Справа № 214/2329/23

3/214/1285/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 квітня 2023 року                                                                м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 16.03.2023 о 20 год. 21 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Transport, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі мкрн. Гірницький біля буд. 43 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова від 05.08.2022 за ч.2 ст.126 КУпАП. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України. Правопорушення зафіксовано на відео реєстратор Xiomi та бодікамери №475862, 475219.

Правом на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних доказів, що не суперечитиме ст. 268 КУпАП.

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №038164 від 16.03.2023, у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується також письмовими доказами по справі, а саме:

- постанова серії ЕАР №5713647 від 05.08.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП;

- рапортом інспектора ППП від 16.03.2023;

- інформаційною довідкою з системи Armor;

- довідкою про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Судом встановлено, що за постановою серії ЕАР №5713647 від 05.08.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Вказані факти та встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , який посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, однак 16.03.2023 керував транспортним засобом, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, свідомо продовжив допускати порушення.

Таку поведінку  ОСОБА_1  суд розцінює як свідчення триваючого умисного ігнорування ним вимог закону та дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за ознаками: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Обираючи вид і міру стягнення, суд, керуючись вимогами ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_1 , який від явок до суду ухилився, з огляду на явно зневажливе його ставлення до встановленого законом порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративних правопорушень, які створюють небезпеку і загрозу як його здоров`ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначивши стягнення в порядку ст. 36 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керування, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім і необхідним для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Правила дорожнього руху містять чітке визначення поняття водія – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія, а в даному випадку ОСОБА_1 , відповідно до довідки від 17.03.2023, посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував.

Зі змісту ст. 317-1 КУпАП, яка регламентує порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, випливає, що виконання такої постанови здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія, а після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, якщо особа раніше взагалі ніколи не отримувала посвідчення водія, то і постанову про позбавлення права керування транспортним засобом шляхом вилучення посвідчення водія взагалі неможливо буде виконати.

Отже, системний аналіз точного змісту положень cт. 317-1 КУпАП дає підстави для висновку, що таке стягнення як позбавлення керування транспортними засобами не може бути накладено на особу, яка таке право взагалі ніколи не отримувала, незалежно від того, що таке стягнення передбачене в санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, як обов`язкове додаткове стягнення.

Цей висновок суду також відповідає усталеній судовій практиці, що викладена у абз. 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, згідно якому суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа взагалі його не мала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

У відповідності до абзацу 4 п. 28 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Тобто, за змістом вищезазначеного, оплатному вилученню підлягає лише той предмет чи об`єкт адміністративного правопорушення, власником якого є сам правопорушник.

Оскільки, відповідно до матеріалів справи, власником транспортного засобу марки Volkswagen Transport, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 , відтак, суддя дійшов висновку, що при накладенні на  ОСОБА_1  адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33-35, 36, 40-1, 122-4, 124, ч. 5 ст. 126, 245, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції визначивши накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень 00 копійок в дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя                                                                                Сіденко С.І.