№ 2-а-19/07р.
КОПІЯ
П О С Т А Н О В А
І М ` Я М У К Р А Ї Н И
05.10.2007р. Старосинявський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого- судді Філоненко М.В.
при секретарі – Білань Г.В.
за участю прокурора – Буркот Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Синява справу за позовом прокурора Старосинявського району в інтересах учасників війни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Лук»янової ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 до управління праці та соціального захисту населення Старосинявської державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
В с т а н о в и в :
Позивач просить стягнути з відповідача на користь зазначених учасників війни суми недовиплаченої їм разової щорічної допомоги в розмірі 3166,42 грн. кожному та визнати дії відповідача по їх недорахуванню та невиплаті незаконними, зобов»язавши його зробити перерахунок такої допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно ст.14 якого учасникам війни щорічно до 5 травня надається разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
За наданими суду довідками відповідача про розміри виплаченої ним разової допомоги до 5 травня зазначеним в позові учасникам війни в 2005 році вони отримали 50грн., в 2006 році – 50грн. та в 2007 році – 55 грн. та зовсім не виплачена вона була у 2004 році.
Законами України «Про державний бюджет» на 2004-2007 роки мінімальна пенсія за віком станом на 01.01. зазначених років становила у 2004 році – 92,45грн., у 2005 році – 284 грн., в 2006 – 350 грн. та в 2007 роках – 380 грн. Всього разом недоплата на кожного учасника війни за цей період становить 3166,42 грн.
Позивач підтримав в суді заявлені вимоги. Відповідач в своєму запереченні на позов послався, що при нарахуванні і виплаті зазначеної допомоги управління керувалось Законами України «Про державний бюджет» на 2004-2007 роки, які призупинили дію частин 5 ст.ст.12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», виплачувало ці допомоги учасникам війни згідно виділеного фінансування тому порушень законів в своїх діях не вбачає і позов не визнає.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правове обґрунтування позицій сторін суд вважає заявлений прокурором позов підставним зважаючи на наступне.
Відповідно до посвідчень особи, в інтересах яких заявлено позов, є учасниками війни і згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» їм щорічно до 5 травня, починаючи з 2004 року повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, сплату якої за ст.17 зазначеного Закону мають провадити органи праці і соціального захисту населення.
Враховуючи встановлений мінімальний розмір пенсії станом на 01.01.2004-2007 років до виплати в 2004 році підлягало 277,35 грн., в 2005 – 854,07 грн., в 2006 – 1050 грн. та в 2007 роках – 1140 грн., які за наданими відповідачем довідками були сплачені частково у зазначених вище розмірах. Згідно розрахунку недовиплата за 2004 – 2007 роки становить 3166,42 грн. кожному учаснику війни.
Рішенням Конституційного Суду України №20 від 01.12.2004 року та №6 від 19.07.2007 року визнані неконституційними положення Закону «Про державний бюджет на 2004 рік» які обмежують щорічні разові грошові виплати, передбачені Законом України«Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та неконституційним зупинення дій інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, оскільки ст.22 Конституції України не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина а її ст.95 та ст.38 Бюджетного кодексу України встановлюють вичерпний перелік правовідносин, які регулюються Законом «Про державний бюджет», відповідно до ст.27 якого він не може встановлювати правове регулювання відносин, що є предметом регулювання інших законів України.
На підставі викладеного суд вважає, що при виплаті зазначеним учасникам війни разової щорічної допомоги до 5 травня відповідачу необхідно було керуватись нормами і положеннями Закону «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» зокрема ст.14, тому його дії по невиплаті у 2004 році та недовиплаті у 2005 – 2007 роках такої допомоги цим учасникам війни вважає неправомірними.
Дослідивши довідки відповідача про розмір сплаченої ним цій категорії ветеранів війни допомоги до 5 травня та розрахунок розміру недовиплачених по ній сум суд вважає доведеним факт та розмір невиплачених 3166,42 грн. кожному учаснику війни.
Позивач звільнений від судових витрат, тому їх не слід стягувати з місцевого бюджету.
Керуючись ст.ст.22, 95 Конституції України, рішеннями Конституційного суду України №20 від 01.12.2004р. та №6 від 19.07.2007 року, ст.ст.14, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», ст.38 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд
П о с т а н о в и в :
Визнати неправомірними дії управління праці і соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації по невиплаті у 2004 році та недоплаті у 2005-2007 роках учасникам війни, в інтересах яких заявлено позов, одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»(ст.14).
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Лук»янової ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 Іванівни3166,42 грн. кожному недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за період 2004-2007 років.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд 1-ї інстанції поданням протягом 10 днів після її проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після подання такої заяви – апеляційної скарги.
С У Д Д Я : -підпис- ОСОБА_31
З оригіналом вірно.
С У Д Д Я: