Справа № 355/199/22

Провадження № 2/355/104/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 21 грудня 2021 року № 20538 вчинений Золотих Олександром Олександровичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо стягнення з мене, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» боргу у розмірі 17 470,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що нотаріус вчинив виконавчий напис кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально. Крім того, відсутні докази того, що позивач підписав вказаний кредитний договір.

03.02.2022 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

07.02.2022 ухвалою суду задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 68220802 від 18.01.2020 на підставі виконавчого напису нотаріуса зареєстрованого в реєстрі № 20538 від 21.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Золотих Олександром Олександровичем.

15.08.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С.

16.09.2022 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції та публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору своїм правом на надання пояснень по суті спору не скористались.

Відповідач в судове засідання не з`явився, своїм правом на подання позову не скористався.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено, що 21 грудня 2021 року Золотих Олександром Олександровичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис за № 20538, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» борг у розмірі 17 470,00 грн.

Про наявність вказаного виконавчого напису позивач дізнався 25.01.2022 року, отримавши засобами поштового зв`язку постанову про відкриття виконавчого провадження.

Позивач зазначає, що з ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» він не має договірних зобов`язань, також не підписував з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» ніяких нотаріально завірених кредитних договорів, кредитних договорів (в тому числі Договору № 8561919 від 10.11.2021р.) своїм підписом власноручно та особистим електронно цифровим ключем, так як ніколи його не мав. В той же час , як вбачається з копії договору про надання коштів у позику № 8561919 від 10.11.201, року, договір підписаний одноразовим ідентифікатором і не засвідчений нотаріально.

Позивач вважає, що виконавчий напис від 21 грудня 2021 року № 20538, вчинений Золотих Олександром Олександровичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету міністрів України від 29 червня 2019 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та як наслідок підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає наступне.

Згідно ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи ю документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно із статтею 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, Велика Палата вважає, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, вже досліджене Верховним Судом України. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком № 1172, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки містяться й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Матеріалами даної справи підтверджено, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено на підставі не нотаріально посвідченого договору №8561919 від 10.11.2019.

Крім того, позивач не погоджується з розміром заборгованості, а отже вона не є безспірною.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Тобто, всі зазначені вище підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило своє право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф».

Таким чином не доведеним залишився той факт, що ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» є правонаступником ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та набуло право грошової вимоги за договору №8561919 від 10.11.2019 до ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та на підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф», третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 21 грудня 2021 року № 20538 вчинений Золотих Олександром Олександровичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо стягнення з мене, ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» боргу у розмірі 17 470,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (ЄДРПОУ 42655697) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992 (девятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 60 коп.

Ухвалу про забезпечення позову від 07.02.2022, що винесена у даній справі, після набрання рішенням законної сили - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку частини 2 статті 354 ЦПК України.

Відповідно до статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Червонописький