Дата документу 13.04.2023Справа № 645/5060/21

Провадження № 1-кп/554/770/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2023 р. м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшли клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які мотивовані тим, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які враховувалися під час обрання запобіжного заходу та при продовженні такого заходу судом, продовжують існувати.

На думку прокурора стосовно ОСОБА_10 існують такі ризики:

-може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину та має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, крім того він не має постійного місця мешкання у м.Харкові, не одружений, на утриманні дітей не має, не працює, раніше судимий за скоєння аналогічного злочину ч.2ст. 142 КК України 1960;

-може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування було знайдено лише частину викрадених кошів, а злочин вчинений у групі з іншими особами, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими. Крім того, знаряддя злочину - пістолет, яким погрожували потерпілому, одяг, взуття, маски, в яких були одягнені злочинці, були не знайдені. Тому є ймовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може знищити, сховати або спотворити дані речі;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки він обізнаний про місце роботи потерплого, обізнаний про місця мешкання свідків, встановлених під час проведення досудового розслідування, які є колом спілкування, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може впливати на вказаних учасників провадження:

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, раніше був засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, умисно-корисливої спрямованості, що дає підстави вважати про схильність його до вчинення злочинів.

Крім того, на даний час у іншому судовому провадженні (Ленінський районний суд м.Полтави) розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2, п.п.3,6,11,12,13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15,ч.3 ст. 289 КК України.

На думку прокурора стосовно ОСОБА_12 існують такі ризики:

-може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину та має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, крім того він хоча і має місце реєстрації та фактичне місце проживання, але не працює, і неодноразово судимий: 1994 р. за ст. 86-1 КК України до 11 років позбавлення волі із конфіскацією майна, 2005 р. за ч.2 ст. 187, ст. 69 ч.2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, 2014 р. за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки 1 місяці 12 днів, 2017 р. за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі;

-може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування було знайдено лише частину викрадених кошів, а злочин вчинений у групі з іншими особами, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими. Крім того, знаряддя злочину - пістолет, яким погрожували потерпілому, одяг, взуття, маски, в яких були одягнені злочинці, були не знайдені. Злочинно добуті кошти витратив на придбання шести квартир, і перебуваючи на свободі в період з 02.02.2021 р. о 08.02.2021 р. реалізував придбані об`єкти нерухомості, при цьому кошти виручені від продажу, органом досудового розслідування не знайдені. Тому є ймовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може знищити, сховати або спотворити дані речі;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки він обізнаний про місце роботи потерплого, обізнаний про місця мешкання свідків, встановлених під час проведення досудового розслідування, які є колом спілкування, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може впливати на вказаних учасників провадження:

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, раніше був засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, умисно-корисливої спрямованості, що дає підстави вважати про схильність його до вчинення злочинів.

На думку прокурора стосовно ОСОБА_11 існують такі ризики:

-може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину та має реальну можливість отримати значний термін покаранняу вигляді позбавлення волі, крім того він хоча і має місце реєстрації, проте не має постійного місця проживання, не одружений, не має неповнолітніх дітей на утриманні, не працює, раніше судимий за ч.3 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 396 КК України;

-може знищити, сховати або спотворити будь-якуіз речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування було знайдено лише частину викрадених кошів, а злочин вчинений у групі з іншими особами, які на теперішній час перебувають на свободі та залишаються невстановленими. Крім того, знаряддя злочину - пістолет, яким погрожували потерпілому, одяг, взуття, маски, в яких були одягнені злочинці, були не знайдені. Тому є ймовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може знищити, сховати або спотворити дані речі;

-незаконно впливати на потерпілого, свідка, оскільки він обізнаний про місце роботи потерплого, обізнаний про місця мешкання свідків, встановлених під час проведення досудового розслідування, які є колом спілкування, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може впливати на вказаних учасників провадження, при цьому слідчим зібрана інформація, що ОСОБА_11 загрожував потерпілому ОСОБА_13 через месенджер на телефон потерпілого;

