ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                              УХВАЛА

      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 квітня 2009р.                            м. Дніпропетровськ                    Справа № 14/278

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя       Мірошниченко М.В.,

суддя                              Проценко О.А.

суддя                              Туркіна Л.П.

при секретарі              Галоян О.Г.

з а участю представників :

позивача:           не з'явився  

відповідача:       не з'явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу     ОСОБА_2

на постанову                господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2008р.

у справі                        №  14/278           (категорія статобліку - 2.11.1)

за позовом                    ОСОБА_1

до відповідача             ОСОБА_2

про                                визнання нечинним актів

                          ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2 про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000332350/0 від 03.09.2007р. та № 0000322350/0 від 03.09.2007р.

Розглянувши справу № 14/278 по суті, постановою господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2008р. (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ОСОБА_2 № 0000332350/0 від 03.09.2007р. та № 0000322350/0 від 03.09.2007р.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Державна податкова інспекція у м. Кіровограді в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доказала правомірність висновків за результатами перевірки ОСОБА_1, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі № 15/450, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність порушення з боку позивача п.4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. Позивачем порушено п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» і не включено до об'єкту оподаткування суму 800000 грн., та не нараховано на базу оподаткування, визначену згідно з п.4.1 ст.4 податкові зобов'язання з ПДВ за ставкою встановленою п.6.1 ст.6 - за датою їх виникнення відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 закону, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ за квітень 2007 року в загальній сумі 160000 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону внаслідок заниження податкових зобов'язань за квітень 2007 року на суму 160000 грн. позивачем безпідставно завищено суму заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за травень 2007 року в розмірі 86099 грн.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 21.03.2008р. у справі № 14/278 та відмовити  позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових запереченнях на апеляційну скаргу до суду не надав.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися. Позивач та відповідач про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України ухвалила розглянути справу без участі представника позивача та відповідача, оскільки матеріали справи дозволяють здійснити розгляд за наявними матеріалами.

Справу призначено до апеляційного розгляду та  розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А.  (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

В судовому засідання 22.04.2009р. за результатами розгляду справи було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проведено виїзну позапланову перевірку ОСОБА_1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 63/23-50/192/23225948 від 22.08.2007 року.

Як вбачається з акту перевірки, при перевірці показників податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року встановлено, що згідно з декларацією № 40410 від 21.05.2007 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість має від'ємне значення та складає 86099,00 грн. На протязі квітня 2007 року підприємство отримало на розрахункові рахунки від товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокор» оплату згідно платіжних доручень № 17 від 25.04.2007 року в сумі 250000,00 грн. з призначенням платежу «за запасні частини згідно рахунку б/н від 17.04.2007 року, ПДВ - 41666,67 грн.» та № 18 від 26.04.2007 року - 233000 грн. з призначенням платежу «за зернові згідно рахунку б/н від 23.04.2007 року, ПДВ в сумі 38833,33 грн.».

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2007 року позивачем отримано від фермерського господарства «Тітан» наступну попередню оплату згідно платіжного доручення № 6 від 06.04.2007 року на суму 477000,00 грн., з призначенням платежу «попередня оплата за зернові згідно рахунку б/н від 06.04.2007 року».

В акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 порушено п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон). Не включено до об'єкту оподаткування 800000,00 грн. та не нараховано на базу оподаткування, визначену згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону податкові зобов'язання з податку на додану вартість за ставкою встановленою п. 6.1 ст. 6 Закону за датою їх виникнення відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2007 року в загальній сумі 160000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону внаслідок заниження податкових зобов'язань за квітень 2007 року на суму 160000,00 грн. позивачем безпідставно завищено суму заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за травень 2007 року в розмірі 86099,00 грн.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначення суми податкового зобов'язання є встановлення перевіркою порушення позивачем п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого не включено до об'єкту оподаткування 800000,00 грн. та не нарахування на базу, оподаткування, визначену згідно з п. 4.1 ст. 4 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 за датою їх виникнення відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону, в результаті чого ОСОБА_1 занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2007 року в загальній сумі 160000,00 грн. (800000,00 х 20%). Занижено об'єкт оподаткування за квітень 2007 року на суму 960000,00 грн. (483000,00+ 477000,00), що в свою чергу призвело до зменшення податкового зобов'язання за квітень 2007року на суму 160000,00 грн.

Податковим органом зазначено, що одержані позивачем кошти  від товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокор» в сумі 250000,00 грн. за платіжним дорученням № 17 від 25.04.2007 року з призначенням платежу «за запчастини зг. pax. б/н від 17.04.07р.» та в сумі 233000,00 грн. за платіжним дорученням № 18 від 26.04.2007 року з призначенням платежу «попередня оплата за зернові зг. pax. б/н від 23.04.07р.», а також кошти, одержані від ФГ "Титан" в сумі 477000,00 грн. за платіжним дорученням б/н від 06.04.07р. з призначенням платежу «попередня оплата за зернові зг. pax. б/н від 06.04.07р.» не є оплатою по договорам комісії.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000332350/0 від 03.09.2007 рокуОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86099,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000322350/0 від 03.09.2007 року приватному виробничо-комерційному підприємству "Либідь-Сервіс" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 74036,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29614,00 грн., а всього в сумі 103650,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в  адміністративній, цивільній або господарській справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Господарського  суду    Кіровоградської області від 21.02.2008 року у справі № 15/450  за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрокор» до ОСОБА_1 про стягнення 483000,00 грн. встановлені наступні обставини .

Між сторонами укладений договір комісії № 1 від 29.03.2007 року. За умовами договору комісіонер (відповідач) зобов'язується за дорученням комітента (позивача) здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з придбання товару (зернову продукцію) на суму 400000 грн. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу з третьою особою (надалі продавець). Комісіонер зобов'язаний виконати доручення протягом 24 днів з моменту отримання коштів. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Між сторонами укладений договір комісії № 2 від 29.03.2007 року. За умовами договору комісіонер (відповідач) зобов'язується за дорученням комітента (позивача) здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з придбання товару (сільськогосподарської продукції, зерно кукурудзи) на суму 500000 грн. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу з третьою особою (надалі продавець). Комісіонер зобов'язаний виконати доручення протягом 24 днів з моменту отримання коштів. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

На виконання умов договорів комісії позивач перерахував відповідачу на підставі рахунку від 17.04.2007 року по платіжному дорученню № 17 від 24.04.2007 року 250000,00 грн., на підставі рахунку від 23.04.2007 року по платіжному дорученню № 18 від 26.04.2007 року 233000,00 грн., всього 483000,00 грн . Позов задоволено повністю. Судове рішення від 21.02.2008 року по справі № 15/450 набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Господарського  суду    Кіровоградської області від 21.02.2008 року у справі № 15/449  за позовом фермерського господарства «Тітан» до ОСОБА_1 про стягнення 477000,00 грн. встановлені наступні обставини .

Між сторонами укладений договір комісії б/н від 02.04.2007 року. За умовами договору комісіонер (відповідач) зобов'язується за дорученням комітента (позивача) здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з придбання товару (зернову продукцію) на суму 600000 грн. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає угоду купівлі-продажу з третьою особою (надалі продавець). Комісіонер зобов'язаний виконати доручення протягом 24 днів з моменту отримання коштів. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

  На виконання умов договору комісії позивач перерахував відповідачу на підставі рахунку від 06.04.2007 року по платіжному дорученню від 06.04.2007 року 477000 грн . Відповідач (комісіонер) не виконав свого обов'язку перед комітентом (позивачем) і на протязі п'яти днів з моменту підписання додаткової угоди не повернув кошти в сумі 477000,00 грн. Позов господарським судом задоволено повністю. Судове рішення від 21.02.2008 року по справі № 15/449 набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрокор» перерахувалоОСОБА_1 на підставі рахунку від 17.04.2007 року по платіжному дорученню № 17 від 24.04.2007 року 250000,00 грн. на підставі рахунку від 23.04.2007 року по платіжному дорученню №18 від 26.04.2007 року 233000,00 грн., всього 483000,00 грн . саме на виконання договорів комісії № 1 від 29.03.2007 року та № 2 від 29.03.2007 року.

Фермерське господарство «Тітан» перерахувалоОСОБА_1 на підставі рахунку від 06.04.2007 року по платіжному дорученню від 06.04.2007 року 477000,00 грн. саме на виконання договору комісії б/н від 02.04.2007 року.

Відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що кошти в сумі 960000,00 грн. були одержані позивачем за договорами комісії, що передбачає не включення даних сум до об'єкту оподаткування та не нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому суд правомірно визнав нечинними податкові повідомлення-рішення ОСОБА_2 № 0000332350/0 від 03.09.2007р. та № 0000322350/0 від 03.09.2007р .

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на порушення п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» - відносно відсутності в платіжних документах посилання на договори комісії є безпідставними, оскільки, по-перше факт сплати грошових коштів саме за договорами комісії підтверджується набравшими законної чинності судовими рішеннями у вищевказаних  господарських справах, а по-друге - в платіжних дорученнях міститься посилання на рахунки ( у якості підстави платежу), в яких вказано на договори комісії.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись   ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                              

  УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 21.03.2008р. у справі № 14/278 залишити без змін.

    Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця  до адміністративного суду касаційної інстанції.

    Повний текст ухвали виготовлено -29.04.2009р.

            Головуючий суддя                                                             М.В. Мірошниченко

                    Суддя                                                             О.А. Проценко

                                   Суддя                                                             Л.П. Туркіна