ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2015 року Справа № 876/1365/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Сеника Р.П., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2015 року у справі №159/7665/14-а, №2а-159/10/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
25 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати протиправними дії заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області Киричук С.С. про відмову при проведенні обчислення розміру пенсії включати в розрахунок заробітної плати заробіток, що вказаний в довідці №7 від 16.06.2010 року, виданої ТзОВ «Електромонтаж-469» за період з 01.01.1984 року по 31.12.1992 року та зобов'язати відповідача включити дану довідку про заробітну плату.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі щодо невірного нарахування позивачу пенсії за віком та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі провести позивачу починаючи з 20.09.2012 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням показників заробітної плати за період з 01.01.1984 року по 31.12.1992 року, підтверджених довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №7 від 16.06.2010 року, виданої ТзОВ "Електромонтаж-469".
Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що при проведенні обчислення розміру пенсії законних підстав включати в розрахунок заробітної плати заробіток, що вказаний в довідці №7 від 16.06.2010 року, виданої ТзОВ «Електромонтаж-469» не має, оскільки зазначена довідка не підтверджена первинними документами.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 20 вересня 2012 року звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку за списком №2 згідно абзацу 2 п.б ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для підтвердження трудового стажу та заробітку подано трудову книжку та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, в тому числі довідку №7 від 16.06.2010 року, видану ТзОВ "Електромонтаж-469" за період з 01.01.1984 року по 31.12.1992 року.
Рішенням №84 від 19.12.2012 року комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення Управління Пенсійного фонду України у м. Ковелі та Ковельському районі позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю уточнюючої довідки з місця роботи, а саме з ТзОВ "Електромонтаж-469", та відсутність наказу за період після 17.01.1992 року про атестацію робочих місць.
Постановою Ковельського міськрайонного суду від 18.04.2013 року дане рішення визнано незаконним та скасовано, зобов'язано Пенсійний фонд при повторному розгляді виходити з того, що згідно записів у трудовій книжці позивача за період його роботи з 01.04.1983 року по 10.05.1994 року на посаді майстра електромонтажних робіт, останній має право на призначення йому пенсії за списком №2 згідно абзацу 2 п.б ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", уточнююча довідка не може бути ним надана у зв'язку із втратою архіву ТзОВ "Електромонтаж-469".
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.
При цьому судами встановлено, що в період з 01.04.1983 року по 10.05.1994 р. позивач працював майстром електромонтажних робіт в Рівненському СУ-469. ТзОВ "Електромонтаж -469" є правонаступником Рівненського СУ 469. Постановою господарського суду Рівненської області підприємство визнано банкрутом. Через втрату архіву ТзОВ "Електромонтаж" ні прокурор м.Рівне, ні прокурор Рівненської області, ні арбітражна керуюча не змогли встановити місце знаходження первинних документів.
Суди вказали, що позивачем вжиті всі заходи для отримання уточнюючої довідки, яка ним не подана в Пенсійний фонд з вини посадових осіб ТзОВ "Електромонтаж -469" та органів державної влади і місцевого самоврядування, які не здійснили контроль за належним зберіганням та передачею в архів первинних документів підприємства.
Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі своїм листом від 19 грудня 2014 року за №331/Г-01, 342/Г-01 відмовило позивачу у врахуванні при обрахунку пенсії довідки про заробітну плату на підприємстві "Електромонтаж -469" за період з 01.01.1984 р. по 31.12.1992 р.
Відмова мотивована тим, що довідка не підтверджена первинними документами, оскільки при виході на місце знаходження підприємства ТзОВ "Електромонтаж -469", останнє там не виявлено, а у архів виконкому Рівненської міської ради документи не здавались.
Колегія суддів не погоджується з такими діями відповідача за наступних підстав.
Відповідно до ст..40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата за період страхового стажу до 01.07.2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку встановленому законодавством, а за період після 01.07.2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку.
Пунктом 2.10 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причини, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Довідка №7 від 16.06.2010 року видана ТзОВ "Електромонтаж-469" позивачу для підтвердження його заробітку на підприємстві за період з 01.01.1984 р. по 31.12.1992 р. відповідає вимогам чинного на час її видачі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затв. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 із змінами.
Інші первинні документи відсутні і позивач не може нести відповідальності за їх незбереження.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно із ч.2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом лише 25.12.2014 року.
З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що адміністративний позов в частині вимог за період з 20.09.2012 року по 24.06.2014 року включно слід залишити без розгляду.
Достатніх поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії за віком з 25 червня 2014 року, з урахуванням показників заробітної плати за період з 01.01.1984 року по 31.12.1992 року, підтверджених довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №7 від 16.06.2010 року, виданої ТзОВ "Електромонтаж-469".
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 197, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2015 року у справі №159/7665/14-а - скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії за період з 20 вересня 2012 року по 24 червня 2014 року включно - залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області щодо невірного нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ковелі та Ковельському районі Волинської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком починаючи з 25 червня 2014 року, з урахуванням показників заробітної плати за період з 01.01.1984 року по 31.12.1992 року, підтверджених довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №7 від 16.06.2010 року, виданої ТзОВ "Електромонтаж-469".
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Р.П. Сеник
І.О. Яворський