ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 травня 2023 року Справа № 4/69/07

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника стягувача: Єременко О.А. (в режимі ВКЗ),

представника боржника: Котенка О.О., Троян О.О.,

представника органу примусового виконання рішення: Сидоренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у справі

за позовом: Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.27; ідент.код 21515381; адреса ел.пошти: kanc@er.gov.ua),

до відповідача: Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40; ідент.код 23399393; адреса ел.пошти: kanc@energy.mk.ua),

про: стягнення 174328 521,70 грн,

орган примусового виконання рішення: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 73; адреса для листування: 01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_1), суд,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до суду із скаргою №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у даній справі, в якій просить суд:

1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 18.04.2023 у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн;

2) визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.04.2023 у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн.

В обґрунтування скарги боржник зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходяться зведене виконавче провадження №3642797 до якого зведено виконавчі провадження про стягнення боргу з АТ «Миколаївобленерго» на користь ДП «Енергоринок», а саме:

- ВП №5576151 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 №4/69/07 про стягнення 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн - пені, 7173,93 грн 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу, всього 157803108,35 грн. 18.10.2013 судом винесена ухвала про розстрочку виконання даного рішення з березня 2013 року по лютий 2023 року;

- ВП №3502601 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №3/177 від 09.03.2005 про стягнення 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн - пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу, всього 215829620,38 грн. 08.04.2013 судом винесена ухвала про розстрочку виконання рішення суду з березня 2013 року по лютий 2023 року;

- ВП №3431796 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2005 №11/274 про стягнення 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу, всього 34995518,29 грн. 02.04.2013 судом винесена ухвала про розстрочку виконання рішення суду з березня 2013 року по лютий 2023 року.

Загальна сума заборгованості по зведеному виконавчому провадженню №3642797 становить 408628247,02 грн.

Боржник зазначає, що АТ «Миколаївобленерго» здійснювало сплату ДП «Енергоринок» за вищевказаними ухвалами суду про розстрочку виконання рішення суду до липня 2019 року повністю і своєчасно, про що письмово повідомляло орган державної виконавчої служби та надавало оригінали платіжних доручень.

Боржник стверджує, що заборгованість по вказаним виконавчим провадженням значно зменшилась у зв`язку з погашенням ним боргу та станом на 18.04.2023 складає 143786962,36 грн.

Боржник вказує, що 19.04.2023 АТ «Миколаївобленерго» стало відомо про арешт банківських рахунків на загальну суму 309146058,02 грн, що підтверджується роздруківкою з Приват24 для бізнесу.

АТ «Миколаївобленерго» зазначає, що 18.04.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у ВП №3502601 винесена постанова про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн без врахування всієї суми, яка добровільно сплачена боржником на час винесення зазначеної постанови, про що державного виконавця було повідомлено.

На адресу АТ «Миколаївобленерго» постанова про арешт коштів боржника станом на 21.04.2023 не надходила. Боржник не отримував від державної виконавчої служби копію постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Також на адресу АТ «Миколаївобленерго не находила постанова про поновлення вчинення виконавчих дій. Оскільки вищезазначені виконавчі провадження відкриті у 2005 та у 2007 роках, у АТ «Миколаївобленерго» відсутній код доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження, ознайомиться з електронними матеріалами виконавчого провадження неможливо.

АТ «Миколаївобленерго» вважає, що дії державного виконавця в частині винесення постанови щодо арешту рахунків боржника на суму 309146058,02 грн, яка значно перевищує фактичну суму боргу - 143786962,36 грн, є безпідставними та порушують матеріальні права АТ «Миколаївобленерго», а тому рішення державного виконавця, оформлене постановою про арешт коштів боржника від 18.04.2023 у ВП №3502601 на суму 309146058,02 грн - є неправомірним, а постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.04.2023 розгляд скарги призначено на 04.05.2023.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у письмовому відзиві б/н від 02.05.2023 вважає вимоги викладені у скарзі безпідставними та необґрунтованими посилаючись на наступне:

- загальна сума, яка підлягала стягненню по зведеному виконавчому провадженню №3642797 складає 410542078,07 грн;

- державний виконавець наділений повноваженнями виносити постанову про арешт коштів;

- після поновлення вчинення виконавчих дій сторони не повідомляли державному виконавцю про виконання рішень суду, крім цього і стягувач не підтверджував здійснення боржником будь-яких сплат на рахунок стягувача;

- боржник не звертався з підтверджуючими документами до відділу примусового виконання рішень щодо внесення змін до суми вказаній у постанові або ж її скасування.

Стягувачем письмового відзиву на скаргу до суду не надано.

Представник стягувача у судовому засіданні 04.05.2023 доводи скарги не спростував та зазначив, що станом на дату накладення арешту - 18.04.2023 сума заборгованості по вказаним судовим рішенням дійсно складала 143786962,36 грн, як вказує боржник, а станом на 03.05.2023 сума заборгованості ще зменшилась до 143782881,19 грн.

До того ж, представник стягувача вказував, що останній запит органу примусового виконання рішень щодо стану заборгованості по вказаним судовим рішенням був у вересні 2021 року, на який стягувач надав відповідну інформацію.

Представник боржника у судовому засіданні 04.05.2023 скаргу підтримав повністю.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заперечував проти задоволення скарги з підстав наведених у відзиві на скаргу.

За приписами ч.ч.1,2 ст.342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі №4/69/07, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007, стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн - 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн пені, 7173,93 грн - 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

31.07.2007 у справі №4/69/07 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2013 розстрочено виконання рішенням суду від 19.07.2007 у справі №4/69/07 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2005, змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2004 у справі №3/177 та стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн - пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу.

09.03.2005 у справі №3/177 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі №3/177 на 10 років з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004, яку змінено постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005, у справі №11/274 стягнуто з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн - 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

28.01.2005 у справі №11/274 Господарським судом Миколаївської області видано наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 у справі №11/274 припинено стягнення з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» за постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 у частині стягнення пені в сумі 1913831,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 (з урахуванням внесених змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005) у справі №11/274 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно графіку.

У відповідності до ст.1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з приписами ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться зведене виконавче провадження №3642797 про стягнення заборгованості на загальну суму 408628247,02 грн, до якого зведено наступні виконавчі провадження про стягнення боргу з Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями:

- виконавче провадження №5576151 (відкрито 06.12.2007, зупинено вчинення виконавчих дій 25.02.2019) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 №4/69/07 про стягнення 121271022,23 грн боргу, 7403880,22 грн 3% річних, 28580017,97 грн збитків від інфляції, 515396 грн - пені, 7173,93 грн 7% штрафу, 25500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу;

- виконавче провадження №3502601 (відкрито 13.04.2007, зупинено вчинення виконавчих дій 25.02.2019) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №3/177 від 09.03.2005 про стягнення 159324566,31 грн боргу, 13295102,42 грн - 3% річних, 43108133,65 грн - збитків від інфляції, 100000 грн - пені, 1700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу;

- виконавче провадження №3431796 (відкрито 04.04.2007, зупинено вчинення виконавчих дій 25.02.2019) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2005 №11/274 про стягнення 27075516,73 грн боргу, 5238844,41 грн збитків від інфляції, 2678489,15 грн 3% річних, 2550 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

Боржник зазначає, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» здійснювало сплату Державному підприємству «Енергоринок» за вказаними ухвалами суду про розстрочку виконання судових рішень до липня 2019 року повністю і своєчасно, про що письмово повідомляло орган державної виконавчої служби та надавало останньому оригінали платіжних доручень. Залишок боргу складає 143786962,36 грн.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що дійсно Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у 2013 - 2019 роках здійснювало погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями, про що в зазначений період письмово повідомляло Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та до таких повідомлень долучало відповідні платіжні доручення.

Копії таких письмових повідомлень з доказами їх направлення на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходяться в матеріалах справи.

