УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/1769/23

06 квітня 2023 року

Костопільський районний суд Рівненської області  в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 62021240030000096 про обвинувачення    ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень,  передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 354 КК України, ОСОБА_8 ,  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 ,  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 ,  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 ,  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 ,  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 354, ч. 4 ст. 354  КК України,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_5

обвинувачених – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_14 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_16 ,  захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_17 , захисника обвинваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_18 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_19 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 62021240030000096 від 07.07.2021 року про обвинувачення    ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень,  передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 354 КК України, ОСОБА_8 ,  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 ,  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 ,  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 ,  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 ,  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 354, ч. 4 ст. 354  КК України

Прокурор ОСОБА_5  звернувся до суду із клопотанням про продоження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_10 строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор своє клопотання обґрунтовує тим, що на цей час ризики передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшились і надалі продовжують існувати. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_10 обвинувачується в декількох кримінальних правопорушеннях, у тому числі і особливо тяжких, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.

Метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_10 є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від суду, цей ризик обгрунтовується, зокрема, відсутністю у обвинуваченої стримуючих факторів (офіційно не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має тощо), дає підстави вважати, що остання може переховуватись від суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності;

- незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_10 особисто знайома з іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також із свідками, які під час їх допитів надали викривальні показання, а тому остання, шляхом погроз, умовлянь, чи іншим чином може впливати на них з метою їх відмови від давання показань або дачі необ`єктивних чи вигідних для неї показань під час розгляду справи в суді;

- продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується або вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, обвинувачена ОСОБА_10 раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, однак належних висновків для себе не зробила та, як виконавець у складі організованої групи, вчинила ряд особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням, а також передачею наркотичних засобів у місця позбавлення волі, що свідчить про те, що у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 , може продовжити свою злочинну діяльність, тобто продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, або вчинити інші злочини, що обґрунтовано виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання та просив його задоволити з підстав викладених у ньому.

Обвинувачена ОСОБА_10 та її захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили застосувати до ОСОБА_10 більш м`який запобіжний захід.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. 

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Встановлено, що ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 14.02.2023 щодо ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.04.2023 року, без визначення застави.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Судом встановлено, що існують підстави для обґрунтованої підозри  ОСОБА_10  у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

При з`ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_10 запобіжного заходу: наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченою вищевказаних кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України; вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка являється працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування її в умовах слідчого ізолятора; репутацію обвинуваченої ОСОБА_10 , котра займалася злочинною діяльністю, яка полягала у забезпеченні надходження на територію УВП наркотичних засобів; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Суд, враховуючи, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого заходу забезпечення кримінального провадження, а також те, що він обвинувачуються в скоєнні зокрема тяжкого кримінального правопорушення, доцільно вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його таким, що відповідає характеру та тяжкості діяння, що інкримінується обвинуваченому, та запобіганню можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а тому, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваченому інших більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Перелічені вище обставини обумовлюють висновок суду про необхідність обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Сукупність вказаних обставин відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 183 КПК України свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановлених ризиків та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст. 183, 197, 314, 315 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Обрати обвинуваченій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Вараш, Рівненської області, громадянці України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 04 червня 2023 року, без визначення розміру застави, та утримувати його в Державній установі “Рівненський слідчий ізолятор”.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду оголошено 07.04.2023 о 14 год. 30 хв.

СуддяОСОБА_1

Суддя                                                                            ОСОБА_2

Суддя                                                                            ОСОБА_3