Номер провадження: 22-ц/813/5154/23

Справа № 523/4176/22

Головуючий у першій інстанції Мурманова І.М.

Доповідач Склярська І. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26.04.2023 року                                                                        м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Склярської І.В., суддів: Базіль Л.В., Воронцової Л.П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року (повний текст якого складено 19 грудня 2022 року) під головуванням судді Мурманової І.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, Хлібодарський старостинний округ, Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України,

встановив:

Рішенням Суворовского районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України задоволено. Суд постановив:

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України, а саме з 12 вересня 1989 року по 15 червня 1995 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішення представником Головного управління Державною міграційною службою України в Одеській області — Білоконь Н.О. 23 лютого 2023 року, засобами поштового зв`язку, подана апеляційна скарга, в якій порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наведенням доводів, що оскаржуване рішення суду надійшло до канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області 25.01.2023.

Вказана апеляційна скарга зареєстрована судом апеляційної інстанції 28 лютого 2023 року.

03 березня 2023 року, з метою встановлення дотримання строку, передбаченого ст. 354 ЦПК України, для подання апеляційної скарги та перевірки правильності суми сплати судового збору, ухвалою апеляційного суду витребувано матеріали цивільної справи.

14 березня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшли виділені матеріали справи.

17 березня 2023 року ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - для надання обґрунтованої заяви про поважність інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

27 березня 2023 року, на виконання вимог ухвали суду, на адресу апеляційного суду, представником Головного управління Державною міграційною службою України в Одеській області — Білоконь Н.О. надана заява, в якій повторно зазначено, що оскаржуване рішення суду надійшло до канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області 25.01.2023 та зареєстровано за вхідним номером, що підтверджується відповідною відміткою супровідного листа, який приєднаний до вказаної заяви.

З 23 березня по 25 квітня 2023 року суддя-доповідач перебувала у відпустці, що унеможливлювало постановлення даної ухвали у інший строк.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

З матеріалів справи вбачається наступне.

21 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (а.с. 2-3).

14 грудня 2022 року судом першої інстанції ухвалене оскаржуване рішення (а.с. 74-75).

Вказане рішення суду було направлено на адресу Головного управління Державною міграційною службою України в Одеській області рекомендованою поштою (а.с. 76), яке отримано уповноваженою особою Ткаченко 19.01.2023 (а.с. 78). Отримавши юридичною особою судового рішення 19.01.2023, окрім повідомлення про вручення поштового відправлення, підтверджується відстеженням відправлення з сайту Укрпошта, за трекінг кодом 6500312115977 (а.с. 113).

Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З урахуванням процесуального закону, строк на подання апеляційної скарги на рішення суду починається з дня отримання рішення, тобто з 19.01.2023.

Рішенням від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд зобов`язаний прийняти і розглянути апеляційну скарги на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність лише самої по собі апеляційної скарги не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).

Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Поважних причин, які б об`єктивно перешкоджали апелянту вжити заходів щодо оскарження ухвали суду, не вказано.

Посилання апелянта, що оскаржуване рішення суду надійшло до канцелярії ГУ ДМС України в Одеській області лише 25.01.2023, спростовується матеріалами справи, а саме - рекомендованим повідомлення, з якого вбачається, що оскаржуване рішення було отримано 19 січня 2023 року.

Реєстрація юридичною особою вхідної кореспонденції, а саме рішення суду з супровідним листом — 25.01.2023, не є датою його отримання на противагу наведеним доказам.

Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга надійшла поза межами строку на апеляційне оскарження, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, суд, відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦПК України, відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 357-358 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, Хлібодарський старостинний округ, Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України.

Скаржнику надіслати копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а іншим учасникам справи копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.В. Базіль

Л.П. Воронцова