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно ніде не працює, раніше був засуджений за скоєння кримінальних правопорушень, умисно-корисливої спрямованості, що дає підстави вважати про схильність його до вчинення злочинів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 у судовому засідання заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки. В обґрунтування клопотання зазначив, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу та сам обраний запобіжний захід були обґрунтовані тим, що обвинувачений намагається уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування, продовжувати злочинну діяльність, впливати на потерпілу сторону. Також зазначає, що ОСОБА_11 не має наміру переховуватися від суду, ризики впливу на свідків, потерпілі відсутні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у обвинуваченого не має бажання, скоювати нові злочини останній не буде.Тобто, відсутні потреби застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2021 р. відносно підозрюваного ОСОБА_11 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді ГУНП в Запорізькій області на адвокатський запит ОСОБА_11 не було допущено жодного порушення умов здійснення контролю. Процесуальні обов`язки покладені відповідно до запобіжного заходу виконувалися належним чином.

Також, ОСОБА_11 має постійне місце проживання. На утриманні має доньку ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , характеризується за місцем проживання виключно з позитивного боку. Характеристика з ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», теж є виключно позитивною.

На даний час, обвинувачений ОСОБА_11 перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою проживав ОСОБА_11 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також, захисник ОСОБА_5 у своєму клопотанні зазначає, що до затримання ОСОБА_11 був офіційно працевлаштований на іспитовому терміні в ТОВ «Науково-Виробничий Комплекс «Укравтоматика», з перспективою працевлаштування у майбутньому.

Тобто, все вищезазначене свідчить про наявність у ОСОБА_11 міцних соціальних зв`язків. На теперішній час досудове розслідування закінчене, сторона обвинувачення виконала всі слідчі дії, які вважала за необхідні, у тому числі зібрала речові докази, справа перебуває на стадії судового розгляду.

У клопотанні акцентується увага на те, що у разі звільнення ОСОБА_11 з під варти, останній підлягає призову на військову службу під час мобілізації, має намір за власним бажанням вступити до лав ЗСУ та захищати нашу державу. В разі відмови у мобілізації на військову службу, обвинувачений ОСОБА_11 буде працевлаштований на посаду менеджера по продажам до ТОВ «НВК «Укравтоматика», що підтверджується гарантійним листом з зазначеного підприємства.

Щодо заявленого раніше прокурором ризику впливу з боку ОСОБА_11 на потерпілого ОСОБА_18 , з посиланням на фотознімки екрану телефону останнього, слід звернути увагу на те, що номером НОМЕР_1 обвинувачений ОСОБА_11 ніколи не користувався, будь-яких смс-повідомлень потерпілому не направляв, перевіривши соціальні мережі встановлено, що даним номером телефону користується інша людина, яка невідома ОСОБА_11 , встановлено, а надана прокурором інформація є лише припущенням. За фактом незаконних дій посадових осіб прокуратури обвинуваченим ОСОБА_11 складено та скеровано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка станом на даний час перебуває на стадії оскарження бездіяльності посадових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві.

Від обвинуваченого ОСОБА_19 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Вважає, що при обранні запобіжного заходу не було враховано обставин, як міцні соціальні зв`язки, а саме, постійне місце проживання, наявність неповнолітнього сина, та виключно позитивну характеристику. Захисник ОСОБА_20 також подала клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання або визначення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_10 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Клопотання мотивує тим, що за час утримання його під вартою, у нього погіршився стан здоров`я, а саме загострилися його хронічні захворювання, також посилається на те, що має стійкі соціальні зв`язки, характеризується виключно позитивно, має похилий вік. Захисник ОСОБА_7 клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотання обвинувачених, наполягали на продовженні строків тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вважає за необхідне продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують підстави, які враховувалися для обрання запобіжного заходу на досудовому слідстві і які були враховані при продовжені запобіжного заходу, а в задоволені клопотання обвинувачених та захисника слід відмовити.

