Справа № 442/2024/23

Провадження №3/442/858/2023

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 квітня 2023 року                                                                м. Дрогобич

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Бодрова О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст. 130 КУпАП,

установила:

Судом визнано доведеним, що 21 березня 2023 о 16:02 в м. Дрогобичі по вул. Війтівська Гора, 63 повторно протягом року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2106" н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, порушена мова, порушена координація рухів. Огляд на стан сп`яніння проходити відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

Судом неодноразово призначався розгляд справи, проте ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

До суду з метою отримання інформації про стан відносно нього ОСОБА_1 не звертався. Доказів поважності своєї неявки до суду не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №474805 від 21.03.2023 року в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- даними направлення в ДМЛ №1 для огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- відео - файлами, доданими до матеріалів справи;

- постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 червня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумім доходів громадян.

При вирішенні питання винуватості ОСОБА_1 або її спростування, врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так,ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

       Статтею ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суб`єктами правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.

Отже, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб`єкта правопорушення, яка полягає в тому, що суб`єкт правопорушення, усвідомлюючи встановлені стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, здійснював керування ними.

Пункт 2.5ПДР України покладає на водія обов`язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п.2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:  наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);  звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;  сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови  (п. 4 розділу І Інструкції).

З вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп`яніння  ОСОБА_1 (зіниці очей не реагують на світло, порушена мова, порушена координація рухів). Наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення наркотичного сп`яніння.

Згідно ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами, так як згідно листа ТСЦ МВС №4642 від 11.04.2023 року №31/13-4642320 останній посвідчення водія не отримував.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, ч.2 ст.130, ст.ст.251-252,280,283,284, суд

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00грн (тридцять чотири тисячі гривні 00к.) без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) в сумі 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят к.) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК Львiв /Дрогобицька тг/ 21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA518999980313030106000013931; Код класифікації доходів бюджету21081100).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач : ГУК Львiв /Дрогобицька тг/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету22030101).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя                                                 О.П.Бодрова