ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 675/944/22

Провадження № 11-кп/4820/90/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді - доповідача                 ОСОБА_1 ,

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря                 ОСОБА_4 ,        

прокурора                         ОСОБА_5 ,                        

обвинуваченого                 ОСОБА_6        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 серпня 2022 року та ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 серпня 2022 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 серпня 2022 року

        ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з освітою середньою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Постановлено стягнути із ОСОБА_6 на користь держави 1512 грн. 90 коп. у відшкодування вартості проведених товарознавчих експертиз.

Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

За вироком суду, в ніч з 10 на 11 червня 2022 року ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжки, використовуючи кусок металевої арматури, зірвав навісний замок з приміщення літньої кухні господарства ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та проник всередину будівлі.

Надалі,  ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні за допомогою вказаної металевої арматури демонтував металеві конструкції плити пічного опалення, після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно і протиправно, з корисливих мотивів таємно викрав металеву плиту до пічного опалення на два отвори розміром 77x47 см., металеву решітчасту пластину розміром 50x34 см. до плити пічного опалення, блок з двох металевих дверцят до плити пічного опалення з маркуванням - «ЛМЗ-Дубино», металеві дверцята до плити пічного опалення з маркуванням - «Б1РТУРСФСР» та металевий кутник розміром 122x81x55 см., які представляють потерпілій цінність як металобрухт чорних металів та мають загальну вагу 72 кілограми, вартістю 297,36 гривень, а також електрошафу марки «ЗШБП - 0,8/220», серійний номер 332242 001 TV, вартістю 316, 67 гривень. В подальшому  ОСОБА_6  розпорядився викраденим на власний розсуд, а саме переніс до місця свого проживання, чим заподіяв своїми протиправними діями для  ОСОБА_7  матеріальну шкоду на загальну суму 614,03 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду та ухвалу про виправлення описки скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.4 ст. 185 КК України в межах пред`явленого обвинувачення та призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Зазначає, що під час формулювання обвинувачення суд зазначив, що ОСОБА_6 мав корисливий намір заволодіти чужим майном в умовах воєнного стану, однак не вказав, на підставі яких нормативно – правових актів його введено, незважаючи на те, що в обвинувальному акті вони зазначені.

Звертає увагу, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, судом першої інстанції без будь якого обґрунтування, в порушення положень статті 374 КПК України, у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах вироку, вказано на визнання ОСОБА_6 винуватим за ч.3 ст.185 КК України, як наслідок допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Звертає увагу, що постановлена місцевим судом ухвала про виправлення описки в даному випадку не ґрунтується на вимогах закону, оскільки виходячи з положень ст. 379 КПК України, суд має право виправити в судовому рішенні лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки. Питання щодо неправильного застосування норм кримінального закону та призначення покарання, допущеного судом першої інстанції, віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції, і не є опискою, яку місцевий суд може виправити самостійно.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу з наведених в них підстав, доводи обвинуваченого, який заперечив проти апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, суд першої інстанції вірно зазначив формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення із зазначенням форми вини і мотивів кримінального правопорушення та статті закону України про кримінальну відповідальність.

Однак, не дивлячись на те, що районний суд розглянув справу в спрощеному порядку, а саме на підставі ч.3 ст.349 КПК України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, наслідком чого стала неправильна кваліфікація дій ОСОБА_6 на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, однак судом першої інстанції без будь якого обґрунтування, в порушення положень ст. 374 КПК України, у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах вироку, вказано про визнання ОСОБА_6 винуватим за ч.3 ст. 185 КК України.

Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про те, що під час формулювання обвинувачення суд зазначив, що ОСОБА_6 мав корисливий намір заволодіти чужим майном в умовах воєнного стану, проте не вказав, на підставі яких нормативно-правових актів його введено, незважаючи на те, що в обвинувальному акті вони зазначені.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

В порушення п.2 ч.3 ст.374 КПК України суд не зазначив на підставі якого нормативно-правового акту введений воєнний стан.

При цьому в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 такий нормативно-правовий акт зазначений.

Таким чином, суд першої інстанції зазначених норм КПК та КК України не дотримався, в зв`язку з чим вказаний вирок не може залишатися в силі.

З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 не можна визнати законним та обґрунтованим через неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення кримінального процесуального закону. У зв`язку з цим, оскаржуваний вирок підлягає скасуванню на підставі положень п.п. 3,4 ч. 1 ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України, з ухваленням нового вироку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, в ніч з 10 на 11 червня 2022 року ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжки, використовуючи кусок металевої арматури, зірвав навісний замок з приміщення літньої кухні господарства ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та проник всередину будівлі.

Надалі,  ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні за допомогою вказаної металевої арматури демонтував металеві конструкції плити пічного опалення, після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, в період дії воєнного стану в Україні, який був введений відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, продовжений Указами Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року та №341/2022 від 18.05.2022 року, діючи умисно і протиправно, з корисливих мотивів таємно викрав металеву плиту до пічного опалення на два отвори розміром 77x47 см., металеву решітчасту пластину розміром 50x34 см. до плити пічного опалення, блок з двох металевих дверцят до плити пічного опалення з маркуванням - «ЛМЗ-Дубино», металеві дверцята до плити пічного опалення з маркуванням - «Б1РТУРСФСР» та металевий кутник розміром 122x81x55 см., які представляють потерпілій цінність як металобрухт чорних металів та мають загальну вагу 72 кілограми, вартістю 297,36 гривень, а також електрошафу марки «ЗШБП - 0,8/220», серійний номер 332242 001 TV, вартістю 316, 67 гривень. В подальшому  ОСОБА_6  розпорядився викраденим на власний розсуд, а саме переніс до місця свого проживання, чим заподіяв своїми протиправними діями для  ОСОБА_7  матеріальну шкоду на загальну суму 614,03 гривень.

Колегія суддів кваліфікує діє обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.

Разом з тим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про призначене ОСОБА_6 покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, призначене у відповідності до вимог ст.65-67 КК України. Крім того районним судом прийнято до уваги дані, які характеризують особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та конкретні обставини кримінального правопорушення, а тому призначене ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України із встановленням іспитового строку 2 роки, яке призначене в межах санкції ч.4 ст.185 КК України є справедливим та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Призначене покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо ухвали постановленої місцевим судом від 17 серпня 2022 року про виправлення описки, якою фактично внесено зміни у вирок, в даному випадку не ґрунтується на законі, оскільки виходячи з положень ст.379 КПК України суд має право виправити в судовому рішенні лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки. Питання щодо неправильного застосування норм кримінального закону та призначення покарання, допущеного судом першої інстанції, віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції, і не є опискою, яку місцевий суд може виправити самостійно.

За таких обставин, ухвала місцевого суду про виправлення описки не може залишатись в силі і підлягає скасуванню.

Інших підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 409, 412, 420, ст. 615 в редакції Закону №2201-IX від 14.04.2022) КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його оголошення, на нього може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді