Справа № 159/2992/22

Провадження № 2/159/127/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участю секретаря Конашук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2022 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 , в якому просила змінити розмір та спосіб стягнення аліментів та стягнути аліменти на утримання дітей.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11.07.2011 у справі № 2/0306/892/11 розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2 . У шлюбі у сторін народився син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11.07.2011 у справі № 2/0306/892/11 з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн 00 коп щомісячно, починаючи з 08.06.2011. Після розлучення сторони продовжували проживати однією сім`єю ще до 2021 року. В цей час у них народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свідоцтві про народження батьком дитини зазначений відповідач за його заявою на підставі ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України. Вже близько двох років позивачка та відповідач фактично проживають окремо, будь-які сімейні відносини між ними відсутні. Діти проживають з позивачкою. В позовній заяві позивачка зазначає, що на даний час її матеріальний стан змінився, зросли витрати на утримання старшої дитини, на яку стягнуто аліменти за рішенням суду, у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку. Позивачка в повній мірі не може матеріально забезпечити дітей всім необхідним. Відповідач є працездатним, спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей. Відповідач надає кошти на утримання дітей, проте здійснює це нерегулярно. Крім цього їх розмір значно менший, ніж передбачено діючим законодавством України. Крім того, розмір аліментів, стягнутий з відповідача на утримання сина ОСОБА_6 , є значно меншим від мінімального гарантованого розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

З огляду на вище викладене позивачка просила суд  змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11.07.2011 у справі № 2/0306/892/11, яким із ОСОБА_2 на її користь на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн 00 коп щомісячно, починаючи з 08.06.2011, шляхом призначення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 12.10.2022.

12.10.2022, 10.11.2022 розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 08.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.02.2023 продовжено строк для усунення недоліків.

16.02.2023 позивачка недоліки усунула.

Ухвалою суду від 21.02.2023 розгляд цивільної справи продовжено, судове засідання призначено на 21.03.2023.

21.03.2023 судове засідання відкладено за клопотанням відповідача.

Позивачка до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав заяв про відкладення розгляду справи через стан здоров`я відповідача, проте суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши надані учасниками справи письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. ст. 51 Конституції України, 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 27.05.2022 Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 27.05.22 Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №14.37/1806 від 20.06.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №14.37/1807 від 20.06.2022, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 11.07.2011 у справі № 2/0306/892/11 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн 00 коп щомісячно, починаючи з 08.06.2011 і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

За положеннями ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Вказана вище правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2021 (справа 643/11949/19, провадження  № 61-2698св21).

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

Статтею 7 Закону «Про державний бюджет на 2023 рік» установлено, що для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня прожитковий мінімум становить - 2833 гривень.

Суд зауважує, що закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям у розмірі, необхідному для забезпечення належного та достатнього рівня життя дитини та її всебічного розвитку. Водночас, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Нормами ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на особу платника аліментів, а також беручи до уваги інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, суд приходить до висновку, що сума аліментів у розмірі  1/3 заробітку (доходу) є необхідною та достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки такий розмір аліментів визначено у відповідності до фактичних обставин справи та узгоджується із вимогами закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.

Статтею 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено до суду 02.08.2022.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачкою заявлено вимогу немайнового характеру, зміна способу стягнення аліментів, та вимогу майнового характеру, стягнення аліментів.Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1984, 80 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 200, 206, 263-268, 354, 355 ЦПК України, 180-182, 183, 184,192 Сімейного Кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити повністю.

Змінити розмір і спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11.07.2011 у справі № 2/0306/892/11 та стягнути з ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 02.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави  судовий збір у розмірі 1984 (тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Відповідач:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