Справа № 2-26/11

Провадження № 2-з/932/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Москвіна Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про забезпечення позову, –

ВСТАНОВИВ:

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні будинком та земельною ділянкою, знесення самочинно побудованих будівель і споруд.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі, яка мотивована тим, що на даний час ОСОБА_3 має намір продати належну йому на праві власності 43/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 . Оскільки на теперішній час перешкоди, які створював ОСОБА_3 у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою не усунуті, самочинні прибудови та споруди не знесені, земельна ділянка не приведена у первісний стан, заявник вважає, що співвласник ОСОБА_3 не має законних підстав для відчуження своєї частки будинку, і є необхідність винесення ухвали про забезпечення позову, якою має бути заборонено йому здійснювати продаж домоволодіння до розгляду спору про усунення перешкод у користуванні будинком, знесення самочинних споруд по суті.

Посилаючись на таке, позивач ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відчужувати (продавати, дарувати) 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-26/11, провадження 2/932/721/21.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Проте суд з власної ініціативи може викликати учасників справи для з`ясування певних обставин, пов`язаних із необхідністю вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи необхідність перевірки обставин спору та опитування учасників справи, судом було призначено судове засідання та викликано позивача та відповідача, їх представників.

В судовому засіданні позивач підтримала заяву про забезпечення позову та пояснила, що відповідач протягом кількох років незаконно (самовільно) здійснював перепланування та будівництво в домоволодінні, в якому вона також має частку, чим порушив будівельні та санітарні норми, а також створив аварійну ситуацію. Відчуження частки домоволодіння ОСОБА_3 призведе до ускладнення вирішення спору та унеможливить виконання рішення, оскільки власники частки зміняться, та їх необхідно буде залучати до справи, що унеможливить ефективний захист її прав на той момент, коли рішення суду вже буде ухвалено. Тобто їй необхідно буде повторно звертатися до суду з новим позовом. Це, на її думку, свідчить про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Просить заяву задовольнити.

Представник позивача також підтримала заяву, просила її задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився. Представник відповідача – адвокат Москвіна Т.В. заперечувала проти задоволення заяви, вважаючи її необґрунтованою.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, за змістом ст. ст. 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 150 ЦПК України.

Аналіз ч. 2 ст. 149 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07 серпня 1985 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Слободян В.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2-3575, є власником 43/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 1987 року самовільно, без отримання дозволу на початок будівельних робіт, ігноруючи заборони на будівництво та приписи про знесення, забудував самовільно захоплену ним земельну ділянку. Крім того, здійснив надбудову другого поверху, перепланування та реконструкцію будинку, що призводить до часткової руйнації споруд та порушує права та законні інтереси співвласника ОСОБА_1 .

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначена норма Конституції України кореспондується зі ст. 321 ЦК України, де також зауважено про непорушність права власності та недопустимість обмеження особи у здійсненні цього права.

Згідно ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи убачається, що у спільній частковій власності позивача та ОСОБА_3 перебуває спірний будинок. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2015 р. було заборонено ОСОБА_3 проведення на земельній ділянці, розташованій в АДРЕСА_1 будівельних робіт по реконструкції гаражів «К», надбудови над гаражами «К-1» із сходовою клітиною, що веде до неї № НОМЕР_4 та сходовою площадкою над навісом «З», а саме проведення робіт по реконструкції, перебудові цих будівель та споруд, виконання кам`яних, бетонних, дерев`яних, кровельних, гідроізоляційних робіт, монтажу металевих конструкцій, проведення робіт по встановленню системи опалення, водопостачання, каналізації.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2017 року вказана ухвала про забезпечення позову, залишена без змін.

Отже, у даній справі вже були вжити заходи забезпечення позову, які наразі не скасовані.

Проте ОСОБА_3 діє недобросовісно, ігнорує будь-які приписи та заборони на проведення будівельних робіт, ухвалу суду про забезпечення позову шляхом заборони будівельних робіт – не виконує.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом позовних вимог у справі 2-26/11 є зобов`язання ОСОБА_3 знести огорожу та самовільно збудований ним другий поверх над будинком А-1, заборонити мити автомобілі на території земельної ділянки, зобов`язання зняти мотузку та ін.

Ефективний захист порушених прав ОСОБА_1 можливий доки власником частки домоволодіння є ОСОБА_3 , оскільки відчуження такої частки на користь третіх осіб призведе до необхідності залучення співвідповідачів, що суттєво затягне розгляд справи, яка й так розглядається з 2003 – го року.

Крім того, у разі ухвалення судом позитивного рішення, відчуження частки на користь третіх осіб призведе до необхідності звертатись з новим позовом до нових власників, тобто виконати рішення суду про знесення самочинних будівель і споруд виконати буде неможливо.

Суд переконаний, що відчуження (продаж, дарування) 43/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в залежності від стадії процесу, на якій відбудеться таке відчуження, призведе або до ускладнення вирішення спору, або ж до унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення позову ОСОБА_1 .

Єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього судового рішення та порушить право на ефективний захист.

До матеріалів заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 додана нотаріальна зава (повідомлення) ОСОБА_3 про реалізацію переважного права позивача на купівлю частки, що свідчить про те, що ОСОБА_3 має на меті продати належну йому частку на користь третіх осіб, можливо й родичів чи підконтрольних осіб, щоб завадити таким чином ОСОБА_1 захистити своє право у суді.

Продаж частки може призвести до унеможливлення виконання рішення суду про задоволення позовних вимог, оскільки при примусовому виконанні такого рішення державним (приватним) виконавцем буде встановлено, що власник 43/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , змінився, тому виконавчий лист буде повернутий до суду у зв`язку із неможливістю виконання.

За таких обставин позивачу необхідно буде вживати додаткових заходів для звернення до суду з позовною заявою з аналогічними вимогами до нового власника.

Таким чином, ОСОБА_1 в судовому засіданні доведено, і суд з цим погоджується, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить ОСОБА_1 може призвести до унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що у відповідності до ст. 149 ЦПК України є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та іншим володільцям – ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відчужувати (продавати, дарувати) 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Такий вид забезпечення позову є по суті встановленням заборони відчуження нерухомого майна, проте не призведе до порушення права власності ОСОБА_3 , оскільки цей захід є пропорційним, виходячи з обставин спору, та створить передумови для захисту прав та інтересів всіх учасників справи та охорони матеріально – правових інтересів позивача.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Означені вимоги судом дотримані, оскільки поведінка учасників цивільного процесу повинна бути добросовісною, однак відповідач свідомо ігнорує приписи та заборони, продовжував будівництво та реконструкцію домоволодіння протягом кількох років, а нещодавно, зрозумівши активізацію судового процесу та можливість розгляду даного спору, вживає заходів, які направлені на відчуження своє частки на підставних осіб, щоб завадити виконанню можливого рішення суду.

Підсумовуючи викладене, суд вважає справедливим і обґрунтованим вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні будинком та земельною ділянкою, знесення самочинно побудованих будівель і споруд, шляхом встановлення заборони відчуження 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 . Тому заява ОСОБА_1 є підставною і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 – 153, 258, 259, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про забезпечення позову, задовольнити.

Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відчужувати (продавати, дарувати) 43/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-26/11, провадження 2/932/721/21.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду, в силу вимог ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено (проголошено) 06 квітня 2023 о 12 год. 05 хв.

Суддя                                                                 Ігор КОНДРАШОВ