Провадження № 11-сс/4823/133/23 Слідчий суддя ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі – ОСОБА_5 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_6 ,

підозрюваного – ОСОБА_7 ,

захисників – адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_6 ,  захисників – адвоката ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 04 квітня 2023 року,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 04 квітня 2023 року частково задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сульське Білопільського району Сумської   області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

Своє рішення суд мотивував тим, що в судовому засіданні встановлено та доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7   злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків, з метою зміни раніше наданих показань чи спонукання до відмови від дачі показань; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Розмір застави визначний слідчим суддею на підставі положень п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Крім того, на підозрюваного покладено обов`язки, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, які обумовлені доведеністю існування ризиків.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 04 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1292 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 467 728 грн. Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Апелянт стверджує, що вказана ухвала є незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам, а також невмотивованістю судового рішення, що є підставами для його скасування у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Погоджуючись з висновками слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_11 саме такого запобіжного заходу як застава, а також покладення на нього обов`язків, проте, переконаний, що при визначенні розміру застави не враховано всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема щодо розумного та пропорційного співвідношення розміру застави з обставинами вчинення кримінального правопорушення та розміром завданих збитків.

Посилаючись на положення ст. 185 КПК України, зазначає, що після подання вказаного клопотання до суду, додатково було установлено, що Національним антикорупційним бюро України та органами прокуратури Волинської області ОСОБА_7 також повідомлено про підозру у вчиненні аналогічних злочинів. Дана обставина, на переконання прокурора, характеризує особу ОСОБА_7 , як схильного до вчинення злочинів економічного характеру.

Відтак, посилаючись на виключність випадку, що передбачено положеннями ч.5 ст. 182 КПК України, та оцінивши усю сукупність обставин у провадженні, зокрема, розмір завданих державному підприємству збитків, переконаний, що саме застава у вигляді 1292 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Адвокат ОСОБА_8 , діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою повністю відмовити слідчому у задоволенні його клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 .

Так, сторона захисту стверджує про необґрунтованість підозри та недотримання судом при застосуванні запобіжного заходу стандарту «достатніх підстав» для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, який визначений п.3 ч.1 ст. 276 КПК України. Вважає, що клопотання слідчого не лише не підтверджує обґрунтованість підозри його підзахисному, а навпаки спростовує її матеріалами клопотання.

Крім цього, адвокат вважає недоведеними стороною обвинувачення наявність існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти ризикам. Так само вважає необґрунтованими наявність ризиків і у рішення слідчого судді, що вказує про недотримання вимог ст. 176 та ст. 370 КПК України.

Адвокат ОСОБА_9 , в поданій в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 04 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Стверджує, що слідчим суддею допущено грубе порушення і недотримання вимог кримінального процесуального законодавства, а саме ст. 370 КПК України, а тому рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню.

Вважає, що підозра ОСОБА_7 не може бути обгрунтованою та достатньою, навіть на даній стадії досудового розслідування. Зокрема, звертає увагу, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2022 року, саме у мотивувальній частині наголошено про відсутність необхідності погоджувати дані договори з Фондом державного майна. Також апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_7 перебував на посаді в.о. генерального директора в період з листопада 2019 по вересень 2021, а в період з червня 2021 по вересень 2021 року фактично не здійснював керівництво підприємством, оскільки підпорядковувався директору підприємства. Відповідно на дати укладення додатків до договору та актів здачі-приймання ОСОБА_7 не приймав по ним управлінських рішень та не підписував їх.

Крім цього захисник наполягає, що всі заявлені стороною обвинувачення ризики ґрунтуються на припущеннях. Переконаний, що при визначенні розміру застави судом не враховано ряд обставин та даних про особу підозрюваного, а при покладенні на ОСОБА_7 обов`язків, не враховано, що ці обов`язки покладено в межах іншого кримінального провадження.  Зазначає, що сторона обвинуваченні ні у своєму клопотанні, ні у судовому засіданні не довела, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, позиції учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи протилежних апеляційних скарг сторін кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя на підставі ст. 178 КПК України повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, в провадженні у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021270330000812 від 10.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

24.03.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за обставин, детально викладених в повідомленні про підозру, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, що досліджено слідчим суддею та покладено в обґрунтування судового рішення і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням доводів апеляційних скарг, перевіряючи обґрунтованість підозри, зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини та критеріїв її визначення. Так, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.

Відтак, на переконання колегії суддів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі дослідженні у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження, зокрема обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 2 ст. 364 КК України.

Інші доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри фактично зводяться до питань оцінки доказів та доведеності чи недоведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, питання яких розглядаються на іншій стадії судового розгляду при розгляді справи по суті, у зв`язку з чим такі питання на цій стадії не розглядаються, а тому такі доводи колегія суддів не бере до уваги.

Застосовуючи саме такий запобіжний захід слідчий суддя, вважав встановленими ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків з метою зміни раніше наданих показань чи спонукання до відмови від дачі показань, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, слідчий суддя правильно врахував, що з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження і тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, дані обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, що підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочину, не є самостійною підставою, але є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що останні ще не допитані у судовому засіданні, а тому підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів на свою користь.

Ризик іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню слідчим обґрунтовано створенням штучних доказів та підбуренням осіб, які не були свідками кримінального провадження, до дачі завідомо неправдивих показань, хоча і не носить конкретний характер, проте на переконання колегії суддів з урахуванням категорії злочину у якому підозрюється особа є цілком вірогідним в частині створення штучних доказів, а відтак вірно враховано слідчим суддею при прийнятті рішення.

Окремо апеляційний суд звертає увагу, що належну оцінку, відповідно до ст. 178 КПК України, отримали і відомості про особу підозрюваного, який одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає; наявність у підозрюваного постійного місця роботи – ТОВ «Львівський арсенал»; майновий стан підозрюваного; підозрюваний раніше не судимий; відомості про застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Також, колегії суддів переконана, що визначений слідчим суддею обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави, є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного та характером і обставинами кримінального правопорушення у якому він підозрюється, при цьому питання завданих збитків на даному етапі не підлягає доказуванню, а тому не може бути визначальним, в супереч твердженням прокурора, відтак установлений слідчим суддею розмір застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст.182 КПК України.

Зокрема, апеляційний суд підкреслює, що Кримінальний процесуальний Закон не зобов`язує слідчого суддю наводити в судовому рішення розрахунок застави, а покладає обов`язок врахувати фактичні обставини справи, правову кваліфікацію дій особи, відомості про особу та її матеріальний стан, наявність реальних ризиків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та визначити такий розмір застави.

Колегія суддів зазначає, що слідчим суддею було застосовано розмір застави, визначений положенням п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому підстав для її збільшення апеляційним судом не встановлено.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не містить доводів, які б не були досліджені слідчим суддею, внаслідок чого відсутні підстави для скасування судового рішення, а розмір застави, як слідує і з тексту судового рішення визначений також і з урахуванням того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення. 

Також, апеляційна скарга не містить інших відомостей на підтвердження доводів неефективності застосування обраного запобіжного заходу у вигляді застави у тому розмірі, що визначений слідчим суддею.

Доводи апеляційних скарг сторони захисту у своїй сукупності не спростовують наявність і вагомість існуючих ризиків з переліку встановлених судом та є по суті особистими упередженими міркуваннями та оцінками апелянтів як осіб, зацікавлених у вирішенні порушеного питання на користь підзахисного, та не можуть бути прийняті до уваги у зв`язку з вищенаведеним.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість тверджень одного із захисників щодо можливості застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки ні слідчому судді, ні до апеляційного суду не надано даних, які б вказували на наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, який зможе дієво запобігти вказаним у клопотанні та доведеним у суді ризикам.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

Прийняте рішення є обґрунтованим, вмотивованим, законним, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Істотних порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 406, 407-409, 411-419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_6 ,  захисників – адвоката ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 04 квітня 2023 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 , з покладенням обов`язків, відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3                              ОСОБА_2                                 ОСОБА_4