Справа № 420/526/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року                                                                                                                            м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням ухвали суду від 15.02.2023 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 86% на 70% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 та з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення.

Ухвалами суду від 16.01.2023 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні); від 15.02.2023 року: залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на судові рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Верховного Суду від 04.02.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 тощо.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням, зокрема, що: позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області лише з 01.11.2022, до цього періоду позивач знаходився на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області; Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не проводило позивачу у 2018 році перерахунок пенсії, згідно з яким останньому було зменшено основний розмір пенсії з 86% на 70% відповідних сум грошового забезпечення; позивачем пропущено строки, встановлені ст. 122 КАС України, без поважних на те підстав; таким чином, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.

Копію ухвали суду від 15.02.2023 року доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з урахуванням часу доставки та вихідних днів, 20.02.2023 року, про що свідчить автоматично сформована довідка про доставку електронного листа. (а.с.42) Копію позовної заяви з додатками, на виконання ухвали суду, надіслано позивачем другому відповідачу поштою 20.02.2023 року. (а.с.44-47)  

Станом на дату вирішення справи відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від другого відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

8 грудня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача за вислугу років (а.с.33), відповідно до якого, зокрема:

Перерахована з: 01 січня 2023 року

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення

(вислуга років 32) у розмірі: 10657,4. З урахуванням

індексації: 12149,55. З урахуванням доплати:                                        - 14149,55

ПІДСТАВА ПЕРЕРАХУНКУ: ВЗЯТТЯ НА ОБЛІК (ПС НАДІЙШЛА З ІНШОГО РЕГІОНУ).

Листом від 16.12.2022 року (а.с.16-17) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на звернення позивача щодо надання інформації, яке надійшло до відповідача 02.12.2022 року, повідомило про таке, зокрема:

- архів пенсійних справ знаходиться в м. Донецьку, який згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не виконують свої повноваження, тому до Головного управління паперову справу не направлено. У зв`язку із зазначеним направити засвідчені належним чином копії документів з переліку у запиті позивача не виявляється можливим;

- розмір пенсії позивача з 01.12.2017 становив 86% грошового забезпечення, яке складалося із: посадовий оклад – 1800,00 грн., оклад за військове звання – 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 35% – 677,25 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці (з урахуванням надбавки за кваліфікацію, в/сл 1 клас – 4%, надбавки за роботу з таємними документами – 15%, доплати за роботу з агентурою на конфіденційній основі – 20%, надбавки за особливо важливі завдання – 50%, надбавки за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність – 40%, надбавки за спеціальні завдання чи державну охорону – 45%, надбавки за особливі умові служби, за охорону повітряного і морського простору та важливих об`єктів – 5%, премії – 10%) – 3603,07 грн., всього – 6215,32 грн. Основний розмір пенсії – 5345,18 грн. Підвищення за постановою КМУ № 355 – 799,12 грн. Розмір пенсі – 6144,30 грн.;

- розмір пенсії позивача з 01.01.2018 становив 70% грошового забезпечення, яке складалося із: посадовий оклад – 9020,00 грн., оклад за військове звання – 1480,00 грн., процентна надбавні за вислугу років 45% – 4725,00 грн.; всього – 15225,00 грн. Основний розмір пенсії – 10657,50 грн. Розмір пенсії – 8400,90 грн.;

- складові грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 не змінювались та відповідають грошовому забезпеченню, зазначеному в перерахунку пенсії з 01.01.2023.

Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 86% на 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На виконання ухвали суду відповідачем – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.33-35), які містять, зокрема, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.10.2022 року на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.09.2022 № 1500-0203-9/100406 стосовно направлення пенсійної справи гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яким повідомлено, зокрема:

- гр. ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 28.12.2010 відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- архів пенсійних справ знаходиться в м. Донецьку, який згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не виконують свої повноваження, тому направити паперову пенсійну справу ОСОБА_1 оформлену з дати призначення пенсії не виявляється можливим;

- електронну пенсійну справу ОСОБА_1 направлено засобам програмного забезпечення ПВП ДКГ 03.10.2022. Виплата проводилась по 31.10.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18,   16 жовтня 2019 року залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до   статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених   постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Вирішуючи спір по суті, Верховний Суд констатував, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я – 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років – 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років – один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі – головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі – уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі – довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначено, що дане рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду в яких: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 у звязку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 242 КА С України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обов`язковими для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, за результатами розгляду будь-якої, а не лише викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Так, рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 у подібних правовідносинах залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.

Відповідно, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховані висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду № 240/5401/18 від 16 жовтня 2019 року, також на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі № 420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення та відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення» та Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

Отже, позиція відповідача щодо спірних правовідносин – є помилковою, такою, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у вищенаведеному рішенні у зразковій справі та у постанові.

Щодо обґрунтування відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечень проти позовних вимог із посиланням на те, що позивачем пропущено строки, встановлені ст. 122 КАС України, без поважних на те підстав, таким чином, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України, – слід зазначити, що таке обґрунтування не відповідає врахованому судом рішенню Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, як у подібних правовідносинах, яке 16 жовтня 2019 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, судом враховано, що в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд, дійсно, відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18)    щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ.

При цьому, згідно зі змістом вказаних постанов Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18), викладені у них висновки щодо застосування строку звернення до суду стосуються соціальних спорів у категорії справ, зокрема: про проведення перерахунку та виплаті пенсії відповідно до частини третьої  статті 46 Конституції України; про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1  Закону України «Про прокуратуру»; щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», – а не про проведення перерахунку та виплаті пенсії тощо згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, позиція відповідача щодо строку звернення до адміністративного суду в даному випадку є помилковою.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що заявлений позивачем період перерахунку пенсії позивача «з 01.01.2018 та з 01.04.2019» (незалежно від підстав такого перерахунку) зі зменшенням відсоткового значення розміру пенсії позивача з 86% до 70% сум грошового забезпечення охоплюється періодом «з 01.01.2018 року» у спірних правовідносинах.  

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Крім того, як встановлено судом вище, відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від другого відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, зокрема, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, про що також зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 86% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року, вчинені відповідачем – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов`язального характеру, – підлягають задоволенню, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин (щодо перебування позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.11.2022 року), та який узгоджується із способом захисту прав та інтересів позивача у вищенаведеному врахованому судом рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, як у подібних правовідносинах, яке 16 жовтня 2019 року залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 04.01.2023 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 1073,60 грн. (а.с.7)

Відповідно, стягненню з відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо дій якого судом здійснено висновок про їх протиправність, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"  № 540-IX  від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1423) до 30 квітня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року  № 58/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 263, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122; ідентифікаційний код юридичної особи: 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                                                         М.Г. Цховребова