Що ж стосується обвинуваченого ОСОБА_11 , то суд заслухавши думку учасників процесу та поручителів, дослідивши клопотання захисника ОСОБА_5 та документи додані до нього, допитавши свідків, суд вирішив застосувати щодо ОСОБА_11 запобіжний захід у виді особистої поруки громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

В своїх висновках суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у цьому Кодексі, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначених у даній нормі закону.

За змістом ч.1 ст. 194, ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового провадження є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177КПК України; наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; доведення прокурором того, що обставини, на які він послався у відповідному клопотанні і які доведені у судовому засіданні виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри, то суд зазначає, що, як у ході застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і у ході вирішення питання про продовження строку його тримання під вартою судом робились висновки у питанні про обґрунтованість підозри, відповідні рішення судів не змінені та не скасовані, а тому висновки, які судами були зроблені у відповідних ухвалах є обов`язковими для врахування при подальших розглядах. Щодо обґрунтованості обвинувачення, то такі висновки суд має право зробити виключно під час ухвалення вироку на підставі аналізу і оцінки досліджених у ході судового розгляду доказів.

Збереження обґрунтованої підозри у тому, що заарештована особа вчинила злочин, є обов`язковою умовою законності продовження тримання під вартою, але з перебігом певного часу цього недостатньо і суд має встановити, чи продовжують існувати інші підстави, які б виправдовували позбавлення волі. Саме тому, суд повинен перевірити чи виправдовують обставини продовження тримання під вартою.

Квазі-автоматичне продовження утримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у статті 5§ 3 (Тейс проти Румунії § 40). Тягар доказування у цих питаннях не повинен перерозподілятися так, щоб на затриману особу покладався обов`язок доводити наявність підстав для її звільнення (Биков проти росії §64).

Щодо наявності ризиків, зазначених прокурором у клопотанні про продовження запобіжних заходів, то на думку суду є підстави вважати, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачені можуть ухилитися від суду або вичинити нові злочини, із урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких особи обвинувачуються, та наявних у них судимостей.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачені обізнані про місце їх проживання, і свідки ще судом не допитувалися, то на думку суду такий ризик на даній стадії судового розгляду ще зберігається.

Між тим, суд вважає, що на даний час не доведено наявності таких ризиків як, можливість незаконно впливати на потерпілого, оскільки останній допитаний в судовому засіданні, а факт погрози на його адресу належними доказами не підтверджений і сторона захисту доводить в установлений законом спосіб необгрунтованість та недопустимість наданих суду доказів на підтвердження даного факту.

Щодо наявності таких ризиків, які наведені прокурором у клопотанні, як можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та не знайдені до даного часу, то суд зазначає, що доказів на підтвердження таких ризиків суду стороною обвинувачення не надано. Так, досудове розслідування завершено, більш як два роки пройшло з моменту вчинення інкримінованого злочину, письмові докази прокурором надані суду, і на даний час не доведено, що стороною обвинувачення вживаються заходи щодо відшукування інших доказів.

Виходячи з положень ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з положень ст. 331 та ст. 194 КПК України, суд під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під ватою зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, оцінивши всі викладені обставини щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, які визнані судом обґрунтованими, то слід зазначити наступне.

По ОСОБА_10 та ОСОБА_12 є всі підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як, застава, арешт, особисте зобов`язання, не можуть бути достатніми для запобігання встановленим ризикам. Так як ОСОБА_10 обвинувачуються в іншому тяжкому злочині, а саме, за ст.ст. 28 ч.3, ст. 115 ч.2, п.п.3,6,11,12,13, ст. 146 ч.3, ст. 289 ч.3, ст. 15,ч.3 ст. 289 КК України і справа перебуває на даний час на розгляді в Ленінському районному суді м.Полтава, а в даному проваджені йому інкримінується організація злочинної діяльності. ОСОБА_12 має чотири судимості, остання з яких за ст. 187 КК України, крім того, як вбачається з рапорту о/у СКП ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14.05.2021 р. останній знаходився у розшуку як особа яка переховується від органу досудового розслідування.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , то суд вважає, що подання такого клопотання як зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід особиста порука є цілком обґрунтованим і такий запобіжний захід може запобігти ризикам, які суд вважає встановленими, а прокурором не доведено недостатність застосування такого виду запобіжного заходу як особиста порука для запобігання існуючим ризикам.

Суд у визначені ризику ухилення від суду щодо ОСОБА_11 враховує ті обставини, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2021 р. відносно підозрюваного ОСОБА_11 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , який він успішно виконував до моменту скасування даної ухвали в апеляційній інстанції, яка вмотивована недостатністю такого запобіжного заходу на стадії досудового слідства. Дані обставини на думку суду свідчать про зменшення ризику ухилення від суду на стадії судового розгляду при обранні іншого запобіжного заходу та можливості його запобігти із застосуванням іншого запобіжного заходу - особистої поруки.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків із боку ОСОБА_11 , суд вважає, що запобігти таким діям може застосуваннятакого запобіжного заходу як особиста порука та визначення обов`язків відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що встановлення такого запобіжного заходу як особиста порука може запобігти вчиненню ОСОБА_11 нових злочинів, крім того, перебуваючи під таким запобіжним заходом обвинувачений маєусвідомлювати, що вчинення нового злочину призведе до зміни запобіжного заходу на більш суворий, у тому числі, тримання під вартою.

Так, розглянувши подані суду письмові зобов`язання громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим у разі покладення на нього обов`язків відповідно до ст. 194 і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу, суд зазначає наступне.

На переконання суду, такі особи як ОСОБА_5 і ОСОБА_8 заслуговують на довіру суду щодо виконання взятих на себе зобов`язань по особистій поруці. Так, вони мають моральний вплив на обвинуваченого, в процесі слухання справи виявлено, що їх підзахисний виявляє повну довіру та повагу до них. Крім того, оцінюючи якості поручителів, слід зазначити, що дані поручителі є адвокатами із значним досвідом праці у даній сфері, вони в повній мірі розуміють кваліфікацію дій обвинуваченого, обізнані щодо матеріалів кримінального провадження, мають позицію щодо здійснення захисту їх підзахисного, обізнані щодо всіх його характеристик і можливих наслідків ухилення від покладених обов`язків як на обвинуваченого так і на них самих. Дані поручителі в силу своєї професії мають певну зацікавленість сприяти правоохоронним органам у їх діяльності та встановленні об`єктивної істини по справі та відповідно забезпечення належної процесуальної поведінки їх підзахисного, бо відповідно виконання цього обов`язку та належне виконання особистої поруки є гарантією підтримання їх професійної репутації як серед колег так і серед правоохоронних органів. Суд вважає, що дані поручителі мають необхідний фінансовий ресурс у разі потреби доставити особу до суду або сплатити штраф. Авторитет даних адвокатів для засудженого не викликає сумнівів у суду, так як на протязі тривалого розгляду справи суд спостерігав особисто про те, що між обвинуваченим і його захисниками є тісний зв`язок та взаємна повага.

Доводи прокурора про недовіру до поручителя ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з питань недотримання ними процесуальних положень закону (ненадання до клопотання про зміну запобіжного заходу додатків) на думку суду є необґрунтованими, так як до початку обговорення клопотання сторони захисту, з`ясовувалося судом питання про отримання стороною обвинувачення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, і прокурор підтвердив факт отримання, і ніяких зауважень щодо неотримання додатків або невчасне отримання клопотання не висловлював.

Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

У разі недотримання зазначених норм закону законодавець передбачив ч.5 ст. 180 КПК України відповідальність поручителів, у тому числі у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років.

Таким чином, суд не погоджується з висновками сторони обвинувачення в частині того, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_11 , попередити існуючі ризики, а також із висновком, що відсутні підстави, які би вказували як на можливість, так і на необхідність звільнення обвинуваченого із під варти під особисту поруку ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Поряд із цим, суд не вважає можливим задовольнити клопотання ОСОБА_22 про взяття на поруки ОСОБА_11 , оскільки під час допиту останньої в якості свідка та при вивчені документів, які надані до клопотання про особисту поруку, суд не встановив підстав вважати, що дана особа має достатній плив та можливості, у тому числі фінансового характеру, щодо виконання обов`язків поручителя.

