 грудня 2021 року у справі № 420/13588/21, в тому числі спосіб його виконання, є чітким, зрозумілим і додатково зміни чи встановлення способу і порядку виконання не потребує.

Крім того, змінюючи рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, суд фактично вирішить не процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду, а надасть оцінку можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення вказаної норми процесуального права є неприпустимим. Питання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, що в даному випадку фактично здійснено у рішенні Одеського окружного адміністративного суду 28 грудня 2021 року у справі № 420/13588/21. А правильність дій суб`єкта владних повноважень, під час виконання судових рішень, може бути оцінена судом в порядку ст. 383 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, вхід. № 5749/23 від 27.02.2023 року.

Інших випадків, встановлених законом для звернення виконавця з відповідною заявою, не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, вхід. № 5749/23 від 27.02.2023 року, – є необґрунтованою, не доведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.  

Заяву розглянуто, ухвалу постановлено та складено з урахуванням часу тимчасової непрацездатності головуючого судді (з 8 по 27 березня 2023 року включно).

Керуючись ст.ст. 205, 243, 256, 293-295, 297, 378 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні заяви старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, вхід. № 5749/23 від 27.02.2023 року, – відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя                                                                                             М.Г. Цховребова