Справа № 420/11670/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року                                                                                                                            м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2022 р. щодо невиплати фактично нарахованої суми індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити обчислення та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з індексацією з 01.08.2022 р., а також провести доплату різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.08.2022 р.

Ухвалою суду від 09.09.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» тощо, та зазначенням, що: незастосування індексації у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром пенсії позивача є протиправним; здійснюючи перерахунок пенсії відповідач нарахував індексацію проте не провів її виплату, чим грубо порушив права позивача на встановлену Законом пенсію.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням, що: передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно; пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства; індексація не є постійною виплатою, залежить від індексу споживчих цін, а тому не включається до складу грошового забезпечення при звільнені з військової служби.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до перерахунку пенсії від 05 липня 2022 р. (а.с.10) за пенсійною справою № ЮО103685 – Міноборони, пенсія позивача за вислугу років перерахована з 01 серпня 2022 року, зокрема:

Основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення

(вислуга років 32) у розмірі: 24795,09. З урахуванням індексації:          28266,40

Індексація базового ОСНП (24795,09*0,140):                                         3471,31

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 28266,4.

Розмір пенсії за рішенням суду:                                                             24795,09

ПІДСТАВА ПЕРЕРАХУНКУ: РІШЕННЯ СУДУ

З 01.08.2022 – 24795,09 грн.

          Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2022 р. щодо невиплати фактично нарахованої суми індексації пенсії, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На виконання ухвали суду відповідачем надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.45-56), які містять, зокрема, перерахунок пенсії від 05 липня 2022 р. за пенсійною справою № ЮО103685 – Міноборони, згідно з яким пенсія позивача за вислугу років перерахована з 01 квітня 2019 року, зокрема:

Основний розмір пенсії: 86% грошового забезпечення

(вислуга років 32) у розмірі:                                                             24795,09

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 24795,09,

Розмір пенсії за рішенням суду:                                                            24795,09

ПІДСТАВА ПЕРЕРАХУНКУ: РІШЕННЯ СУДУ (№ 420/21504/21 від 18.03.22)

З 01.08.2022 – 24795,09 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з ч. 7  ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини  Рішення Конституційного Суду України  від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016  у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності  Конституції України  (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої  статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Конституційний Суд України, керуючись частиною третьою  статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають  статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43  Закону № 2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Приписами п.п. 1, 2 резолютивної частини вказаного  рішення, визнано такими, що не відповідають  Конституції України  (є неконституційними), положення  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII  зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, положення частини сьомої  статті 43 Закону № 2262-ХІІ   з 20.12.2016 втратили чинність, оскільки є неконституційними.

Крім того, суд враховує, що положення ч. 7  ст. 43 Закону № 2262-ХІІ в цілому визнано неконституційним з 20 грудня 2016 року, що означає, що  з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в  Законі № 2262-ХІІ, а отже, зміни, внесені  Законом України  від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII,  з урахуванням  рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже внесені  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774 VIII  до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальним розміром.

Тому, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 522/16882/17, від 06.11.2018 року у справі № 522/3093/17, від 31.01.2019 року у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 року у справі № 522/3049/17, від 08.08.2019 року у справі № 522/3271/17, від 16.04.2020 року у справі № 620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі № 813/678/18, від 09.02.2021 року у справі № 1640/2500/18, від 17.02.2022 року у справі № 640/11168/20 тощо у правовідносинах щодо призначення/перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновки:

- Верховного Суду України, викладені у постанові від 06.03.2017 року у справі № 490/5309/16-а, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2018 року у справі № 183/342/17, від 03.04.2018 року у справі 361/4922/17, від 24.06.2020 року у справі № 580/234/19, від 08.07.2020 року у справі № 607/7115/17, – оскільки висновки вказаних постанов стосуються пенсій, призначених згідно із законами України «Про державну службу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тоді як у даному випадку пенсія позивачу призначена згідно із  Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- Верховного Суду, викладені у постанові від 21.05.2021 по справі № 347/2083/16, – оскільки висновки вказаної постанови стосуються спірних правовідносин, які виникли до прийняття Конституційним Судом України  рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Щодо посилання відповідача на статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» 08.07.2011 року № 3668-VI (далі – Закон № 3668-VI) – слід зазначити таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України",  "Про Національний банк України»,  «Про Кабінет Міністрів України»,  «Про дипломатичну службу»,  «Про службу в органах місцевого самоврядування»,  «Про судову експертизу»,  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»,  «Про наукову і науково-технічну діяльність»,  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,  «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,  «Про пенсійне забезпечення»,  «Про судоустрій і статус суддів»,  Постанови Верховної Ради України  від 13 жовтня 1995 року  «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до  Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, вказаний Закон містить посилання на Закон № 2262-ХІІ, який є спеціальним законом щодо призначення та виплати пенсії військовослужбовців. Норма щодо обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців у вказаному спеціальному законі визнана неконституційною, тобто Конституційний Суд України визнав неконституційним обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, а тому відповідач не може застосовувати положення ст. 2 Закону № 3668-VI при призначенні/перерахунку пенсії позивача.

Крім того, суд не бере до уваги та не надає оцінку посиланню відповідача у відзиві на позовну заяву, як на підставу для відмови у її задоволенні, на законодавство та позицію Верховного Суду у певних справах щодо правової природи та порядку нарахування індексації пенсії з тих підстав, що рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо порядку нарахування індексації пенсії не є предметом оскарження (відповідно, спору / дослідження / встановлення / тощо) за даним позовом.

Як встановлено судом вище, в даному випадку відповідачем здійснене обмеження максимальним розміром пенсії позивача згідно зі ст. 2 Закону № 3668-VI при її перерахунку 05 липня 2022 р., починаючи з 01 серпня 2022 року, розміром пенсії, розрахованим за рішенням суду в адміністративній справі № 420/21504/21 від 18.03.2022 року.

При цьому, відповідачем у відзиві не зазначено жодних законодавчих підстав для обмеження розміру пенсії при її наступних перерахунках розміром пенсії, розрахованим за рішенням суду в іншій справі.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- правова позиція відповідача зі спірних питань – є помилковою та не відповідає нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини;

- дії щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача при її перерахунку 05 липня 2022 р., починаючи з 01 серпня 2022 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно позовні вимоги, в тому числі похідні вимоги позивача зобов`язального характеру, – підлягають задоволенню, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин, суті спірних правовідносин та вищенаведених врахованих судом рішень Верховного Суду;

- в задоволенні решти позовних вимог – слід відмовити.

З вищенаведеного вбачається, що часткове задоволення позовних вимог позивача полягає у захисті прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах в іншій ніж заявлено позивачем спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3  ст. 139 КАС України  при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 23.08.2022 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 992,40 грн. (а.с.16)

Виходячи з вищенаведених висновків суду щодо заявлених позовних вимог, судом фактично задоволено одну основну вимогу позивача немайнового характеру та похідну від неї вимогу зобов`язального характеру, в інший, ніж заявлено позивачем спосіб.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"  № 540-IX  від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1423) до 30 квітня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу періодичного навчання суддів; часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; фактичного часу забезпечення суду електроенергією; часу повітряних тривог; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року  № 58/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 263, 291, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку 05 липня 2022 р., починаючи з 01 серпня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 серпня 2022 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                                                              М.Г. Цховребова