Крім того, при вирішення питання про зміну запобіжного заходу суд враховує й інші обставини, які слід враховувати відповідно до положень ст. 178 КПК України, які свідчать про наявність у ОСОБА_11 міцних соціальних зв`язків у місці його постійного проживання та данні щодо його особистості. Місце постійного проживання підтверджується показами свідка ОСОБА_17 , яка в суді показала, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_11 більш як три роки, разом з ним вони проживали до затримання ОСОБА_11 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. За цією ж адресою проживання був поставлений на облік ОСОБА_11 у відділі поліції № 3 Запоріжського районного управління поліції ГУНП в Запоріжській області для здійснення за ним контрою за дотриманням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на підставі ухвали Київського районного суду від 29.04.2021 р. Цей факт підтверджується листом за підписом т.в.о. начальника відділу поліції від 31.05.2021р., в якому крім того зазначено, що ОСОБА_11 покладені обов`язки виконує належним чином, в період здійснення контролю порушень не було. Крім того, свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_11 проживає разом із своєю цивільною дружиною у м.Запоріжжя, до затримання працював, має дитину та охарактеризував його як добру та дружелюбну людину. Наявність у ОСОБА_11 дитини підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За характеристикою з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 останній сусідами характеризується, як громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї так і в спілкуванні із сусідами.

Крім того, при в вирішенні питання про зміну запобіжного заходу суд враховує практику Європейського Суду з прав людини у контексті дотримання положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (ненко проти Росії §106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Сулаоя проти Естонії § 64). У той час як серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (Ідалов проти Росії § 145). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії §10).

Перешкоджання судовому розгляду: ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Бекчієв проти Молдови, § 59.

Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Яжинський проти Польщі § 43).

????? Однак з плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань ( Клоот проти Бельгії, § 44).

????? Повторне скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Клоот проти Бельгії, § 40). ?????

Відсутність роботи або сім?ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Сулаоя проти Естонії, § 64).?

Одночасно із застосуванням до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки суд відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України вважає необхідним встановити відповідні зобов`язання.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 193-199, 331 КПК України,-

ухвалив:

Задовольнити клопотання прокурора та продовжити відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_12 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Полтавський слідчий ізолятор» строком до 11.06.2023 року.

В задоволені клопотань ОСОБА_10 та ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не позбавлений з позбавленням волі, та клопотанні захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу її підзахисному з тримання під вартою на особисте зобов`язання або встановлення розміру застави відмовити.

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний у виді особистої поруки.

Застосувати щодо ОСОБА_11 запобіжний захід у виді особистої поруки громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Відмовити у визнанні поручителем обвинуваченого ОСОБА_11 ОСОБА_22 .

Зобов`язати ОСОБА_11 прибувати за кожною вимогою до суду, який здійснює судовий розгляд за обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні та відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_11 виконувати наступні обов`язки:

-прибувати до суду на першу про те вимогу;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або, за наявності, місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні поза межами судового засідання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_11 , що у випадку порушення ним умов запобіжного заходу у виді особистої поруки, а також у випадку відмови поручителів від здійснення поруки, йому може бути обраний інший запобіжний захід.

Роз`яснити поручителям ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , що вони поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_11 покладених на нього відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу, а також, що вони можуть відмовитися від взятих на себе зобов`язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою їхню відповідальність. У такому разі поручителі забезпечують явку обвинуваченого до суду для вирішення питання про зміну йому запобіжного заходу на інший.

Попередити поручителів ОСОБА_5 , ОСОБА_8 про наслідки невиконання взятих на себе зобов`язань, передбачених п. 2 ч. 5 ст.180 КПК України, а саме: у разі невиконання поручителями взятих на себе зобов`язань на них накладається грошове стягнення в розмірі від двадцяти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_11 із під варти звільнити негайно.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її оголошення через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1