ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2023 року                                                        м. Кропивницький

справа № 404/6883/18

провадження № 22-ц/4809/95/23

Кропивницький апеляційний суд у складі:

               головуючого судді - Письменного О.А.,

               суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

               при секретарі – Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда у складі судді Варакіної Н.Б. від 18 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи – Міська рада міста Кропивницького, ОСОБА_4 про усунення перешкод у реалізації права на визнання особи наймачем квартири та її приватизації, - 

встановив:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 завернувся в суд з позовом до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПАТ «Альфа- Банк» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - Міська рада міста Кропивницького, ОСОБА_4 , про усунення перешкод у реалізації права на визнання особи наймачем квартири та її приватизацію.

Просив суд:

- усунути перешкоди у реалізації ОСОБА_1 права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача та на її приватизацію, шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу від 12 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю, зареєстрованого в реєстрі за №2276, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діяв від власного імені та за довіреністю від імені ОСОБА_5

- усунути перешкоди у реалізації ОСОБА_1 права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача та на її приватизацію, шляхом визнання недійсним договору іпотеки №2288, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю. який був укладений між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_2

- усунути перешкоди у реалізації ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача та на її приватизацію, шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги №937 від 15 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник Оксаною Вікторівною, в частині купівлі-продажу прав вимоги за договором іпотеки №2288, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю., укладеного між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що 25.01.1983 ОСОБА_5 (матері позивача) на підставі ордера №1058 від 25.01.1983 надано у користування квартиру АДРЕСА_2 . До ордеру внесені члени сім`ї наймача – ОСОБА_1 (син наймача), ОСОБА_3 (син наймача/рідний брат позивача), ОСОБА_6 (чоловік наймача/батько позивача). Згодом, батько позивача - ОСОБА_6 знявся з реєстраційного обліку з квартири за вказаною вище адресою, та з 09.01.1987 зареєструвався та проживає за іншою адресою. Згідно рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 21.01.1985 року №58, спірній квартирі присвоєно нову адресу: АДРЕСА_3 .Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.2006 у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, позивача визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 та знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Позивач знятий з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 17.08.2006. Після цього ОСОБА_5 видана довідка про склад сім`ї, до якої позивач не був включений. В подальшому, на підставі цієї довідки, прийнято рішення про приватизацію квартири. На підставі розпорядження Кіровоградської міської ради від 21.08.2006 року №41505 квартира АДРЕСА_1 безоплатно передана у спільну часткову власність ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про що Кіровоградською міською радою видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 21.08.2006. ОСОБА_3 продав вищезазначену квартиру ОСОБА_2 , діючи за довіреністю від імені ОСОБА_5 , з розстрочкою платежу від 12.09.2006, договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ЦимбаревичЛ. Ю., зареєстрованого в реєстрі за №2276.

ОСОБА_2 12.09.2006 уклала з АКБ «ТАС-Комерцбанк» договір іпотеки №2288, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ЦимбаревичЛ. Ю., на підставі якого відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку банку спірну квартиру, право вимоги за яким, в подальшому, відступлено до ПАТ «Альфа­Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги №937 від 15.06.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. Після відчуження квартири ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 добровільно виїхав з квартири, змінив фактичне місце проживання та з 30.10.2007 зареєстровано його нове місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 . Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.04.2007 у справі №2а-115/2007 за адміністративним позовом позивача до відділу громадянства, міграції, реєстрації фізичних осіб Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про скасування зняття з реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено, скасовано зняття з реєстраційного обліку місця проживання позивача та поновлено його реєстраційний облік з 17.08.2006. Мати позивача - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.2013 (провадження №22-ц/781/481/13) визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради №41505 від 21.08.2006 про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності на житло від 21.08.2006 за № НОМЕР_2 . Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09.03.2016 (провадження №22-ц/781/498/16) за позивачем визнано право користування квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим його вселено до вказаної квартири та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні вказаною квартирою. В частині відмови у задоволенні вимог про витребування спірної квартири та виселення - рішення суду першої інстанції залишено без змін, оскільки позивач не є власником вказаної квартири. В частині задоволення вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, рішення суду першої інстанції - скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання позивача таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Позивач вважає, що ОСОБА_2 реалізувала своє право на житло шляхом набуття у власність квартири з її подальшою передачею в іпотеку банку, з порушенням існуючого права позивача, як члена сім`ї наймача, на користування квартирою та похідних від нього прав. Оскільки до приватизації квартири і її відчуження відповідачу, позивач мав статус члена сім`ї наймача, права якого були порушені внаслідок його незаконного позбавлення права користування житлом, останній має право на поновлення свого порушеного (невизнаного) права на житло, яке окрім права на користування житлом, включає також право на приватизацію житла та визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Реалізація вказаних вище прав здійснюється виключно щодо жилих приміщень державного житлового фонду, в той час, коли спірна квартира без достатніх правових підстав перебуває у власності відповідачки ОСОБА_2 та в іпотеці банку. Це створює позивачу перешкоди у реалізації зазначених прав, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.

Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема, вказав, що суд першої інстанції не виконав вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, не врахував висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17, та не навів мотивів їх неврахування, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків про неможливість визнання недійсним іпотечного договору після закінчення строку його дії. Крім того вказав, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення не встановив наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваних правочинів недійсними в момент їх вчинення, не зазначив, в чому полягає неправомірність дій сторони, та яким нормам законодавства не відповідають оспорюванні правочини.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.06.2006 у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання, позивача визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 та знято з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів №58, від 21.01.1985 зазначеній квартирі присвоєно нову адресу: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , діючи за довіреністю від імені ОСОБА_5 , уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_2

ОСОБА_2 12.09.2006 уклала з АКБ «ТАС-Комерцбанк» договір іпотеки №2288, на підставі якого передала в іпотеку банку спірну квартиру.

На підставі договору купівлі-продажу прав вимоги №937 від 15.06.2012, право вимоги АКБ «ТАС-Комерцбанк» відступлено ПАТ «Альфа­Банк».

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.04.2007 у справі №2а-115/2007 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу громадянства, міграції, реєстрації фізичних осіб Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про скасування зняття з реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, скасовано зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_1 та поновлено його реєстраційний облік з 17.08.2006.

Мати позивача - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.2013 (провадження №22-ц/781/481/13) визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради №41505 від 21.08.2006 про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 21.08.2006. У визнанні недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_3 , який діяв від свого імені та від імені ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 12 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 12 вересня 2006 року за № 2276, відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 09.03.2016 (провадження №22-ц/781/498/16) за позивачем визнано право користування квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим його вселено до спірної квартири та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні вказаною квартирою. В частині відмови у задоволенні вимог про витребування спірної квартири та виселення - рішення суду першої інстанції залишено без змін, оскільки позивач не є власником вказаної квартири. Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, рішення суду першої інстанції - скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову суд послався на те, що спірна квартира не може, навіть за відсутності будь-яких обтяжень, бути об`єктом приватизації, оскілки не належить до державного житлового фонду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду зважаючи на таке.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

З огляду на вказане, приватизації підлягають лише об`єкти державного житлового фонду.

Встановлено, що спірна квартира до державного житлового фонду не належить, оскільки вибула внаслідок незаконної приватизації ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Однак, хоч рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.2013 (провадження №22-ц/781/481/13) і визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради №41505 від 21.08.2006 про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 від 21.08.2006, у державний житловий фонд спірну квартиру не було повернуто, оскільки цим же рішенням у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу даної квартири від 12 вересня 2006 року., укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з однією сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, було відмовлено.

Постановою Верховного суду по справі № 404/2141/15-ц від 10.09.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 10 січня 2018 року залишено без змін.

В позові, який є предметом розгляду суду першої інстанції, позивач фактично просить визнати недійсним той самий договір купівлі-продажу спірної квартири від 12 вересня 2006 року, який вже був предметом судового розгляду, де було встановлено, що оспорюваний договір купівлі-продажу квартири укладений згідно з вимогами чинного законодавства, підстав для визнання його недійсним судом не встановлено.

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказане, вимога позову про усунення перешкоди у реалізації ОСОБА_1 права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача та на її приватизацію, шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу від 12 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю, зареєстрованого в реєстрі за №2276, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з підстав незаконної приватизації не може бути задоволена, оскільки рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22.03.2013 з тих же підстав у визнанні недійсним цього ж договору купівлі-продажу спірної квартири від 12 вересня 2006 року було відмовлено з тих же підстав.

Інші вимоги позову є похідними від зазначеної вимоги, оскільки нерозривно пов`язані з правом на приватизацію спірної квартири ОСОБА_1 , яке не може бути реалізоване за умов перебування даної квартири у власності ОСОБА_2 . Відповідно, ці вимоги теж не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.04.2023.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич