Справа № 161/2285/23

Провадження № 2/161/1460/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

                               І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року                        Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                        Кирилюк В.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2023 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач, ДПП) про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2021 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенантом поліції Хоронжуком І.В. було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 474259 від 03.01.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Вказана постанова мотивована тим, що 03.01.2021 о 15:00 год., в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 перебував у громадській споруді (під`їзд житлового будинку) без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, без респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, в тому числі виготовлених самостійно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року в адміністративній справі №140/1049/21, скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 474259 від 03.01.2021 і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року в адміністративній справі №140/15885/21, визнано протиправною наявну у інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за частиною другою статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зобов`язано Управління патрульної поліції у Волинській області вилучити із інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною другою статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вказує, що внаслідок протиправного притягнення позивача до адміністративної відповідальності він зазнав моральної шкоди, яка виразилася у його душевних стражданнях, зміні звичайного способу життя, адже він був змушений доводити свою невинуватість у судовому порядку.

Посилаючись на вищевикладене, а також положення глави 82 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідач у письмовому відзиві позов заперечив. Вважає, що своїми діями не завдав позивачеві моральної шкоди

Позивач у відповіді на відзив фактично повторив доводи та твердження позовної заяви.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.01.2021 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП у Волинській області ДПП лейтенантом поліції Хоронжуком І.В. було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 474259 від 03.01.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Вказана постанова мотивована тим, що 03.01.2021 о 15:00 год., в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 перебував у громадській споруді (під`їзд житлового будинку) без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, без респіратора або захисної маски, що закривають ніс та рот, в тому числі виготовлених самостійно, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року в адміністративній справі №140/1049/21, скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 474259 від 03.01.2021 і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року в адміністративній справі №140/15885/21, визнано протиправною наявну у інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за частиною другою статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зобов`язано Управління патрульної поліції у Волинській області вилучити із інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною другою статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з вищенаведеного, обставини протиправності діяння відповідача не підлягають повторному доказуванню, оскільки цей факт встановлений рішеннями судів в адміністративних справах, які набрали законної сили.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У частині першій статті 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

При цьому розглядаючи дану справу суд не знаходить правових підстав для застосування до розглядуваних правовідносин положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», адже відповідно до п.2 ст.1 цього Закону, за його правилами підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

Зі змісту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року слідує, що рішенням т.в.о. старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Волинській області лейтенанта поліції Гут Мирослави Володимирівни оскаржувану постанову було змінено та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП - у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Це означає, що ОСОБА_1 у встановленому порядку не був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу, а стосовно нього, органом Національної поліції, були застосовані положення ст.22 КУпАП.

В такому випадку відсутні підстави для застосування положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» до розглядуваних правовідносин, адже до ОСОБА_1 не застосовувалися жодних обмежень прав громадян чи санкцій, передбачених ст.1 цього Закону, зокрема адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Отже до розглядуваних правовідносин суд застосовує загальні положення ЦК України, які регулюють порядок відшкодування шкоди, як завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд вважає доведеним, що діяння відповідача у даному випадку було неправомірним і ним позивачу було завдано моральну шкоду; між діями відповідача, що призвели до порушення законних прав позивача, та наслідками у вигляді завдання моральної шкоди, яка виразилася у зміні звичайного способу життя, моральних стражданнях та психологічного дискомфорту у зв`язку з цим, необхідності докладання зусиль для поновлення своїх порушених прав – є причинно-наслідковий зв`язок.

Також позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, які він оцінив заявленим розміром у 15 000,00 грн.

Виходячи з принципів розумності й справедливості, суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, а саме в розмірі 2 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, адже відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до безпідставного збагачення потерпілого за рахунок особи, яка їй завдала шкоди.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Враховуючи вищенаведену позицію Великої Палати Верховного Суду, судове рішення слід задовольнити шляхом стягнення відшкодування моральної шкоди з Державного бюджету України, а не безпосередньо з відповідача, як просить позивач.

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складений та підписаний 12 квітня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного  суду

Волинської області                                                        В.Ф. Кирилюк