18.04.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у виконавчих провадженнях №5576151, №3502601 та №3431796 винесено постанови про поновлення вчинення виконавчих дій, які, як встановлено у судовому засіданні 04.05.2023, отримані стягувачем та боржником лише 03.05.2023.

Того ж, дня 18.04.2023 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Тарасом Євгенійовичем у виконавчому провадженні №3502601 винесена постанова про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн, яка, як встановлено у судовому засіданні 04.05.2023, також отримана стягувачем та боржником лише 03.05.2023.

У постанові також зазначено, що на примусовому виконанні знаходиться три виконавчих документи - накази Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 по справі №4/69/07, від 28.01.2005 по справі №11/274 та від 09.03.2005 по справі №3/177.

Згідно довідки Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» щодо стану заборгованості перед Державним підприємством «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями загальна сума заборгованості станом на 19.04.2023 складає 143786962,36 грн.

Судом також прийнято до уваги, що представник стягувача - Державного підприємства «Енергоринок» в судовому засіданні 04.05.2023 підтвердив, що станом на дату накладення арешту - 18.04.2023 сума заборгованості по вказаним судовим рішенням дійсно складала 143786962,36 грн, а станом на 03.05.2023 сума заборгованості зменшилась до 143782881,19 грн.

До того ж, судом взято до уваги, що представник стягувача у судовому засіданні 04.05.2023 вказував також і те, що останній запит органу примусового виконання рішень щодо стану заборгованості по вказаним судовим рішенням був у вересні 2021 року, на який стягувач надав відповідну інформацію.

З викладеного вбачається, що постанова від 18.04.2023 про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн винесена державним виконавцем безпідставно, оскільки сума на яку накладений арешт не відповідає дійсності.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішення судів, що відповідно до закону підлягають примусового виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1); розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункт 3).

Як вище було встановлено судом, Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» у 2013 - 2019 роках здійснювало погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями, про що в зазначений період письмово повідомляло Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та до таких повідомлень долучало відповідні платіжні доручення.

В порушення вказаних приписів чинного законодавства, зокрема ч.1, п.3 ч.2, п.1 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем при винесені 18.04.2023 постанови про арешт коштів боржника на суму 309146058,02 грн не прийнято до уваги письмові повідомлення боржника про погашення суми заборгованості на користь Державного підприємства «Енергоринок» за вказаними судовими рішеннями, та не проведено перевірку виконання боржником рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень.

Вказаним спростовуються доводи органу примусового виконання рішення про те, що боржник не звертався з підтверджуючими документами до відділу примусового виконання рішень щодо внесення змін до суми вказаній у постанові.

Доводи органу примусового виконання рішення стосовно того, що після поновлення вчинення виконавчих дій сторони не повідомляли державному виконавцю про виконання рішень суду, крім цього і стягувач не підтверджував здійснення боржником будь-яких сплат на рахунок стягувача, також судом відхиляються, так як державний виконавець 18.04.2023 одночасно поновлюючи вчинення виконавчих дій та накладаючи арешт на кошти боржника позбавив сторін виконавчого провадження права надати йому письмове підтвердження зменшення суми заборгованості.

До того ж, судом враховано, що постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій боржником та стягувачем отриманні лише 03.05.2023, тобто надати письмове підтвердження зменшення суми заборгованості сторони мали змогу лише з дати отримання таких постанов.

У відповідності до положень ст.343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Судом також враховано правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №910/7310/20, про наділення суду повноваженнями скасовувати рішення органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга боржника №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та не спростованою належними та допустимими доказами стягувачем та органом примусового виконання рішення, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.234, 235, 343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» №01.01/01-22-2199 від 21.04.2023 на дії та рішення державного виконавця, - задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича щодо винесення постанови від 18.04.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн.

3. Визнати неправомірною та скасувати постанову від 18.04.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №3502601 на суму 309146058,02 грн.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 04 травня 2023 року.

Суддя М.В.Мавродієва